Ухвала суду № 98340563, 15.07.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/3463/18

номер провадження 1-кп/695/40/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого: судді – Середи Л.В.

за участю:

секретаря – Біліченко С.В.,

прокурора – Пилипаса Р.О.,

захисника – адвоката Сененко К.В. та

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

у відкритому судовому засіданні по розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 у кримінальному провадженні по обвинувальному акту стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що обвинувачуються за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Дане кримінальне провадження перебуває у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Під час перерви у судовому засіданні прокурор направив до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання мотивує тим, що ризики не зменшились, існує ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання. Також обвинувачений може іншим чином перешкоджати судовому розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м`якими запобіжними заходами забезпечити належну поведінку обвинуваченого неможливо.

Захисник Сененко К.В. не заперечувала проти продовження домашнього арешту, вказавши, що її підзахисний продовжує лікуватись, обов`язки, визначені судом не порушував.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Суд, вирішуючи дане клопотання виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.,п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд при вирішенні клопотання погоджується з прокурором, що наведені ним ризики є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на більш м`який.

При цьому суд враховує суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, суворість можливого призначеного покарання та реальну небезпеку можливості ухилення від правосуддя та його стан здоров`я.

Отже, заслухавши думку учасників процесу, суд, враховуючи значний суспільний інтерес до даного кримінального правопорушення приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, так як відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а тому продовжує термін запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_1 на два місяці з виконанням обов`язків, визначених ухвалою суду від 19.05.2021 року.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 325, 327, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити та продовжити термін запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у кримінальному провадженні за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що обвинувачуються за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, на 2 місяці: по 15 вересня 2021 року включно.

Головуючий: Середа Л.В.