Рішення № 98344023, 08.07.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.07.2021

Справа № 334/4086/21

Провадження № 2/334/3003/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Коваль К.С.,

позивача – не з`явився

відповідача – не з`явився,

третьої особи-1 – не з`явився,

третьої особи-2 – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

установив

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ «Фінпром Маркет» із вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що у травні 2021 року позивач дізнався про наявність виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого напису від 22.07.2020 року №3727, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором №90738810000 від 08.04.2011 року на загальну суму 12 094,79 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки, по-перше, договір за яким вчинено виконавчий напис не був нотаріально посвідченим, а по-друге, напис вчинено поза межами трирічного строку загальної давності.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Треті особи пояснень щодо спору не надали.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 року відкрито спрощено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.07.2021 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 року вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оскаржуваним написом.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, проте не забезпечили явку своїх представників у судове засідання. Будь-яких заяв з цього приводу до суду не надали.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

08.04.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір №90738810000 за умовами якого позивач отримала позику у вигляді кредитного ліміту строком до 20.02.2015 року.

22.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за заявою ТОВ «Фінпром маркет» видано виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №90738810000 від 10.04.2011 року.

За змістом виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 26.08.2015 року по 22.07.2020 року. Сума заборгованості складає 12 094,79 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом – 9162,76 грн.; заборгованість за відсотками – 2882,03 грн. За вчинення напису стягнуто 50 грн.

Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №3727.

ТОВ «Фінпром маркет» обґрунтував свої вимоги тим, що він отримав право вимоги за договором факторінгу №20/ФК від 09.07.2020 укладеного із ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке, в свою чергу, до цього уклало договір факторінгу №20182407-1/2 від 24.07.2018 із ПАТ «УкрСиббанк».

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачає можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка виникла на підставі нотаріально не посвідченого договору. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 12.01.2021 року відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, суд звертає увагу, що вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

У відповідності до пункту 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи: за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Судом встановлено, що сторони кредитного договору №90738810000 від 08.04.2011 року погодили, що він діє до 20.02.2015 року.

Будь-яких доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано, відтак суд дійшов висновку про те, що нотаріус не пересвідчився у тому, що з дати виникнення права вимогу минуло більше трьох років, а відтак порушив вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

Згідно із приписами статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 3900 грн., проте не надав жодних доказів в підтвердження факту понесення цих витрат.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За таких обставин позивачем не доведено факту понесення витрат на правову допомогу у встановленому законодавством порядку, але вказане не позбавляє позивача права звернутись до суду в порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 та ст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

вирішив

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20.07.2020 року №3727, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, офіс 204) грошових коштів у сумі 12 094,79 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, офіс 204) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2021 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін