Ухвала суду № 98337858, 08.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 липня 2021 року м. Київ № 640/25606/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кудіної Т.А., розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

установив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України №1689ц від 21.11.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру";

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Генеральній прокуратурі України на посаді прокурора відділу або на рівнозначній посаді;

- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.11.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.020.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 призначено у справі засідання, а ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження із заміною призначеного судового засідання для розгляду справи по суті на підготовче.

У свою чергу позивачем 16.04.2021 подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме, висловлено прохання залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог першу кадрову комісію й відповідно визнати протиправним та скасувати рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 - прокурором відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України, атестації.

З урахуванням поданих на виконання вимог ухвали суду Офісом Генерального прокурора документів, ОСОБА_1 уточнено дату та номер рішення (№161 від 29.10.2019 протокол №5 та додаток 2) та подано заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Представник відповідача проти прийняття заяви заперечувала посилаючись на одночасну зміну предмету та підстав позову й пропуск позивачем строку звернення до суду з такими вимогами.

Так, пояснила, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ (Закон №113-ІХ) запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Відповідно до п. п. 9, 11 розділу II Закону №113-ІХ атестація здійснюється кадровими комісіями згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно з пп. 7 п. 22 розділу П Закону № 13-ІХ в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

Пп. 8 п. 22 розділу ІІ Закону №113-ІХ визначено, що перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій визначає Генеральний прокурор.

Відтак Генеральним прокурором на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом, видано накази від 03.10.2019 №221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації» та від 17.10.2019 №233 «Про затвердження Порядку роботи кадрових комісій».

Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №234 створено першу кадрову комісію та визначено її персональний склад.

Однак, вже наказом Генерального прокурора від 28.12.2019 №369 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора, зокрема наказ від 17.10.2019 №234 «Про створення першої кадрової комісії». Тобто, з 29.12.2019 перша кадрова комісія припинила свою роботу, тому залучити її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог наразі неможливо.

Що стосується обізнаності позивача із порушенням, на його думку, прав та початок перебігу строку звернення до суду, то представник Офісу Генерального прокурора навела правові посилання.

Так, згідно з п. 7 розділу II Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

За приписами п. 13 розділу ІІ Закону №113-IX непроходження відповідного етапу атестації є підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про її неуспішне проходження прокурором.

П. 3, 4 розділу II Порядку №221 визначено, що тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом та відповідно до вимог Закону №113-ІХ подав заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Отже, ОСОБА_1 був обізнаний щодо умов та процедур проведення атестації, визначеними у Порядку №221, у тому числі з можливими наслідками набрання меншої кількості балів, ніж прохідний бал на відповідному її етапі, а також добровільно надав персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697. Така згода є усвідомленням, що у разі якщо за результатами складення іспитів він набере меншу кількість балів, ніж прохідний бал, то припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Позивач набрав 55 балів за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що є менше прохідного балу (70) для успішного складання цього іспиту.

Ці результати відображені у відповідній відомості, у якій позивач поставив власний підпис, чим підтвердив їх достовірність.

Відповідно до п. 2 розділу V Порядку, у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Згідно з п. 7 розділу І Порядку якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Поряд із тим, встановлено, що позивач завершив тестування.

Зокрема, протоколом засідання першої кадрової комісії №1 від 18.10.2019 сформований графік складання іспитів прокурорами Генеральної прокуратури України (перше питання порядку денного) та затверджені форми актів про істотне порушення прокурором порядку проведення атестації та про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурорів причин, а також форму відомості про результати тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (трете питання порядку денного).

З відомостей про результати тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, вбачається, що під номером 41 наявні відомості щодо ОСОБА_1 : номер посвідчення - НОМЕР_1 , логін - НОМЕР_2 , власноруч поставлений підпис ОСОБА_1 , результат тестування - 55 балів, підпис позивача та підпис особи, що фіксувала результати тестування, у графі «примітки» будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначені. Відомості підписані головою та секретарем першої кадрової комісії.

Отже цей доказ доводить, що позивач самостійно закінчив тестування, був обізнаний про факт неуспішного походження цього етапу атестації, про що свідчить його підпис, поставлений власноруч. Відсутність у примітках до цієї відомості зауваження з боку позивача свідчить про те, що відразу після закінчення тестування ОСОБА_1 їх не мав, про факти некоректних відповідей у тестових питаннях та технічних збоїв у роботи комп`ютерної техніки тощо він також не зазначив, маючи таку можливість.

З протоколу засідання першої кадрової комісії 5 від 29.10.2019 (четверте питання порядку денного) вбачається, що комісією сформовано список осіб, які не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши меншу кількість балів, ніж прохідний бал (додаток 2 до цього протоколу). Під №161 зазначений позивач. Одноголосно першою кадровою комісією ухвалено рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.

У протоколі засідання першої кадрової комісії №7 від 04.11.2019 зафіксовано (перше питання порядку денного), що комісією розглянуто заяву ОСОБА_1 з питання оскарження результатів іспиту. Комісією зазначено, що позивач завершив тестування, під час його проходження до робочої групи та членів кадрової комісії не звертався, відповідні акти не складались. Надання роздруківок та можливості проходження повторного тестування Порядком № 221 не передбачено. Прийнято одноголосно.

Зазначені протоколи доводять, що усі рішення кадрової комісії стосовно позивача ухвалені у порядку передбаченому п. п. 8, 10, 12, 13 Порядку №233, тобто шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії.

Пунктом 17 розділу II Закону №113-ІХ, п. п. 7, 8 розділу І Порядку №221 визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Відповідно до п. 5 розділу П Порядку №221, прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Більше того, в оскаржуваному позивачем наказі про звільнення з посади від 21.11.2019 №1689ц вказана підстава звільнення: «рішення кадрової комісії №1», що додатково свідчить про обізнаність позивача про наявність рішення комісії та його наслідки.

Таким чином, представник відповідача наголосила, що ОСОБА_1 ще у 2019 року і знав, і повинен був знати про порушене, на його думку, право. Однак, вимогу про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії №1 пред`явив до суду лише у квітні 2021 року.

У заяві про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначає, що 24.10.2019 він звернувся із заявою до Голови першої кадрової комісії ОСОБА_2 , в якій просив надати йому результати тестування, ознайомити його з результати тестування та зазначав, що в тестовому завданні ним неодноразово виявлено некоректні запитання та відповіді на них та численні граматичні помилки. Дану заяву надіслано поштовим зв`язком на адресу комісії та комісією вона отримана, що підтверджується матеріалами справи. Однак відповіді на заяву не надано по даний час.

Окрім того, з клопотанням про витребування у документальному виразі результатів тестування та рішення кадрової комісії звернувся до суду 21.04.2021 та внаслідок задоволення клопотання судом, рішення і роздруківки були надіслані Офісом Генерального прокурора, що забезпечило можливість з ними ознайомитися лише 20.05.2021.

Судом в засіданні 24.06.2021 досліджено заяву ОСОБА_1 від 24.10.2019, адресовану Голові першої кадрової комісії ОСОБА_2 та наведені ним у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду визнано неповажними.

Так, зроблено висновок, що звернення позивача стосувалося виявлених некоректних запитань, у тому числі відповідей на них, допущених граматичних помилок, невідповідності переліку питань тим, які були розміщені на сайті Генеральної прокуратури України, прохання надати у роздрукованому вигляді результат тестування із зазначенням питань та відповідей до них, а також у випадку неможливості надання вказаної роздруківки - можливості повторного проходження тестування.

Тобто, звернення позивача із вказаною заявою не стосувалося рішення першої кадрової комісії від 29.10.2019, яке прийнято було пізніше. Як наслідок, заяву залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 навести інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

На виконання, позивачем подано додаткові пояснення у яких зазначено, що 29.10.2019 першою кадровою комісію винесено рішення №161 (протокол №5) про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. З даним рішенням кадрової комісії він ознайомлений не був і підстави його прийняття йому також не відомі.

Тобто, до 20.05.2021 він не мав можливості ознайомитись з рішенням кадрової комісії та належним чином підготуватись до його оскарження, у заяві від 13.04.2021 про збільшення позовних вимог відповідно не міг посилатись на номер та дату рішення комісії, (тому й зазначав про визнання протиправним рішення першої кадрової комісії на підставі, якого був виданий наказ №1689ц від 21.11.2019 про звільнення з посади) та оскаржити його.

Також, позивач зазначив, що 22.11.2019 під час ознайомлення з наказом Генерального прокурора про звільнення №1689ц від 21.11.2019, запитав у співробітника кадрового підрозділу рішення кадрової комісії №1 та хотів з ним ознайомитись, так як саме це, відповідно до наказу, стало підставою прийняття рішення про звільнення. Співробітник кадрового підрозділу повідомив, що рішення кадрової комісії у них немає і вони не можуть з ним ознайомити.

Також 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 60.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби і (COVID-19)», п. 9 глави XIX «Прикінцеві положення» якого передбачено доповнити у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 p., № 48, ст. 436) розділ VI «Прикінцеві положення» пунктом 3 такого змісту (пп. 2 п. 9):

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної карги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, визначаючись щодо прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог щодо оскарження рішення першої кадрової комісії від 29.10.2019, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

При цьому суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини - обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Надаючи оцінку наведеним позивачем підставам суд зазначає, що погоджується із встановленою обставиною неотримання ОСОБА_1 рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації. Разом з тим, виходить з того, що позивач був обізнаний з наявністю самого рішення, та власне тим, що рішення і стало підставою його звільнення з органів прокуратури.

Більше того, позивач, як фаховий правник мав би розуміти положення п. 13 розділу ІІ Закону №113-IX, відповідно до якого непроходження відповідного етапу атестації є підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про її неуспішне проходження прокурором, п. 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пп. 7, 8 розділу І Порядку № 221 якими визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації та п. 5 розділу П Порядку № 221, згідно з яким прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Тобто, розуміючи результати пройденого тестування та можливість прийняття комісією лише одного з двох рішень, та власне будучи звільненим з органів прокуратури на підставі рішення комісії, на думку суду, позивач на підставі наведених правових норм повинен був дізнатися про порушення своїх прав ще у 2019 році.

Неотримання рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації не стало і перешкодою звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про оскарження наказу Генеральної прокуратури України №1689ц від 21.11.2019 про його звільнення з посади прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Тобто, позивач не був позбавлений права на судовий захист.

Не надав пояснень щодо наявності будь яких перешкод подати заяву в порядку статті 47 КАС України чи клопотання про витребування доказів після звернення до суду чи отримання відзиву відповідача.

Не надав ОСОБА_1 і доказів самостійного звернення до будь-якого суб`єкта щодо отримання копії рішення першої кадрової комісії. В судових засіданнях позивач підтвердив відсутність таких звернень через очікування і станом на сьогодні відповіді на його заяву від 24.10.2019, адресовану Голові першої кадрової комісії (це за умови припинення її роботи у грудні 2019 року).

Що стосується періоду дії карантинних обмежень, то дійсно перебіг процесуальних строків був продовжений на період дії таких карантинних обмежень. Проте, 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-IX від 18.06.2020, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у газетах "Голос України" за №№119-120 та в "Урядовий кур`єр" за №135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України від 18.06.2020 №731-IX набрав чинності.

Відтак, процесуальні строки, продовжені Законом України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися 06.08.2020, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 №731-IX.

Окремо в судовому засіданні 08.07.2021 позивач усно посилався на те, що територіально після звільнення з органів прокуратури працював в іншій області, що позбавило його можливості звернутися до суду з даними вимогами.

І такі підстави, на думку суду, є неповажними, оскільки саме по собі перебування особи на роботі не в межах міста Києва не перешкоджає їй звернутися до суду не особисто чи шляхом направлення заяви поштовим зв`язком чи електронною поштою.

Враховуючи викладене у сукупності, відсутність причин, які свідчили б про об`єктивну неможливість подання позивачем даної заяви про збільшення позовних вимог (ненадання належних та допустимих доказів наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду), суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, з огляду на що заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за його позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 13.07.2021.

Суддя О.М. Чудак