Ухвала суду № 98341024, 13.07.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18152/20

Провадження №: 1-кп/755/436/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Старовойтової С.М.,

при секретарі Рогозяна А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

за участю:

прокурора Мілюкової Д.М.,

захисника Тесленко Т.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника цивільного відповідача Багрян Н.М.,

в с т а н о в и в:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою суду відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 25 липня 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, до закінчення вказаного строку закінчити судовий розгляд неможливо з об`єктивних причин, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення учасників судового розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачуються, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Представник цивільного відповідача поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушені, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , на думку суду, дають підстави вважати, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, зазначені у ст.178 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти ризикам, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання його під вартою.

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надані.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав визначати розмір застави обвинуваченому, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинило загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 369-372, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2021 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 13 годині 00 хвилин 15 липня 2021 року.

Суддя: