Ухвала суду № 98345082, 15.07.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/4060/17

1-в/465/238/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – Величка О.В.

з участю секретаря судових засідань – Беркій Т.М.,

прокурора – Андрусів Т.С.,

представника органу пробації – Шуркавської У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові подання Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, не працюючого, засудженого вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.04.2018 року, який змінено вироком Львівського апеляційного суду від 21.03.2019 року, за ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

До Франківського районного суду м. Львова звернувся Франківський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області з поданням про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Подання обґрунтовано тим, що вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.04.2018 року, який зміненоно вироком Львівського апеляційного суду від 21.03.2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.263 КК України до остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Вирок набрав законної сили 21.03.2019 року та 08.05.2019 року був направлений для виконання разом із відповідним розпорядженням суду до Франківського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області. На підставі ст.80 КК України ініціатор подання просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання щодо нього обвинувального вироку суду.

У судовому засіданні представник Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Шуркавська У.М. на задоволенні подання наполягла з підстав, наведених в ньому.

Прокурор Андрусів Т.С. проти звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку не заперечила, вважає, що у зв`язку із невиконанням вироку суду щодо останнього на протязі більше двох років засуджений підлягає звільненню від покарання на підставі ст.80 КК України.

Засуджений в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, що відповідно до положень ч.5 ст.539 КПК України не перешкоджає розгляду подання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судової справи, а також особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що внесене подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.04.2018 року вироком Франківського районного суду м. Львова, який в подальшому було змінено вироком Львівського апеляційного суду від 21.03.2019 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, з призначенням остаточного покарання із застосуванням ст.71 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок набрав законної сили 21.03.2019 року.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано впродовж двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Відповідно до ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

За змістом ч.4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК України, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК України. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Оскільки в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_1 відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов`язкових елементів: закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; неухилення особи від відбування призначеного їй покарання; невчинення нею нового злочину.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що на даний час закінчився визначений у п.1 ч.1 ст.80 КК України дворічний строк давності виконання обвинувального вироку Франківського районного суду м. Львова від 24.04.2018 року щодо ОСОБА_1 , який в подальшому було змінено вироком Львівського апеляційного суду від 21.03.2019 року, факт ухилення ОСОБА_1 від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання на підставі п.1 ч.1 ст.80 КК України.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що подання Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ст.80 КК України, ст.152 КВК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області – задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Франківського районного суду м. Львова від 24.04.2018 року, зміненого вироком Львівського апеляційного суду від 21.03.2019 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Величко