Рішення № 98335732, 14.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 р. № 520/8679/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/8679/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення невиплаченого грошового забезпечення та заборгованості з індексації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 (включно) в розмірі 4956,00 грн;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017 (включно) в розмірі 3375,17 грн;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно не виплатив грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та з індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

29.06.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. У вказаному відзиві представник Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України зазначив, що з 07.11.2015 по 28.02.2018 довідки несення поліцейськими служби в нічний час в управлінні патрульної поліції в Харківської області не формувались, до Департаменту не надходили. А тому, за відсутності відповідних довідок, нарахування та здійснення виплати за службу в нічний час не можливе. Також, представник відповідача вказав, що від початку функціонування Національної поліції України, з 07.11.2015 по 18.10.2017 індексація виплат заробітної плати поліцейським не проводилась через відсутність змін у Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 07.11.2015 ОСОБА_1 перебувала на посаді інспектора роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Харківській області.

30.03.2018 позивача звільнено з органів поліції.

Листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 23.02.2021 повідомлено позивача, зокрема, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відсутні. З приводу нарахування та виплати індексації зазначено, що індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності постанови КМУ від 18 жовтня 2017 року № 782, тобто з листопада 2017 року.

У зв`язку з тим, що відповідач протиправно не виплатив грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та з індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Стосовно не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону № 580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Приписами ст. 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 4 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-XII, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМ України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18.10.2017 року №782.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку №1078.

Приписами п. 6 Порядку №1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Положення ч. 6 ст. 95 КЗпП України визначають, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Судовим розглядом встановлено, що позивачу під час проходження служби не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення 07.11.2015 до 31.10.2017.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських", оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України "Про індексацію грошових доходів населення" та "Про Національну поліцію" порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі № 160/35/20, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року до 01.11.2017 року, а тому бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період, є протиправною.

Щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018, суд вказує наступне.

Згідно з частиною 2 статті 94 Закону № 580-VIII порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов`язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

За пунктом 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Закон України "Про Національну поліцію" прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.

Отже, в період з 07.11.2015 по 28.02.2018, за який позивач просить зобов`язати відповідача здійснити доплату за службу у нічний час, діяли постанова КМУ № 988 та Порядок № 260.

Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Представником відповідача надано до відзиву на позовну заяву розрахунок доплати за службу в нічний час за період з листопада 2015 року по лютий 2018 року, складений стосовно позивача. Так, з вказаного розрахунку вбачається кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за місяць: листопад 2015 року - 48 год.; грудень 2015 року - 56 год.; січень 2016 року - 40 год.; лютий 2016 року - 56 год.; березень 2016 року - 48 год.; квітень 2016 року - 32 год.; травень 2016 року - 50 год; червень 2016 року - 46 год.; липень 2016 року - 56 год.; серпень 2016 року - 32 год.; вересень 2016 року - 48 год.; жовтень 2016 року - 48 год.; листопад 2016 року - 32 год.; грудень 2016 року - 24 год.; січень 2017 року - 0 год.; лютий 2017 року - 48 год.; березень 2017 року - 2 год.; квітень 2017 року - 38 год.; травень 2017 року - 8 год.; червень 2017 року - 24 год.; липень 2017 року - 64 год.; серпень 2017 року - 42 год.; вересень 2017 року - 6 год.; жовтень 2017 року - 64 год.; листопад 2017 року - 32 год.; грудень 2017 року - 0 год.; січень 2018 року - 0 год.; лютий 2018 року - 0 год.; всього - 944 год.

Отже матеріалами справи підтверджено, що позивач увказаний період ніс службу у нічний час.

При цьому, відповідач не надав суду жодних доказів щодо нарахування та виплатити доплати за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що довідки обліку несення позивачем служби в нічний час згідно пункту 11 Порядку № 260 в управлінні ПП в Харківській області Департамент патрульної поліції не формувались, до Департаменту патрульної поліції не надходили, тому на його думку, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу доплату за службу у нічний час.

При цьому, суд вважає такі посилання безпідставними, оскільки з норм пункту 11 Порядку № 260 випливає, що відповідач зобов`язаний сформувати довідку обліку несення позивачем служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260. Відсутність такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ № 988 та Порядком № 260 в разі наявності для цього підстав.

Також, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на положення пункту 11 розділу І Порядку № 260, яким визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, вважаючи їх безпідставними, оскільки положення вказаної норми не розповсюджуються на право звернення до суду в порядку статті 233 КЗпП, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.

Щодо позовних вимог про стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 невиплачене грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 (включно) в розмірі 4956,00 грн та стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017 (включно) в розмірі 3375,17 грн, суд вказує наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

В даному випадку, суб`єкт владних повноважень у межах наданих йому повноважень має виконати свій обов`язок по нарахуванню та виплаті індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час позивачу. а тому, суд відмовляє в задоволенні вказаної частини позовних вимог.

При цьому, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017 та зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017.

Щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, суд вказує наступне.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що адвокат Крат Ю.М. представляв інтереси позивача на підставі договору про надання правової допомоги № 24/12/2020/75 від 24.12.2020, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1841, виданого 08.08.2017.

04.03.2021 між Адвокатським бюро "Юлії Крат" та ОСОБА_1 підписано акт здачі - приймання наданої правової (правничої) допомоги до договору про надання правової допомоги № 24/12/2020/75 від 24.12.2020, відповідно до якого протягом періоду з 24.12.2020 по 04.03.2021 адвокатом належним чином надані і оформлені, а клієнтом спожиті та прийняті послуги (правова допомога) в наступній кількості: складання і направлення адвокатських запитів, збір інформації та документів, надання консультацій (1 год.) - 1000,00 грн; формування правової позиції, підготовка стратегії захисту та узгодження її з клієнтом, складання, оформлення (формування доказової бази. систематизація, групування доказів, додатків до позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів , забезпечення підписання) та подання позовної заяви (3 год.) - 3000,00 грн, всього - 4000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на надання професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 4000,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд.3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код - 40108646) про стягнення невиплаченого грошового забезпечення та заборгованості з індексації – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код - 40108646) витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко