Рішення № 98335594, 05.07.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/317/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суду Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулася до суду із вище вказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 25.08.2020 року на 26 км + 911 м автодороги «Житомир-Чернівці» поблизу с. Буки Житомирського району, Житомирської області мала місце дорожньо транспортна пригода. Під час якої автомобіль марки «Fiat Scudo» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який від тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat Scudo» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована згідно полісу № 184301277 у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», у зв`язку з чим позивачі звернулись до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з заявою про страхове відшкодування.

04.01.2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» проведено часткову виплату страхового відшкодування на загальну суму 33161,01 грн.

Зазначена сума становить 50% від заявленої суми моральної шкоди, згідно заяви про виплату суми страхового відшкодування (74727,56 грн), тобто у виплаті 50% від заявленої суми страхового відшкодування моральної шкоди страховою компанією відмовлено.

Позивачі вважають відмову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» незаконною, у зв`язку з чим звертаються за захистом своїх прав до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 178-179) просять:

- стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 9446,00 грн; пеню 483,69 грн, три відсотки річних у сумі 110,25 грн, інфляційні витрати у сумі 382,78 грн, а всього 976,72 грн;

- стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 18488,70 грн; пеню 946,79 грн, три відсотки річних у сумі 215,79 грн, інфляційні витрати у сумі 749,22 грн, а всього 1911,73 грн;

- стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 9446,00 грн; пеню 483,69 грн, три відсотки річних у сумі 110,25 грн, інфляційні витрати у сумі 382,78 грн, а всього 976,72 грн;

- стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 7500,00 грн судових витрат на кожного окремо.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.03.2021 року від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 101-106), у якому просять у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі; вважають позовні вимоги про стягнення додаткового страхового відшкодування незаконними, оскільки відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі, розрахованому на підставі норм Закону та ЦК України.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року до участі у справі було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 ; суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання з`явились представник позивачів ОСОБА_6 , яка приймала участь в режимі відеоконференції в системі «easycon.com.ua» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 .

Представник позивачів ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

ОСОБА_4 при вирішенні спору поклався на розсуд суду. Пояснив, що під час ДТП він не зміг швидко зреагувати, оскільки о п`ятій ранку того дня, було ще темно, рухаючись в сторону м. Києва зі швидкістю 90-95 км/год, на зустріч чи стояв, чи їхав автомобіль з ввімкнутими фарами, із-за якого вибіг померлий.

Представник відповідача належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с. 204) в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлено, що 25.08.2020 року приблизно о 05 год 00 хв водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Fiat Scudo» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись у напрямку м. Київ, проїжджаючи ділянку на 26 км + 911 м автодороги Житомир-Чернігів поблизу с. Буки Житомирського району, Житомирської області, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який від отриманих у результаті ДТП травм помер на місці події, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 29-30).

За даним фактом було відкрито кримінальне провадження № 12020060000000350 від 25.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР (а.с. 31).

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області майором поліції Журбей В. М. від 27.11.2020 року дане кримінальне провадження закрите у зв`язку з відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 46-52).

У ході досудового розслідування встановлено, що дана ДТП трапилась з вини пішохода ОСОБА_5 , який, порушивши вимоги п. 4.4, 4.7, 4.14а),б) ПДР України, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, раптово, в безпосередній близькості від автомобіля «Fiat Scudo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переходив (перебігав) проїзну частину, що в свою чергу позбавило можливості водія ОСОБА_4 уникнути наїзду, а тому в діянні останнього відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 58).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 була застрахована відповідачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 184301277 (а.с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи позивачі декілька разів звертались до відповідача із заявами про виплату страхового відшкодування (а.с. 10-11, 36, 37-38).

30.12.2020 року на адресу відповідача позивачі направили заяву про надання інформації про стан розгляду заяви про виплату страхового відшкодування (а.с. 53-54).

04.01.2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було прийнято рішення про перерахунок страхового відшкодування на загальну суму 33161,01 грн моральної шкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , а також 4823,01 витрат на поховання ОСОБА_2 (а.с. 55-56).

Всього витрати на поховання померлого склали 13865,71 грн (а.с. 23-28).

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», даний нормативний акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно і ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, у випадках, коли деліктні правовідносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 27.3 ст. 27 Закону встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно із п. 36.3. ст. 36 Закону, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

З огляду на те, що смерть потерпілого настала внаслідок сукупних дій ОСОБА_4 , як особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та ОСОБА_5 чия вина встановлена постановою про закриття кримінального провадження від 27.11.2020 року, то відповідно до п. 36.3. ст. 36 Закону розмір страхового відшкодування має бути розраховано шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на два.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом ст. 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України). Під непереборною силою необхідно розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого необхідно розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 1193 ЦК України).

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

З огляду на обставини дорожньо-транспортної пригоди, які свідчать про наявність в діях потерпілого грубої необережності, суд враховує його вину.

Таким чином, аналізуючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають

Керуючись ст. ст. 23, 1167, ч. 2 ст. 1168, ч. 5 ст. 1187, ч. 2 ст. 1193 ЦК України, ст. 6, п. 22.1, ст. ст. 22, 23, п. 27.3 ст.27, п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 81, 83, 89, 264-266, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.07.2021 року.

Суддя О. М. Дубовік