Рішення № 98344298, 15.07.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

15.07.2021

ЄУН 337/3619/21

Провадження № 2-а/337/50/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

за участю секретаря Сабліної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського третього батальйону першої роти УПП у Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Дьяченко Максима Олександровича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2021р. до суду надійшов вказаний адміністративний позов, який позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Юсубов Е.С., мотивує тим, що 22.06.2021р. поліцейським УПП в Дніпропетровській області ДПП Дьяченко М.О. винесена постанова ЕАН №4386367 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за те, що він 22.06.2021р. о 09.06 год., керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 105 км/год. в зоні дорожнього знаку 3.29 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 55 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCam TС 008375. Відмовився пред`явити посвідчення водія. Чим порушив п.12.4 ПДР – перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 50 км/год.

Вважає вказану постанову необґрунтованою, незаконною та завідомо протиправною, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, постанова прийнята з надуманих підстав, за відсутності належних та допустимих доказів, складена з порушенням вимог законодавства.

Так, 22.06.2021р. приблизно о 9.00год. він дійсно здійснював рух на транспортному засобі Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , по трасі М-04 152 км біля села Кринички Дніпропетровської області. Під час руху в межах швидкісного режиму позивач був зупинений поліцейським ОСОБА_2 , який повідомив йому, що нібито позивач порушив швидкісний режим, однак ОСОБА_1 зазначив, що їхав з дозволеною швидкістю, дорожнього знаку, який би обмежував максимальну швидкість руху 3.29, не було. Однак стояв дорожній знак, який дозволяв швидкість не більше 90 км/год. Крім того, позивач рухався по автомобільній дорозі з розділювальною смугою, де дозволена швидкість руху транспортних засобів не більше 110 км/год.

Поліцейський, не розібравшись в ситуації, не врахувавши пояснень позивача, не перевіривши докази, які спростовують вину позивача, незаконного та безпідставно виніс оскаржувану постанову.

Також зазначає, що поліцейський здійснював фіксацію швидкості за допомогою приладу TruCam на другому поверсі будівлі, тримаючи його в руці, що є недопустимим. При цьому позивач зазначає, що у приладу TruCam була відсутня пломба та були ознаки фізичного втручання в прилад. Поліцейським не було надано доказів того, що прилад TruCam був повірений та він пройшов сертифікацію.

Крім того, позивач вказує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме в ній не викладено опису обставин, встановлених при розгляді справи, не зазначено назву технічного засобу, яким було встановлено перевищення встановленого обмеження руху більше як на 50 км/год., а також назву технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення (якщо такий запис здійснювався). До постанови не долучено жодних доказів, які б давали можливість встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Просить скасувати постанову ЕАН №4386367 від 22.06.2021р. про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.4 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. та стягнути на його користь судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області ДПП.

Ухвалою судді від 05.07.2021 року позовну заяву прийнято до судового розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання за участю сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача адвокат Юсубов Е.С. подав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник УПП в Дніпропетровській області ДПП та поліцейський Дьяченко М.О. в судове засідання не з`явились, про день, час і місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином шляхом надіслання судової повістки на офіційну електронну адресу УПП в Дніпропетровській області разом з копією ухвали про відкриття провадження, копією адміністративного позову з доданими документами. Клопотань про відкладання розгляду справи, відзиву на позов від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суд встановив, що 22.06.2021р. о 12.45 год. на 152 км. траси М-04 у Киричанському районі Дніпропетровської області інспектором третього батальйону першої роти УПП у Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Дьяченко М.О. винесена постанова ЕАН №4386367 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за те, що він 22.06.2021р. о 09.06.50 год., керуючи транспортним засобом Subaru Forester, державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 105 км/год. в зоні дорожнього знаку 3.29 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 55 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCam TС 008375. Відмовився пред`явити посвідчення водія. Чим порушив п.12.4 ПДР – перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 50 км/год. та скоїв правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП.

Вказана постанова була отримана позивачем на місці 22.06.2021р.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та 02.07.2021р. звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Так, згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.4 ст.122 КУпАП відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» - забороняє рух із швидкість, що перевищує зазначену на знакові.

Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені яких діють працівники, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).

Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1, 2 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити, крім іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи .

Згідно з ч.3 ст.283 КУпАП, п станова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази та за результатми розгляду винести постанову. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як структурний підрозділ органу державної влади, посадова особа якого виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, суд приходить до висновку про протиправність постанови інспектора 3 батальйону 1 роти УПП в Дніпропетровській області Дьяченко М.О. про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП.

В даному випадку суд вважає, що відповідач УПП в Дніпропетровській області в порушення вимог ст.77 КАС України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття його посадовою особою вищевказаної постанови, зокрема, доказів, передбачених ст.251 КУпАП, ст.72 КАС України на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог ПДР України, які передбачені диспозицією ч.4 ст.122 КУпАП, зокрема, в силу його умисних протиправних дій.

Позивач наполягає на тому, що він не вчиняв правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, рухався з дотримання ПДР, швидкісний режим не порушував, проте інспектором поліції безпідставно складено відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій звинувачено його в порушенні ПДР.

Жодного доказу на спростування таких тверджень позивача відповідачем не надано і матеріали справи не містять будь-якого доказу, що позивач дійсно порушив ПДР, зокрема, здійснив рух в населеному пункті з порушенням швидкісного режиму, а саме перевищив швидкість більше ніж на 50 км/год.

При цьому суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова, в порушення ст.283 КУпАП, взагалі не містити відомості про місце вчинення адміністративного правопорушення. В постанові не вказано в якому населеному пункті рухався позивач на автомобілі, де він здійснив порушення. Свідки, які могли б підтвердити факт правопорушення, фото, відеозйомка, відсутні.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, то факт вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з огляду на те, що жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП матеріали справи не містять, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору, а також витрати на правову допомогу.

Частиною 1 ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору за даним позовом в сумі 454,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 132 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2); розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3).

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги б/н від 30.06.2021р., укладеного ОСОБА_1 та адвокатом Юсубовим Е.С., предметом якого є надання останнім правової допомоги, в тому числі у судових справах; копію ордеру на надання правової допомоги серії АР №1052701 від 01.07.2021 року; копію акту виконаних робіт від 01.07.2021р. із зазначенням розрахунку послуг, наданих адвокатом; копію квитанції до прибуткового-касового ордеру №21 від 01.07.2021р. про оплату позивачем послуг адвоката на загальну суму 2000,00 грн.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати, понесені позивачем в зв`язку з пред`явленням позовних вимог до відповідачів, підтверджуються належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. є співмірним із складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також значенням справи для сторони, тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», ст.7, 9, 122, 245, 222, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії ЕАН №4386367 від 22.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн., винесену інспектором третього батальйону першої роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП старшим сержантом поліції Дьяченко Максимом Олександровичем – скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.122 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області з Департаменту патрульної поліції (місце знаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108578) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000,00грн., а всього 2454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Сидорова