Рішення № 9833948, 30.04.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-2455/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Шевцовій М.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, ?

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради, 16 вересня 2009 року звернувся до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку №НОМЕР_1 вони користуються послугами теплопостачання та зобовязані оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі регулярно не проводять, у звязку з чим сума заборгованості станом на 15 червня 2009 року склала 4 580,27 грн.

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачі не бажають, чим заподіюють підприємству матеріальний збиток.

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачам з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.

У звязку з викладеним, позивач змушений був звернутися до суду і просить стягнути з відповідачів в судовому порядку заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 4 580,27 грн.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Аушева Л.С., позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1, позовні вимоги визнала, проти їх задоволення не заперечувала.

Суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають в квартирі АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с.3).

Позивачем надаються відповідачам послуги по подачі теплової енергії. В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30 грудня 1997 року, відповідачі зобовязані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.

Згідно статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості, за період з березня 2003 року по 15 червня 2009 року, оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачами не проводилась, у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 4 580,27 (а.с.4, 5).

Разом з тим, згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, суд не вважає причини пропущення позовної давності позивачем поважними. Тож заборгованість в межах позовної давності за останні три роки з дня звернення до суду складає в сумі (4 580,27 грн. 1 456,27 грн.) 3 124,00 грн.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у звязку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідачі ними користувались, але оплату в повному обсязі не проводили, вони повинні сплатити суму заборгованості в розмірі 3 124,00 грн.

В силу того, що позивач рішенням сесії V скликання Дніпропетровської міської ради за №12/42 від 04 лютого 2009 року звільнений від оплати витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, згідно статті 88 ЦПК України, з відповідачів належить стягнути солідарно на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68 ЖК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 4, р/р 2600884368 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, Код за ЄДРПОУ 32688148) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 3 124,00 гривні (три тисячі сто двадцять чотири гривні 00 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 гривня (пятдесят одна гривня 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 гривень (тридцять гривень 00 копійок).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Н.Г. Остапенко