Ухвала суду № 98341729, 07.07.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23943/21

Провадження № 2/761/9809/2021

У Х В А Л А

07 липня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач-1: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» (код ЄДРПОУ: 20025456, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15),

відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8),

предмет позову: визнання договору недійсним,

встановив:

В липні 2021 року від ОСОБА_1 на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Позивач просить суд визнати недійсними договір про відступлення права вимоги від 05.03.2020, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» (код ЄДРПОУ: 20025456) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ: 38750239).

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивачу необхідно судовий збір в сумі 908,00 грн.

Судовий збір за вказані вимоги має бути сплачено позивачем на рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Шевченк.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача МФО: 899998; рахунок отримувача: UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

В даному випадку матеріали справи не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі та на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак, позивач просить суд відстрочити їй сплати судового збору, мотивуючи своє клопотання тим, що розмір судового збору перевищує п`ять відсотків її річного доходу за попередній календарний рік.

Вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору, слід звернути увагу на таке.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує, зокрема, компенсаційну і превентивну функцію, які полягають у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії, а також попереджає необґрунтовані звернення до судів, забезпечує виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану.

Відповідно до положень п. 29 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах відповідно до статті 8 Закону № 3674-VІ та статті 82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, звільнення від сплати збору, його зменшення, відстрочення, розстрочення за клопотанням сторони є правом суду, а не обов`язком а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Заявник, звертаючись із відповідним клопотанням, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (наприклад у рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Так, у рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» Європейського суду з прав людини вказано на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вказаний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

При цьому заявником не надано доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, тому з урахуванням того, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі незгоди із ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху, позивач має право оскаржити вказану ухвалу в частині визначення розміру судових витрат.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» (код ЄДРПОУ: 20025456, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8), про визнання договору недійсним - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала підлягає оскарженню в частині визначення розміру судових витрат.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: