Вирок № 98340192, 15.07.2021, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/220/21

Провадження №1-кп/547/41/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року смт. Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Ю.В.Юрченко,

учасники судового провадження:

прокурор В.І.Гнідаш,

потерпіла ОСОБА_1 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник С.Г.Грущенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрито кримінальне провадження № 12021175510000026 від 05.02.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Семенівка Семенівського району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, не працює,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,

цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2021 приблизно о 19 год. 30 хв., обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи у будинку потерпілої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , вживав спритні напої разом із останньою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклого неприязливого ставлення до ОСОБА_4 , маючи прямий умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кулаками рук наніс останній не менше семи ударів із них: в область правого плеча не менше двох, в область лівого передпліччя не менше одного, в область лівої молочної залози не менше одного, в область лівої поперекової області не менше двох, в область правої поперекової області не менше одного.

В результаті цього потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців на правому плечі, лівому передпліччі, лівій молочній залозі, лівій та правій поперекових областях, які, згідно висновку експерта № 22 від 07.02.2021, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив щодо потерпілої ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України – умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений під час допиту у судовому засіданні провину не визнав, він не бив потерпілу. Хоч тоді і був у нетверезому стані, але пам`ятає усе точно. Він не міг "підняти руку" на жінку. ОСОБА_7 .Матвійцеві не сподобалися якісь слова ОСОБА_2 на адресу Л.П.Даниленко. ОСОБА_8 і ОСОБА_1 сперечалися між собою. Проти цивільного позову заперечував повністю, оскільки ударів не наносив.

ОСОБА_9 вказав, що дата можливого конфлікту є іншою. Свідок ОСОБА_10 вказав, що забирав обвинуваченого ОСОБА_2 , який мав значні сліди побиття із будинку ОСОБА_11 . Це кримінальне провадження ініційовано потерпілою значно пізніше того, як обвинувачений ініціював кримінальне провадження стосовно "цивільного чоловіка" потерпілої ОСОБА_1 . Потерпіла обмовила обвинуваченого.

Прокурор акцентував увагу на правдивості показів потерпілої, відомостях відповідного слідчого експерименту і показах поліграфа. Звернув увагу, що це кримінальне провадження ініційовано потерпілою значно пізніше дня виникнення конфлікту і побиття, що, можливо свідчить відсутність серйозної загрози для здоров`я потерпілої, незначне завдання їй моральної шкоди, можливе стримування цим кримінальним провадженням кримінального провадження проти "цивільного чоловіка" потерпілої. Протягом відповідних подій обвинувачений перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння тому не може все пам`ятати.

Дослідивши та перевіривши в повному обсязі докази обвинувачення, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, що є одним із можливих способів захисту від пред`явленого обвинувачення, винуватість ОСОБА_2 у зазначеному діянні за зазначених обставин підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у судовому засіданні доказів, що оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінці судом кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, у т.ч. з дотриманням вимоги про те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.02.2021 ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_2 28.01.2021 близько 19-30 год. наніс їй тілесні ушкодження.

Відомості занесені до ЄРДР за № 12021175510000026 від 05.02.2021 з фабулою: 28.01.2021 приблизно о 19-30 год ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , наніс тілесні ушкодження останній.

Потерпіла ОСОБА_1 під час допиту у судовому засіданні обвинувачення підтримала повністю. Вказала, що 29 січня увечері до них додому прийшов у гості обвинувачений. Тоді вже був і ОСОБА_12 . Усі четверо випивали і були п`яними. Обвинувачений образив потерпілу, на що вона зробила зауваження, але обвинувачений не реагував і продовжував словесні образи на адресу потерпілої. Тоді потерпіла захотіла вивести обвинуваченого із хати, але той почав бити потерпілу руками. Бив 1 раз у грудну клітину, 2 чи 3 рази у плече, потім по руці і у бік. Останні 2 удари були особливо сильними. Біль був доволі сильним, але потерпіла швидку не викликала. Це кримінальне провадження потерпіла ініціювала після того як ОСОБА_2 ініціював кримінальне провадження про його побиття співмешканцем потерпілої – ОСОБА_11 .

Потерпіла повністю підтримує свій цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 50000,00 грн моральної шкоди, оскільки побиттям їй задано болю і тілесних ушкоджень, порушено її нормальний життєвий уклад.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 15.02.2021 встановлено, що 28.01.2021 потерпіла ОСОБА_1 перебувала у своєму господарстві разом із своїм співмешканцем ОСОБА_6 . У вечірній час доби близько 19-00 год. до них прийшов їх спільний знайомий ОСОБА_13 і вони сіли вживати спиртні напої. Через 30 хв. до них прийшов у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 почав висловлюватися нецензурною лексикою в її сторону. Після чого вона взяла його за рукав і хотіла вигнати з будинку, але останній наніс їй правою рукою зжатою у кулак удар в область грудної клітки, потім не менше двох ударів правою і лівою рукою зжатою у кулак в праве і ліве плече і удар в область поперека.

Згідно висновку експерта № 22 від 07.02.2021 тілесні ушкодження у вигляді синців на правому плечі, лівому передпліччі, лівій молочній залозі, лівій та правій поперекових областях утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Такими предметами могли бути пальці кисті стиснуті в кулак. Дані тілесні ушкодження могли утворитися при вказаних обставинах і вказаний строк, як вказано в описовій частині постанови і на які вказує під експертна та кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (пункт 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»). Виходячи із кількості виявлених зовнішніх ушкоджень, заподіяних ОСОБА_1 , їх характеру та розташуванню, можна припустити, що їй було нанесено не менше 7-ми ударів. Із них: в область правого плеча – не менше 2-х, в область лівого передпліччя – не менше 1-го; в область лівої молочної залози – не менше – 1-го; в область лівої поперекової області - не менше 2-х, в область правої поперекової області – не менше 1-го. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися у вертикальному так і горизонтальному положеннях тіла або близькому до них. Утворення вищевказаних ушкоджень внаслідок падіння потерпілої з висоти власного зросту та послідуючим ударом об тверду поверхню, маловірогідне. Вищевказані тілесні ушкодження не характерні для їх утворення внаслідок само травмування. Тілесні ушкодження у вигляді синця по задній поверхні середньої третини лівого передпліччя, могли утворитися при самообороні.

Згідно висновку експерта № 22-А/27 від 17.02.2021 покази потерпілої ОСОБА_1 дані нею під час проведення слідчого експерименту 15.02.2021, відповідають об`єктивним судово-медичним даним, встановленим під час судово-медичної експертизи.

22.03.2021 ОСОБА_1 подала заяву про надання добровільної згоди на проведення дослідження з використання поліграфа.

Висновком за результатами дослідження з використанням поліграфа від 24.03.2021 ОСОБА_1 рівень контактності був високий. В ході дослідження були виявлені стійкі, виражені психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що свідчення ОСОБА_1 , що тілесні ушкодження вона отримала від ОСОБА_14 – є достовірними, свідчення, ОСОБА_1 що ОСОБА_3 наніс їй тілесні ушкодження після того як вона намагалась його вигнати з будинку – є достовірними. Свідчення ОСОБА_1 , що 28.01.2021 тілесних від свого співмешканця ОСОБА_15 вона не отримувала – є достовірними. Свідчення ОСОБА_1 , що після того як ОСОБА_3 наніс їй тілесні ушкодження, співмешканець ОСОБА_15 вдарив останнього – є достовірними.

Обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря – психіатра не перебуває, але перебуває на диспансерному обліку у лікаря – нарколога про причині захворювання: ППР-А F-10.24 та лікаря – невропатолога з діагнозом ЗЧМТ, 28.01.2021 струс головного мозку.

Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги від 29.01.2021 у обвинуваченого діагностовано ЗЧМТ, струс головного мозку, численні садна голови. Він відмовився від госпіталізації.

Свідок ОСОБА_10 під час допиту у удовому засіданні вказав, що в один із вечорів січня приїхав до будинку ОСОБА_11 щоб забрати людину. Свідок тоді працював у таксі. З будинку вийшов обвинувачений зі слідами сильного побиття, він був п`яним, погано бачив через синяки під очима. Свідок посадив обвинуваченого у машину і відвіз додому.

За місцем проживання обвинувачений характеризується нейтрально.

Згідно досудової доповіді обвинувачений інколи працює по найму, допомагає матері. Вважає, що його обмовлюють для виправдання злочинних дій стосовно нього іншої особи. Ризики вчинення повторного кримінального правопорушення і небезпеки для суспільства є середніми. Виправлення можливе без обмеження чи позбавлення волі.

За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 в умисному легкому тілесному ушкодженні, а, отже, він є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, та підлягає покаранню за його вчинення.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання, не встановлено. Також на них відсутня вказівка в обвинувальному акті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного; досудову доповідь; відсутність обставин що пом`якшують чи обтяжують покарання; позиції обвинуваченого та потерпілої.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, у т.ч. причини і наслідки дій обвинуваченого щодо потерпілої, характер їх попередніх відносин, перебування усіх у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень має бути призначене у виді громадських робіт. Призначення менш суворого покарання у виді штрафу є недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, не відповідатиме завданням Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1177, 1195 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичної особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла: у цьому провадженні обвинуваченим – потерпілій.

Суд частково задовольняє пред`явлений потерпілою до обвинуваченого цивільний позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 2500 грн, вважаючи, що потерпілою та належними і допустимими доказами у кримінальному провадженні доведено факт заподіяння потерпілій обвинуваченим моральної шкоди, а саме: протиправним заподіянням тілесних ушкоджень; спричинення моральних і фізичних страждань нанесеними тілесними ушкодженнями; спогадами про протиправну поведінку; заподіянням фізичного болю в результаті нанесення травми.

За змістом ст. 23 ЦК України зазначені обставини є моральною шкодою (фізичний біль і страждання, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї; приниження честі та гідності фізичної особи), завданою неправомірними діями обвинуваченого щодо потерпілої, тобто з його вини, одноразове відшкодування якої передбачено ст.ст. 23, 1167, 1168, 1177 ЦК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про його обрання не подано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 337, 349, 368, 371, 373 – 376, 392 – 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 70 годин.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2500,00 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовивши у стягненні моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення вироку.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя В.Ф.Харченко