Рішення № 98337964, 15.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року м. Київ № 640/11786/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П.,

за участю секретаря судових засідань Чекан І.В. та представників:

позивача - адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича (ордер від 23.04.2021 серії АІ № 1107007),

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02099, м. Київ, вул. К. Заслонова, 16, код ЄДРПОУ 34968768), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 31.03.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 64805230, постанови від 31.03.2021 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 64805230.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно накладено на позивача штраф за невиконання судового рішення щодо встановлення часу зустрічей батька з дітьми, оскільки було порушено встановлений порядок накладення штрафу, а саме: виконавець не був присутній у час та місці побачення та не склав акту за результатами побачення, який є підставою для накладення штрафу. Щодо стягнення виконавчого збору, позивач зазначає, що виконавцем порушено строки винесення постанови про стягнення виконавчого збору, передбачені частиною четвертою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву та копії матеріалів виконавчого провадження. У відзиві зазначається, що виконавець діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а оскаржувані постанови є правомірними та оскарженню не підлягають.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.03.2021 по справі № 753/12461/20 про вжиття заходів забезпечення позову, якою:

- встановлено зустрічі ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в другі та четверті вихідні місяця з суботи 10,00 години до неделі 19.00 години без присутності ОСОБА_1 ,

- зобов`язано ОСОБА_1 передавати дітей для зустрічі з батьком, не чинити дій, направлених на перешкоджання ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дітей.

Зазначена ухвала є виконавчим документом та була пред`явлена до примусового виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Постановою головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Ю.С. від 11.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64805230. Стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , боржником - ОСОБА_1 .

Того ж дня, державним виконавцем пред`явлено до боржника вимогу, в якій зобов`язано надати письмові пояснення щодо виконання зобов`язання передавати дітей для зустрічі з батьком, не чинити дій, направлених на перешкоджання стягувачу у спілкуванні та вихованні дітей.

31.03.2021 державним виконавцем прийнято постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 гривень та про накладення штрафу за невиконання судового рішення у розмірі 1700,00 гривень.

Вважаючи протиправними постанови про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок примусового виконання судових рішень та інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIIІ.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено приписами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

З метою реалізації положень статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та для більш повного і докладного нормативного регулювання правовідносин щодо примусового виконання рішень судів щодо встановлення побачень з дитиною, окремі процедурні питання порядку виконання таких рішень були висвітлені в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Так пунктами 8, 9 та 10 розділу ІХ Інструкції № 512/5 встановлено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.

У разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

Таким чином, як положеннями Закону України «Про виконавче провадження», так і положеннями Інструкції № 512/5, передбачено, що у разі примусового виконання рішення суду про встановлення побачень з дитиною державний виконавець зобов`язаний бути присутнім у час та місці такого побачення.

При цьому, за результатами такого побачення державний виконавець має скласти акт, яким зафіксувати, чи відбулось побачення, або у разі неможливості проведення побачення - зазначити обставини, що зумовили невиконання рішення суду.

У подальшому, на підставі акту виконавцем має вирішуватись питання про закінчення виконавчого провадження або про накладення штрафу (в залежності від обставин справи).

Разом з тим, з наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження № 64805230 не вбачається, що у межах спірних правовідносин відповідачем було складено акт про невиконання боржником (позивачем) рішення без поважних причин, наявність якого передбачена частиною третьою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Більш того, з наявних доказів слідує, що державний виконавець взагалі не приймав участі під час виконання рішення суду та не прибув до місця побачення стягувача з дітьми у встановлені судом дату та час, а постанову про накладення штрафу склав виключно на підставі заяви стягувача про невиконання рішення суду.

Дійсно, у матеріалах виконавчого провадження міститься заява стягувача про невиконання рішення суду, в якій пояснюється, що стягувач у встановлений судом час прибув до місця проживання дітей з метою проведення зустрічі, але боржник перешкоджала проведенню зустрічі, зважаючи на погане самопочуття дітей.

Суд звертає увагу відповідача, що Закон України «Про виконавче провадження» зобов`язує державного виконавця самостійно перевіряти виконання рішення суду шляхом його особистої присутності під час проведення побачення.

Зазначений обов`язок державного виконавця був встановлений з метою належної перевірки виконавцем виконання рішення суду, а у разі невиконання рішення суду - встановлення поважності або неповажності причин такого невиконання.

Тобто, обставини щодо невиконання рішення суду мають бути встановлені безпосередньо державним виконавцем, а не взяті зі слів учасників виконавчого провадження. При цьому, як у випадку належного проведення побачення, так і при невиконанні рішення суду державний виконавець має скласти акт, в якому зафіксувати обставини справи, та на підставі якого вже вирішувати питання, зокрема, про накладення штрафу.

У даному випадку, постанова про накладення штрафу на боржника була прийнята за відсутності виконавця під час проведення побачення та за відсутності складеного акту, що свідчить про допущення відповідачем процедурних порушень під час винесення оскаржуваної постанови.

Таке процедурне порушення не є формальним та суттєво впливає на правильність оскаржуваного рішення, оскільки відповідачем не було повністю досліджено обставини щодо виконання рішення суду про встановлення побачень з дитиною.

З урахуванням викладеного, постанова про накладення штрафу від 31.03.2021 у виконавчому провадженні № 64805230 винесена протиправно та підлягає скасуванню.

З приводу постанови про стягнення виконавчого збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Пунктом 1 частини п`ятої цієї статті встановлено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

У даному випадку, спірне виконавче провадження здійснюється з метою примусового виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 02.03.2021 по цивільній справі № 753/12461/20 про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Тобто, виконавчий документ, за яким ведеться спірне виконавче провадження, підлягає негайному виконанню, а отже виконавчий збір у такому разі не стягується, що свідчить про протиправність постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02099, м. Київ, вул. К. Заслонова, 16, код ЄДРПОУ 34968768) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни від 31.03.2021 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 64805230.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни від 31.03.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 64805230.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2021.