Постанова № 98346749, 13.07.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/277/21

1-кп/467/80/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання – Савчук О.І.

прокурора – Мерімеріна О.Г.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників – ДостаєвськогоД.М., Семенової С.М., Сторчак С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Арбузинського районного суду Миколаївської області клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №62020150000001125, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 листопада 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 268, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 268, ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, на 60 діб, а саме : не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого прокурора і суд про зміну місця свого проживання та/або роботи, утриматися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій в рамках цього кримінального провадження та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, прокурор посилався на те, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 січня 2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави із покладенням ряду обов`язків, із числа передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено з - під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі 136 200,00 грн., після чого строку дії покладених на нього обов`язків продовжувався неодноразово і спливає 31 травня 2021 року.

Однак, ризики, установлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України на цей час не відпали і не зменшились.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків, схиляючи їх до неправдивих показань, що його виправдовують, та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.

Позиція сторін

В судовому засіданні прокурор підтримав внесене ним клопотання і просив його задовольнити у повному обсязі з підстав, що у ньому викладені.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.

Мотиви, із яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання

Суд, з`ясувавши позицію сторін кримінального провадження, проаналізувавши у системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення для вирішення порушеного перед ним питання, обговоривши доцільність/недоцільність продовження дії визначених обвинуваченому обов`язків на даний час, можливість/неможливість їх зміни, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності і допустимості, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, зробив наступні висновки.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Також, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, серед яких є застава, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Зокрема, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Підставою ж для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 177 КПК України).

Та як убачається із клопотання, у цьому випадку необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, прокурор обґрунтовує тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, що підтверджується рядом зібраних у кримінальному провадженні доказів, у зв`язку із чим, будучи обізнаним із мірою покарання за вчинені діяння, може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, як то, переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків, а так само і перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

На час розгляду внесеного прокурором клопотання ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28,ч.3 ст. 368,ч.3 ст. 368 КК України і вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави у зв`язку із звільненням з – під варти через її внесення у порядку, визначеному законом.

Так, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави та покладенням ряду обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, які діятимуть у разі внесення застави та звільнення у зв`язку із цим з- під варти.

Зокрема, слідчим суддею було визначено такі обов`язки: не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну місця свого проживання та/або роботи, утриматися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій в рамках цього кримінального провадження та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У подальшому строк дії визначених обов`язків продовжувався як слідчим суддею, так і судом і наразі він закінчується, а тому прокурор ініціював розгляд цього клопотання, яке у цілому відповідає вимогам п.п. 1-7 ч.1 ст. 184 КПК України, одночасно виконавши умови ч.3 ст. 184 цього є Кодексу.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків ( ч.1 ст. 182 КПК України).

Разом із цим, сам по собі строк дії запобіжного заходу у виді застави КПК України не обмежений, що свідчить про те, продовженню підлягає тільки строк дії обов`язків, визначених 5 ст. 194 КПК України, а не сам запобіжний захід.

Тому, повертаючись до питання, порушеного прокурором, суд вказує наступне.

У цій справі стороною обвинувачення доведено обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України, які суд оцінює у сукупності із обставинами, що регламентовані п.п.1-12 ч.1 ст. 178 того ж Кодексу.

Зокрема, в ході обговорення питання доцільності продовження строку дії установлених обов`язків, відповідно до обвинувального акту та долучених до кримінального провадження матеріалів про обвинуваченого встановлено такі відомості: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за яке установлена у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади; за своїм віком і станом здоров`я обвиунвачений не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки, родину, постійне місце роботи, раніше не судимий, у той час, як відсутні відомості про порушення ним умов застосування запобіжного заходу та про наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

На цей час ОСОБА_1 вже висунуте обвинувачення, а тому вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не є слушним на цьому етапі провадження.

При цьому, є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, як то, переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків, а також іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.

Ці ризики на цій стадії кримінального провадження продовжують існувати, є реальними і актуальними.

Адже матеріали провадженні у їх сукупності містять дані, які доводять існування ризику втечі обвинуваченого, у той час, не виключена можливість його впливу на інших обвинувачених, потерпілих і свідків, яких обвинувачений знає, а так само і можливість перешкоджання з його боку кримінальному правопорушенню іншим чином з метою уникнути кримінальної відповідальності.

А тому, ураховуючи дані про особу обвинуваченого та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність достатньо стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне.

Тим самим відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, що, у свою чергу, виправдовує подальше обмеження прав обвинуваченого шляхом зобов`язаня його виконувати запропоновані прокурором обов`язки, які, за установлених обставин, на переконання суду, не є надто надмірними на цій стадії кримінального процесу.

Відтак, суд приходить до висновку, що саме такі обов`язки і визначений їх обсяг здатні забезпечити виконання у подальшому обвинуваченим його процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні та запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно, з огляду на доведеність обставин, визначених п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України, урахованих у сукупності із відомостями, регламентованими п.п. 1.-12 ч.1 ст. 178 указаного Кодексу, суд вважає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого роду заходу забезпечення кримінального провадження, про який йдеться у клопотанні, у той час, як потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи і одночасно може бути виконане завдання, для виконання якого прокурором внесено це клопотання.

З огляду на що, враховуючи, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершене до спливу строку дії визначених обвиунвченому обов`язків, суд вважає за доцільне на підставі наданих прокурором матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, внесене прокурором клопотання задовольнити.

При цьому, згідно із ч.7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

З цих мотивів, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 182, 193-194, 196, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора — задовольнити.

Продовжити строк покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, до 10 вересня 2021 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 1) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду; 2) повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або роботи; 3) утриматися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій в рамках цього кримінального провадження; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну на строк до 10 вересня 2021 року включно.

Роз`яснити, обвинуваченому ОСОБА_1 , що в силу ч.8 ст. 194 КПК України, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу у виді застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Суддя І.В. Явіца