Ухвала суду № 98344969, 15.07.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5148/21

пр № 2-з/464/71/21

У Х В А Л А

15 липня 2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/5148/21

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідача), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (код за ЄДРПОУ 40474269, м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21)

особа, яка може отримати статус учасника справи (третьої особи), приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна (Київська область, м.Обухів, вул.Київська, 115, офіс 1)

особа, яка може отримати статус учасника справи (третьої особи), приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович (м.Львів, вул.Перфецького, 2А/256)

вимоги: забезпечення позову

Обставини справи

Заявник звернулася до Сихівського районного суду м.Львова до пред`явлення позову про визнання виконавчого напису від 05 квітня 2021 року № 86937 таким, що не підлягає виконанню, в якій просить забезпечити позов шляхом:

-зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 05 квітня 2021 року № 86937, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, та який оскаржується боржником у судовому порядку;

-встановлення заборони подальшого арешту коштів та майна заявника на виконання виконавчого напису від 05 квітня 2021 року № 86937, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, та який оскаржується боржником у судовому порядку;

-встановлення заборони на здійснення будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису від 05 квітня 2021 року № 86937, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, та який оскаржується боржником у судовому порядку.

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Мотиви на висновки суду

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Указана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі за № 752/20385/18, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню судом при вирішенні питання забезпечення позову.

Пунктом 3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст.90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».

Судом встановлено, що 27 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65575822 на підставі виконавчого напису № 86937, вчиненого 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» заборгованості в загальному розмірі 18 173,75 грн. У межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову від 23 червня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Водночас заявником готується позовна заява про оскарження такого виконавчого напису в судовому порядку шляхом визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством і є співмірним із позовними вимогами, які заявник пред`явив до суду, та приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, а тому в разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Утім, виходячи із приписів п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Тому суд не вправі встановлювати заборону щодо учинення дій у виконавчому провадженні, як просить заявник, такі повноваження є тільки у виконавця у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.257- 260, 353 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву задоволити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 86937, вчиненого 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пиць Андрію Андрійовичу.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4 ст.157 ЦПК України).

Згідно з ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів (ч.4 ст.152 ЦПК України). Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч.3 ст.152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі (ч.13 ст.158 ЦПК України).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст.351-356 ЦПК України з урахуванням Перехідних положень цього ж Кодексу.

Ухвала набирає законної сили в порядку згідно з вимогами ст.261 ЦПК України – з моменту підписання 15 липня 2021 року.

Суддя О.В.Тімченко