Рішення № 98346926, 07.07.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2021 Справа №607/17981/20

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Романів О.В.,

у присутності учасників процесу:

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30», про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 22 жовтня 2020 року пред`явили до суду позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30», про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, у якому просять: визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації ОСОБА_1 , інформацію, яка була розповсюджена ОСОБА_4 у загальній Вайбер (Viber) групі «Тарнавського 30» від 24.08.2020р. із заголовком «Ставлення голови ОК до мешканців будинку»; зобов`язати ОСОБА_4 публічно, в першу неділю після набрання рішенням суду законної сили, принести вибачення та спростувати через загальну Вайбер (Viber) групу «Тарнавського 30», її слова у заголовку «Ставлення голови ОК до мешканців будинку»; визнати недостовірною, такою, що принижує честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації ОСОБА_2 , інформацію, яка була розповсюджена ОСОБА_5 у загальній Вайбер (Viber) групі «Тарнавського 30» від 04.10.2020р., а саме допис « ОСОБА_7 ! За мою долю не хвилюйся! Краще хвилюйся за свої роги»; зобов`язати ОСОБА_5 публічно, в першу неділю після набрання рішенням суду законної сили, принести вибачення та спростувати через загальну Вайбер (Viber) групу «Тарнавського 30», його слова у дописі « ОСОБА_7 ! За мою долю не хвилюйся! Краще хвилюйся за свої роги»; стягнути із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Обгрунтовували позов тим, що у загальній Вайбер (Viber) групі «Тарнавського 30» (далі Viber-група) серед співмешканців будинку АДРЕСА_1 відповідачі поширили стосовно них відомості, які не відповідають дійсності, зокрема про особисте життя позивачів. Наведеному передувало встановлення на загальному коридорі біля дверей квартири АДРЕСА_2 камери відеоспостереження, вимоги про демонтаж якої були предметом іншого позову. 24.08.2020р. на прохання позивача ОСОБА_1 прибрати велосипед із загального коридору відповідач ОСОБА_4 вчинила конфлікт, частину якого, записаного на вказану відеокамеру, з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_1 , розмістила у вказаній Viber-групі під вищезазначеним заголовком. Такими діями відповідач ОСОБА_4 представила описану ситуацію, яка стосувалась сусідів по квартирах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і носила персональний характер, як ситуацію публічного характеру, чим спотворила її достовірність та сформувала загальну думку мешканців будинку про те, що ОСОБА_1 негативно ставиться до всіх мешканців будинку. Згодом відповідач ОСОБА_4 поширювала перед третіми особами, а саме спільними знайомими та між сусідами по будинку недостовірну та негативну інформацію про сім`ю позивачів, а саме про ведення неморального способу життя ОСОБА_1 , чим мотивувала позов ОСОБА_1 позов про демонтаж відеокамер. Внаслідок поширення цієї недостовірної та негативної інформації між мешканцями будинку відповідач ОСОБА_5 , піддавшись впливу цієї інформації, 04.10.2020р. розмістив у Viber-групі допис вищезазначеного змісту, який є неправдивим і таким, що ганьбить честь, гідність і ділову репутацію позивача ОСОБА_2 . Посилаючись на п. 15 Пленуму Верховного Суду України №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року та частину 3 статті 277 ЦК України, позивачі вказали, що поширена відповідачами інформація є негативною, а тому вважається недостовірною. Поширення таких неправдивих відомостей порочить честь та гідність позивачів, принижує їх ділову репутацію, та, крім цього, завдало їм моральної шкоди, яка полягає у сильних душевних хвилюваннях. Заподіяну шкоду позивачі оцінюють в розмірі 100000 гривень.

У позовній заяві позивачі просили викликати в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 13 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання 16 грудня 2020 року о 16 годині 30 хвилин.

11 грудня 2020 року через канцелярію суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30» про визнання недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_5 , інформацію, яка була розповсюджена ОСОБА_2 у загальній Вайбер (Viber) групі: «Тарнавського 30» від 04.10.2020р., а саме: «Напився, лягай спати», «користуватись ліфтом, вивозом сміття та іншими послугами за рахунок інших може тільки ваша вже наказана долею сімейка», «послухай алкаш вся ваша компашка буде відповідати будеш відповідати за те, що б`єш свою хвору дитину», зобов`язання ОСОБА_2 публічно, в першу неділю після набрання рішенням суду законної сили, принести вибачення та спростувати неправдиву інформацію та стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 110000 грн.

Ухвалою судді від 16 грудня 2020 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30» про захист честі і гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30», про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди – відмовлено.

У зв`язку із неявкою відповідача ОСОБА_4 та третьої особи Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30», судове засідання, призначене на 16 грудня 2020 року, відкладено на 27 січня 2021 року.

24 грудня 2020 року від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог. Зокрема вказано, що публікація, яка була поширена ОСОБА_5 : « ОСОБА_7 ! За мою долю не хвилюйся! Краще хвилюйся за свої роги» та зображення ОСОБА_12 були відповіддю на образи позивача ОСОБА_2 , який першим розпочав конфлікт, оскільки він поширив у Viber-групі інформацію змісту: «Напився, лягай спати», «користуватись ліфтом, вивозом сміття та іншими послугами за рахунок інших може тільки ваша вже наказана долею сімейка», «послухай алкаш вся ваша компашка буде відповідати будеш відповідати за те, що б`єш свою хвору дитину». У свою чергу, дружина ОСОБА_5 зробила скріншоти повідомлень цієї сварки, які на наступний день після інциденту ОСОБА_2 видалив та надав до суду неправдиву інформацію щодо даного конфлікту. Відповідач зазначив, що він жодного разу не обговорював із ОСОБА_4 аспектів приватного життя позивачів, більше того, відповідь на образи позивача була спричинена тим, що саме позивач своїми дописами образив його, його сім`ю та його дитину, яка має захворювання ДЦП, відтак саме позивач своїми ж образами принизив його ( ОСОБА_5 ) честь та гідність. Відповідач вважає, що асоціацію з оленем він застосував спонтанно, він міг би використати й інші асоціації, до прикладу з тюленем чи тюхтієм, відтак його допис є його оціночним судженням щодо сім`ї позивачів, а позивач його сприйняв у іншому сенсі, ніж мав на увазі відповідач. Посилаючись на роз`яснення, викладені у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідач вказав, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірної, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вони фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

У судовому засіданні 27 січня 2021 року представнику позивачів надано час для ознайомлення із відзивом та подачу відповіді на відзив, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено до 25 лютого 2021 року.

01 лютого 2021 року від представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що саме відповідач ОСОБА_5 поширив образливу та недостовірну інформацію у Viber-групі і цю інформацію він надалі висловлює у поданому ним відзиві на позов, посилаючись на те, що це нібито є його «оціночним судженням». Поширюючи таку інформацію, відповідач дає негативну оцінку щодо особи позивача, її поведінки, цими діями відповідач підриває авторитет позивача перед іншими мешканцями будинку, зачіпає її почуття самоповаги. Образи висловлені ОСОБА_5 у брутальній, принизливій та непристойній формі, що принижує гідність, честь, ділову репутацію позивачів, що є підставою відшкодування завданої моральної шкоди.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив викликати в якості свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . В подальшому у судовому засіданні відповідач цього клопотання не підтримував.

За клопотанням представника позивача ОСОБА_3 судове засідання, призначене на 25 лютого 2021 року, відкладено до 02 квітня 2021 року.

04 березня 2021 року позивачі подали додаткові пояснення до позовної заяви, у яких зазначено, що раніше у них із ОСОБА_4 були дружні відносини, однак згодом вони зіпсувались із незрозумілих причин, відповідач почала дивно себе поводити, самовільно встановила відеокамеру, яку спрямувала на вхідні двері позивачів, розпускала плітки про життя позивачів серед сусідів та спільних знайомих. Після того, як її помешкання обікрали, ОСОБА_4 безпідставно звинувачувала позивачів у цьому. Такі дії відповідача призвели до того, що позивачам довелось продати власну квартиру та купити нову в іншому під`їзді. Посилаючись на наведене, просили задовольнити позов.

22 березня 2021 року позивачі подали заяву про уточнення позовних вимог, у якій просили внести зміни у п. п. 3 та 4 прохальної частини позовної заяви, зокрема: визнати недостовірною, такою, що принижує честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену перед третіми особами, а саме спільними знайомими та між сусідами по будинку про ведення неморального способу життя ОСОБА_1 та інформацію, опубліковану у загальній Вайбер (Viber) групі: «Тарнавського 30» від 24.08.2020р. під заголовком: «Ставлення голови ОК до мешканців будинку», розповсюджену ОСОБА_4 ; зобов`язати ОСОБА_4 публічно, в першу неділю після набрання рішенням суду законної сили, спростувати через загальну Вайбер (Viber) групу «Тарнавського 30» від 24.08.2020р. інформацію, розповсюджену нею перед третіми особами, а саме спільними знайомими та між сусідами по будинку про ведення неморального способу життя ОСОБА_1 та інформацію, опубліковану нею під заголовком: «Ставлення голови ОК до мешканців будинку». У судовому засіданні 07 липня 2021 року цю заяву залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 49, ч. 2 ст. 126 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою учасників судового розгляду судове засідання, призначене на 02 квітня 2021 року, відкладено до 07 травня 2021 року, у якому, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 , оголошено перерву до 03 червня 2021 року. Судове засідання в зазначену дату, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, перенесено на 07 липня 2021 року на 10 год.

07 липня 2021 року позивач ОСОБА_2 подав додаткові пояснення до позовної заяви, у яких вказав, що зазначені дії відповідачів та постійний стрес, спричинений ними, призвів до появи захворювання у позивача, а саме цукрового діабету другого типу середньої важкості, що підтверджується результатами аналізів та консультаціями лікарів.

У судовому засіданні 07 липня 2021 року позивачі та їх представник підтримали викладене в позовній заяві клопотання про виклик свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . У задоволенні заяви про виклик свідків відмовлено, оскільки обставини, які, як вказували позивачі, можуть підтвердити ці свідки, не входять до предмета доказування в межах заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 позов підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в позові та додаткових поясненнях, просили позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позову не визнала. Вказала, що внаслідок розміщення у Viber-групі відео з заголовком «Ставлення голови ОК до мешканців будинку» ніяких прав позивача вона не порушила. Це не є неправдива чи недостовірна інформація. Позивач ОСОБА_1 сама спровокувала конфлікт.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення позову, підтримали позицію, викладену у відзиві на позов.

Представник третьої особи Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30» у судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи третю особу було повідомлено належним чином. Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №77764706 від 05 січня 2017 року.

Відповідач ОСОБА_4 проживає у квартирі АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_5 проживає у квартирі АДРЕСА_5 , власником якої відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №103008898 від 08.11.2017р. є його дружина ОСОБА_20 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, згідно з довідкою МСЕК від 16.11.2018р., є інвалідом з дитинства та потребує стороннього догляду.

Як убачається із доданих позивачами скріншотів повідомлень, користувач « ОСОБА_22 » о 22:31 (дату не вказано) поширила посилання на відео на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 », а користувач « ІНФОРМАЦІЯ_3 » о 21.52 (дату також не вказано) надіслав повідомлення змісту: « ОСОБА_7 ! За мою долю не хвилюйся! Краще хвилюйся за свої роги», а о 21:53 – зображення оленя.

Із наданих відповідачем ОСОБА_5 скріншотів повідомлень, розміщених у групі «Тарнавського 30», убачається переписка між учасниками групи, в тому числі двох користувачів із нікнеймами « ОСОБА_7 » (один із фото, інший – без), у ході якої користувач із ніком « ОСОБА_7 » без фото о 21:15 надіслав повідомлення, в якому висловив невдоволення відсутністю договору між «ОК Тарнавського 30» та мешканцями будинку, на що користувач із ніком « ОСОБА_7 » з фото о 21:25 відповів: «Послухай... Що тобі все життя не подобається. Яке ти маєш моральне право задавати питання. Ти не заплатив за 2019 рік. Ти боргуєш 1035 грн. за 2020 рік. Напився, лягай спати...». На це повідомлення о 21:33 відповіла із зауваженнями користувач « ОСОБА_23 », на що користувач із ніком « ОСОБА_7 » з фото о 21:37 зробив допис «Пропозиція лягати спати це не погроза, а дружня порада. А користуватись ліфтом, вивозом сміття та іншими послугами за рахунок інших може тільки ваша вже наказана долею сімейка ОСОБА_24 ». Після трьох наступних повідомлень користувач із ніком « ОСОБА_7 » без фото о 21:52 надіслав повідомлення змісту: « ОСОБА_7 ! За мою долю не хвилюйся! Краще хвилюйся за свої роги», а о 21:53 – зображення ОСОБА_12 . У продовження бесіди користувачі обмінювались сварливими повідомленнями до 22:14.

Як пояснили сторони в судовому засіданні, ця переписка здійснювалась у Viber-групі «Тарнавського 30». Користувачем із ніком « ОСОБА_7 » з фото є позивач ОСОБА_2 , користувачем із ніком « ОСОБА_7 » без фото – відповідач ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_4 також не заперечувала, що посилання користувача « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на відео на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Viber-групі поширила саме вона.

Як убачається з консультації ендокринолога лікаря ОСОБА_25 від 15 квітня 2021 року та консультації ендокринолога, без зазначення прізвища лікаря та без підпису, від 26 квітня 2021 року, у ОСОБА_2 наявне хронічне захворювання цукровий діабет другого типу, гіпертонічна хвороба.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 13 цього Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно із вимогами ч. 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Положеннями ст. 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частину третю статті 277 ЦК України виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014р.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 цієї статті спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 червня 2021 року (справа № 757/39100/18-ц), юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року (справа № 758/16245/17), недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно із вимогами частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Згідно з пунктом 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Так, судом установлено, що відповідач ОСОБА_4 поширила у Viber-групі посилання на відео на каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Самого відео позивачі суду не надали. Заголовок відео, слова в якому позивачі просять зобов`язати відповідача спростувати, не містить ідентифікації ні ОК, ні його голови, а також не містить характеристики ставлення (хороше воно чи погане). Про зміст відео суду відомо лише зі слів сторін про те, що мав місце певний конфлікт між сусідами – позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 .

Враховуючи зазначене, суд не може визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації ОСОБА_1 , інформацію, яка була розповсюджена ОСОБА_4 у загальній Вайбер (Viber) групі «Тарнавського 30» від 24.08.2020р. із заголовком «Ставлення голови ОК до мешканців будинку» та зобов`язати ОСОБА_4 публічно принести вибачення та спростувати її слова у заголовку «Ставлення голови ОК до мешканців будинку». Позовні вимоги в цій частині є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Інформацію, яка була розповсюджена у Viber-групі відповідачем ОСОБА_5 , а саме допис: « ОСОБА_7 ! За мою долю не хвилюйся! Краще хвилюйся за свої роги» суд вважає оціночними судженнями відповідача про позивача, оскільки ця інформація не містить жодних фактичних тверджень, цьому допису передували дописи позивача, які відповідач вважав образливими, в тому числі з огляду на надані докази про хворобу його дочки, яка є інвалідом з дитинства, а дописи позивача торкались саме цих аспектів життя відповідача. У відповідь відповідач написав власні оціночні судження про позивача із застосуванням алегорії. Оскільки жодних фактичних даних ці судження не містять, підстави визнавати таку інформацію недостовірною і такою, що принижує честь та гідність та завдає шкоди діловій репутації позивача ОСОБА_2 , а також зобов`язувати ОСОБА_5 публічно принести вибачення та спростувати цю інформацію – відсутні.

При цьому, посилання позивачів про те, що відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного, не заслуговують на увагу, оскільки частину третю статті 277 ЦК України, якою було передбачене зазначене положення, виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27 березня 2014 року.

Доводи позивача ОСОБА_2 про те, що внаслідок дій відповідача він хворіє, не доведені жодними доказами. Наявність у позивача хронічних захворювань не свідчить про наявність причинного зв`язку між цим захворюванням та діями відповідачів, що полягають у поширенні відомостей, які є оціночними судженнями.

За таких обставин не можуть бути задоволені й вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди.

З цих підстав позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 263 – 265, 268, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30», про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Відомості про учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Третя особа: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Тарнавського-30», місцезнаходження м. Тернопіль, вул. Тарнавського, 30, код ЄДРПОУ 40710111.

Повне рішення суду складено 12 липня 2021 року.

СуддяН. М. Сташків