Рішення № 98337739, 13.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року м. Київ № 640/11267/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві, які полягають у відмові перерахувати позивачу пенсію відповідно до довідок від 27 січня 2021 року № 21/3/2-9/878-71, від 04 лютого 2021 року № 21/3/2-9-878-117, від 07 жовтня 2020 року № 21/3/2-9/878-1380, виготовлених Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 88% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження виплат пенсії максимальним розміром, з урахуванням уже виплачених сум;

зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 квітня 2018 року по 01 лютого 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці від 27 січня 2021 року № 21/3/2-9/878-71, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням уже виплачених сум;

зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 лютого 2019 року по 01 січня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці від 04 лютого 2021 року № 21/3/2-9/878-117, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням уже виплачених сум;

зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити, починаючи з 01 січня 2020 року, перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці від 07 жовтня 2020 року № 21/3/2-9/878-1380, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням уже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії на підставі доданих довідок, проте ГУ ПФУ в м. Києві протиправно відмовилось його здійснити.

У відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с. 48-50, 53-55) представник ГУ ПФУ в м. Києві зазначив, що, зокрема, врахування будь-яких інших додаткових видів грошового забезпечення не передбачено, а тому відповідач не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивача.

Таким чином, представник ГУ ПФУ в м. Києві просив відмовити у задоволенні позовну в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію за вислугу років.

Позивач звернувся до Служби безпеки України з заявами від 09 вересня 2020 року (т. 1 а.с. 12-13), від 12 січня 2021 року (т. 1 а.с. 17-18) та від 01 лютого 2021 року (т. 1 а.с. 22-23), в яких просив надати довідки про розмір грошового забезпечення за відповідні періоди внаслідок збільшення грошового забезпечення за посадою заступника голови Служби безпеки України, яку позивач займав перед звільненням.

За результатами розгляду вказаних заяв Фінансово-економічне управління Служби безпеки України надало позивачу листами від 08 жовтня 2020 року № 21/3/2-К-244/5 (т. 1 а.с. 14-15), від 27 січня 2021 року № 21/3/2-К-11/5 (т. 1 а.с. 19-20) та від 04 лютого 2021 року №21/3/2-К-22/5 довідки:

від 07 жовтня 2020 року № 21/3/2-9/878-1380 (т. 1 а.с. 16);

від 27 січня 2021 року № 21/3/2-9/878-71 (т. 1 а.с. 21);

від 04 лютого 2021 року № 21/3/2-9/878/117 (т. 1 а.с. 25).

В наступному, позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою від 02 березня 2021 року (т. 1 а.с. 26-29), в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі, зокрема, вказаних довідок, які також додав до заяви.

За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивачу листом від 19 березня 2021 року № 2600-0310-8/46981 (т. 1 а.с. 30-31), що, зокрема, до Головного управління не надходили повідомлення від Мінсоцполітики про підстави проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям, грошове забезпечення яких визначається постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу», з огляду на що підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі доданих довідок відсутні, у зв`язку з чим відповідач повернув, зокрема, вказані довідки позивачу без виконання.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 121) Співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби передбачено, що посада заступника Голови СБУ, яку позивач займав перед звільненням, віднесена до 3 групи оплати праці на посадах державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2018 року № 24), оклад по 3 групі збільшився з 11 000 грн. до 14 500 грн.

Водночас, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).

При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про збільшення розміру грошового забезпечення, внаслідок чого позивачем отримано довідку від 27 січня 2021 року № 21/3/2-9/878-71 для перерахунку розміру пенсії.

В свою чергу, Схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 102, зазнала змін у бік збільшення розмірів посадових окладів, у зв`язку з чим посадовий оклад за посадою позивача вже становив 20 020, 00 грн., а тому суд вважає обґрунтованим твердження позивача про наявність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки від 04 лютого 2021 року № 21/3/2-9-878-117.

Схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 року № 16, вже передбачала посадовий оклад за посадою позивача у розмірі 26 500, 00 грн., що також дає підстави для висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки від 07 жовтня 2020 року № 21/3/2-9/878-1380, виданої позивачу у зв`язку з вказаними обставинами.

Разом з тим, згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція суду підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За вказаних обставин суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві, які полягають у відмові перерахувати позивачу пенсію відповідно до довідок від 27 січня 2021 року № 21/3/2-9/878-71, від 04 лютого 2021 року № 21/3/2-9-878-117, від 07 жовтня 2020 року № 21/3/2-9/878-1380, виготовлених Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому, відповідач не відмовляв позивачу у здійсненні перерахунку у розмірі 88% від відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження виплат пенсії максимальним розміром, так само як і не здійснив перерахунок у меншому розмірі ніж 88% від відповідних сум грошового забезпечення та з обмеженням виплат пенсії максимальним розміром, а тому в цій частині дії відповідача визнанню протиправними не підлягають.

В той же час, як встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року по адміністративній справі № 640/21438/19, яке скасоване постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та у вказаній частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, зокрема, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% до 70% сум грошового забезпечення з 01 червня 2016 року та обмеження її максимальним розміром.

У рішенні встановлено, зокрема, що: «За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку з 88% до 70% та обмеження пенсії позивача максимальним розміром відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки, як вже зазначив суд вище, застосування відповідних законодавчих норм стосується призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії, а тому його дії щодо зменшення розміру пенсії позивачу при проведенні перерахунку з 01 червня 2016 року є протиправними.».

Зазначеною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, якою зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01 січня 2018 року, встановлено, зокрема, що: «…Позивач перебуває на обліку у Відповідача та з 02.10.2007 отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відтак обмеження, передбачені вказаною нормою Закону №3668-VI, не поширюються на ОСОБА_1 , оскільки пенсія йому призначена до набрання ним чинності.».

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд, з урахуванням вимог частини 4 статті 78 КАС України, вважає обґрунтованими решту позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, на підставі вказаних довідок.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`кта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки з матеріалів справи вбачається вчинення ГУ ПФУ в м. Києві дій, які не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 3 статті 139 КАС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідок від 27 січня 2021 року № 21/3/2-9/878-71, від 04 лютого 2021 року № 21/3/2-9-878-117, від 07 жовтня 2020 року № 21/3/2-9/878-1380, виготовлених Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 квітня 2018 року по 01 лютого 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці від 27 січня 2021 року № 21/3/2-9/878-71, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням уже виплачених сум.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 лютого 2019 року по 01 січня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці від 04 лютого 2021 року № 21/3/2-9/878-117, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням уже виплачених сум.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаючи з 01 січня 2020 року, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці від 07 жовтня 2020 року № 21/3/2-9/878-1380, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-12 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням уже виплачених сум.

6. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк