Рішення № 98345094, 12.07.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/701/21

Провадження № 2-а/459/19/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2021 р. позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову серії БАВ № 119359 від 16.02.2021 року про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв`язку з порушенням п.п. 2.9 (в), 2.1 (б) ПДР України. Адміністративний позов обґрунтовує тим, що правил дорожнього руху не порушував, докази вчинення такого порушення відсутні, дії та рішення поліцейського були безпідставні у зв`язку з відсутністю належних доказів проступку.

Ухвалою судді від 12.03.2021 р. поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

30.03.2021 р. судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.05.2021 р. у залі судових засідань Червоноградського міського суду Львівської області, з викликом сторін, яке в подальшому неодноразово було відкладено, востаннє, на 12.07.2021 р..

12.07.2021 р. сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Позивач та його представник подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, при цьому позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомляв. Відзиву на позовну заяву представником відповідача не було подано.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 205, 229 КАС України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оцінивши докази у справі, суд вважає, що слід постановити судове рішення про таке.

Як видно з копії оскаржуваної постанови серії БАВ № 119359 від 16.02.2021 р., яку виніс поліцейський ВРПП Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області старший сержант Гайдук Б.Б.відносно позивача, останньому ставиться у провину те, що він 16.02.2021 р. о 20:05 год. на автодорозі Р-15 Ковель-Червоноград-Жовква +300м., керував транспортним засобом «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, та не пред`явив для перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.9 (в), 2.1 (б) ПДР України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий .

Згідно п. 2.1 (б) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Частиною 1 ст. 126 КУпАП (в редакції на час винесення оспорюваної постанови) передбачено, що за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), передбачена відповідальніст ь у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (п.8. ч.1 ст. 23 цього Закону).

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Так, нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в тому числі відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачу слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушень, не надав.

З огляду на наведене, а також те, що позивач в своєму позові категорично заперечив свою вину у вчиненому правопорушенні, а відповідачем жодними доказами не спростовано наведених позивачем обставин та не доведено його винуватість у даному адміністративному правопорушенні, шляхом подання доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та його винуватість у вчиненні такого, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції у Львівській області у користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Скасувати постанову серії БАВ № 119359, що винесена 16 лютого 2021 року поліцейським ВРПП Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом Гайдук Б.Б. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу розміром 425 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП – закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн..

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 12.07.2021 р.

Суддя: Н. Я. Отчак