Рішення № 98344258, 13.07.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.07.2021

ЄУН 337/2936/21

Провадження №2/337/1622/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

за участю секретаря Сабліної А.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021р. до суду надійшов позов ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Вельможко А.І., до ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який мотивує тим, щосторони перебували в трудових правовідносинах, позивач працював у ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» з 03.10.2000р. по 11.02.2021р. В день звільнення при розрахунку йому не була виплачена заробітна плата в повному розмірі, розмір заборгованості становив 57235,12 грн. Станом на 17.03.2021р. розмір заборгованості по заробітній платі складав 37454,09 грн., на день звернення до суду - 25492,12 грн., яку він просить стягнути з відповідача на свою користь. Також зазначає, що оскільки роботодавець при звільненні та в подальшому не виплатив йому нараховану заробітну плату, вважає, що він має право на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ч.1 ст.117 КЗпП України, та просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2021р. по 25.05.2021р. в розмірі 45836,70 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2021р. вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання за участю сторін.

13.07.2021р. представником відповідача суду надано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволені позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 7681,27 грн., оскільки вказана сума заборгованості на даний час виплачена позивачу, борг по заробітній платі становить 17810,85 грн. Також просить відмовити позивачу у стягненні частини середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 654,81 грн., оскільки позивач невірно здійснює розрахунок середнього заробітку за період з 11.02.2021р. по 25.05.2021р., включаючи до розрахункового періоду день звільнення – 11.02.2021р. За розрахунком представника позивача середній заробіток за час затримки розрахунку становить 45181,81 грн. з розрахунку: 654,81 грн. (середньоденний заробіток) х 69 (робочі дні). Також представник позивача просить відмовити позивачу у вимогах про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу, оскільки заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг.

Ухвалою суду від 13.07.2021р. було задоволено клопотання представника позивача – адвоката Вельможко А.І та провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було закрито в частині позовних вимог про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати на суму 7681,27 грн. В інший часині продовжено судовий розгляд.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Вельможко А.І. позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 17810,85 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 45836,70 грн., а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечує проти стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 17810,85 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.02.2021р. по 25.05.2021р. в сумі 45181,81 грн. В задоволені решти вимог позивача просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,приходить до висновку, що позовні вимоги є підлягають частковому задоволенню.

Суд встановив, що сторони перебували в трудових правовідносинах з 03.10.2000р. ОСОБА_3 з 01.01.2012р. був затверджений на посаду майстра до цеху обробки п/фабриката (наказ №3 від 06.01.2012р.), з якої 11.02.2021р. звільнений згідно ст.38 КЗпП України за власним бажанням ( наказ №7-ЗВ від 11.02.2021р.).

Відповідні записи про призначення та звільнення містяться в трудовій книжці позивача ОСОБА_3 .

Також судом встановлено, що в день звільнення позивача, ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» не провело з ним повний розрахунок, не виплатив позивачу заробітну плату.

Факт заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 на день звільнення підтверджено розрахунковим листком та довідкою ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» б/н від 17.03.2021р., зокрема відповідно до вказаної довідки станом на 17.03.2021р. заборгованість по заробітній платі становила 37454,09 грн.

Згідно з даними, які містяться у довідці ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» б/н від 01.07.2021р., станіном на 01.07.2021р. заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_3 становить 17810,85 грн.

Також судом встановлено, що відповідно до довідки ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» б/н від 01.07.2021р., середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становить 654,81 грн.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З`ясувавши обставини справи та оцінивши надані докази, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони перебували в трудових правовідносинах. 11.02.2021р. позивач звільнений з підприємства відповідача за власним бажанням, але в порушення вимог ст.47, 116 КЗпП України, відповідач в день звільнення позивача і до теперішнього часу не здійснив з ним повного розрахунку, у зв`язку з чим суд вважає необхідним в судовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 17810,85 грн.

Крім того, оскільки підприємство відповідача своєчасного розрахунку з позивачем не здійснило, у день звільнення позивача належних працівникові сум заробітної плати не виплатило, це є підставою для застосування ст.117 КЗпП та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а, отже, працівник може визначати остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Виходячи із наведеного, суд прийшов до висновку про наявність вини підприємства у затримці розрахунку з позивачем при звільненні, що є підставою стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала щодо права позивача на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, але заперечила щодо періоду, визначеного позивачем, вказавши, що при нарахуванні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, сам день звільнення працівника у цей період не включається, тому середній заробіток повинен розраховуватись з 12.02.2021р.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд погоджується з доводами представника відповідача, що при нарахуванні загальної суми заробітку за час затримки розрахунку при звільненні день звільнення працівника та день остаточного проведення з ним розрахунків не включаються у розрахунковий період, та виходить з періоду затримки - 12.02.2021р. (наступний день після звільнення) по 25.05.2021р. (дата визначена позивачем) та розміру середньоденного заробітку позивача, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995р. № 100 (далі – Порядок).

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.52 КЗпП України для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

При розрахунку середньоденної заробітної плати позивача суд приймає надані докази, зокрема довідку ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» б/н від 01.07.2021р., відповідно до якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становить 654,81 грн.

Строк затримки розрахунку з 12.02.2021р. по 25.05.2021р. за встановленим п`ятиденним робочим тижнем (з урахуванням святкових днів) становить 69 робочих дні.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за періодз 12.02.2020р. по 25.05.2021р. становить: 654,81 грн. х 69 днів = 45181,89 грн. Саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, але сплатив судовий збір в сумі 908,00 грн. за вимоги про стягнення середнього заробітку, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 898,65 грн. з розрахунку: 70674,01 грн. х 100% : 71328,82 грн. = 98,97 %; 98,97% х 908 грн. : 100 % = 898,65 грн.

Крім того, відповідно до ст.137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу через наступне.

Так, згідно з ч.1, 2, 4, 5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач ОСОБА_3 отримував правову допомогу адвоката Вельможко А.І. та сплатив за це в загальній сумі 5000,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються Договором про надання правової допомоги №23/2021 від 18.02.2021р., ордером АР №1042042 від 30.03.2021р., розрахунком №1 суми оплати на правову (правничу допомогу) від 25.05.2021р., описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 25.05.2021р., квитанцією від 25.05.2021р. на суму 3000 грн., розрахунком №2 суми оплати на правову (правничу допомогу) від 27.05.2021р., описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 13.07.2021р., квитанцією від 27.05.2021р. на суму 2000 грн.

Водночас, представником відповідача подані заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу з посиланням на те, що вони не є співмірними із складністю справи, фактично витраченим адвокатом часом та обсягом відповідних послуг, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні вказаних вимог

Оцінивши повідомлені представником відповідача обґрунтування, які суд знаходить недоречними, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, суд відповідно до вимог ст.137 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 4948,50 грн. (98,97%х 5000,00грн. :100%).

Керуючись ст.47, 51, 116, 117 КЗпП України, ст.15,16 ЦК України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,280,282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 05402588, юридична адреса: 69008, м.Запоріжжя, Заводський район) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 17810,85 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 45181,89 грн., а також понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 898,65 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4948,50 грн., а всього 68839 (шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 89 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.07.2021 року.

Суддя М.В. Сидорова