Рішення № 98335192, 14.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 липня 2021 року № 520/9540/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із 34 років 5 місяців 20 днів стажу роботи безпосередньо на посаді судді;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у задоволені заяви ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зарахуванням до стажу роботи судді 1 рік 11 місяців половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді 1 рік 11 місяців половину строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 19.02.2020 р. щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 82 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 р. №01-33/235/2020 р. без обмеження граничним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум довічного утримання.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Вищої ради юстиції від 08.12.2016 р. № 3031/0/15-16 його звільнено з посади судді Харківського апеляційного суду в зв`язку з поданням заяви про відставку. На день звільнення, як зазначає позивач, він його стаж роботи на посаді судді склав 34 роки 5 місяців 20 днів. Судовим рішенням від 30.09.2020 року було, зокрема, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчисленого відповідно до ч.3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року, починаючи з 19.02.2020 року на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/235/2020р без обмеження граничним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного грошового утримання судді у відставці. Відповідачем на виконання зазначеного рішення було проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду у розмірі 78% грошової винагороди судді апеляційного суду та не зараховано до стажу половини строку стаціонарного навчання у вищому юридичному навчальному закладі. На думку позивача, зазначене рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує права позивача. Позивачем було подано до відповідача заяву стосовно проведення перерахунку його довічного грошового утримання судді та визначення вірного відсотку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зарахування половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, проте відповідачем було листом повідомлено позивача про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зарахуванням до стажу роботи судді 1 рік 11 місяців половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського. Вказане, на думку позивача, порушує його права, оскільки відповідачем не було враховано половину строку навчання за денною формою в Українській державній юридичній академії тривалістю 4 роки 9 місяців 22 дні, період строкової військової служби в лавах Радянської армії 2 роки 2 місяці 3 дні. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував. Також представником відповідача вказано, що позивачу було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року по справі №520/10229/2020 та розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розраховується в розмірі 78% від винагороди судді без врахування до суддівського стажу половини строку навчання за денною формою навчання. Так, представником відповідача вказано, що вимога позивача щодо зарахування до суддівського стажу половини строку навчання в вищому навчальному закладі є необґрунтованою, оскільки нормативно правові акти, на які посилається позивач, втратили чинність, а отже у відповідача відсутні підстави для зарахування до суддівського стажу половини строку навчання на денній формі вищого юридичного закладу та календарного періоду проходження строкової військової служби.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 30.06.1982 року на підставі виборів був обраний народним суддею Київського районного суду м. Харкова та 21.06.1982 року він був зарахований до цього суду народним суддею.

На підставі постанови Президії Верховної Ради УРСР від 03.04.1989 року №73 позивач був звільнений від обов`язків народного судді Київського районного суду м. Харкова у зв`язку з обранням членом Харківського обласного суду. Постановою Верховної Ради України №607-XIV від 28.04.1999 р. був обраний суддею безстроково.

Рішенням Вищої ради юстиції від 08.12.2016 року № 3132/0/15-16 позивач у зв`язку з поданням заяви про відставку був звільнений з посади судді Харківського апеляційного суду Харківської області та наказом голови Апеляційного суду Харківської області від 14.12.2016 року його було відраховано зі штату Апеляційного суду Харківської області.

Під час розгляду справи зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що на день звільнення його стаж роботи на посаді судді склав 34 роки 5 місяців 20 днів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року по справі №520/10229/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання протиправними дій та рішення, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково; визнано неправомірним та скасовано рішення № 963270839726 від 11.06.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій №21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №01-33/235/2020 від 17.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як незаконне; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленого відповідно до ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 року на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №01-33/235/2020 від 17.03.2020 року з 19.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 року по справі №520/10229/2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року по справі № 520/10229/2020 залишено без змін.

Як встановлено судом зі з місту наданих позивачем у позовній заяві пояснень, відповідачем на виконання зазначеного судового рішення було проведено перерахунок розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду у розмірі 78% грошової винагороди судді апеляційного суду та не зарахування до стажу половини строку стаціонарного навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

Позивачем у позовній заяві вказано, що 01.03.2021 року ним до відповідача була подана заява, в якій він просив зарахувати до його суддівського стажу 34 роки 5 місяців 20 днів - половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1977 р. по 01.07.1981 р., тобто 1 рік 11 місяців, відповідно довідки в.о. голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Харківської області від 26.02.2021 р. №01-72/1 в якій вказано, що його суддівський стаж, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці на 14 грудня 2016 року - становить 36 років 4 місяці 20 днів (з урахуванням половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського), у зв`язку з чим щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, і він просив відповідача здійснити цей перерахунок та виплату щомісячне довічне грошове утримання, з урахуванням раніше виплачених сум з 19 лютого 2020 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.04.2021 року позивача повідомлено про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 82% з посиланням, що до стажу роботи на посаді судді ними не зараховано половину строку навчання за денною формою навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, без врахування п. 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ та інших закони на які посилався позивач у своїй заяві до відповідача.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що відповідач, розраховуючи стаж його роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання не врахував період діяльності, а саме половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського. Отже, у сукупності із стажем роботи суддею загальний стаж позивача складає 34 роки 05 місяців 20 дні.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на дату призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання дане питання врегульовано положеннями Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року № 1402-VIII.

Відповідно до положень ст. 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

В той же час, відповідно до приписів ч. 1 ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до положень п.11 Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453-VI (в редакції, чинній до 28.03.2015 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453-VI був чинним Закон України від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ “Про статус суддів”, відповідно ч.4 ст. 43 якого судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Як передбачено п.3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”, доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Однак, суд зазначає, що Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” від 12.02.2015 року № 192-VIІ, який набрав чинності 29.03.2015 року та яким внесено зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453-VI, не містять положення стосовно збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку.

Як вказано Конституційним Судом України у рішенні від 11.10.2005 року № 3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Також Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) вказано, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що фактично відсутність у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” від 12.02.2015 року № 192-VIІ, який набрав чинності 29.03.2015 року та яким внесено зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453-VI, положення щодо збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Відтак, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідним є врахування половини строку навчання позивача.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.02.2018 року у справі № 127/20301/17, від 06.03.2018 року у справі № 308/6953/17, від 22.03.2018 року у справі № 520/5412/17, від 20.03.2018 року у справі № 520/5814/17, від 22.05.2018 року у справі № 490/1719/17.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не було враховано до стажу позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем не було враховано період діяльності позивача, а саме: половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського тривалістю 1 рік 11 місяців у період з 01.09.1977 року по 01.07.1981 року.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії стосовно не зарахування вказаного періоду діяльності позивача до його стажу роботи, чим допущено порушення прав позивача.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у задоволені заяви ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зарахуванням до стажу роботи судді 1 рік 11 місяців половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.

Враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді 1 рік 11 місяців половину строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.

З огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 р., виходячи із стажу роботи судді, до якого включити 1 рік 11 місяців, тобто половину строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, враховуючи висновки суду у даній справі, та здійнити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум довічного утримання.

При цьому, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача та, як наслідок, відсутність підстав для їх задоволення щодо визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із 34 років 5 місяців 20 днів стажу роботи безпосередньо на посаді судді та щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 19.02.2020 р. щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничним розміром.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у задоволені заяви ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зарахуванням до стажу роботи судді 1 рік 11 місяців половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді 1 рік 11 місяців половину строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 р., виходячи із стажу роботи судді, до якого включити 1 рік 11 місяців, тобто половину строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, враховуючи висновки суду у даній справі, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум довічного утримання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПУО – 14099344).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.