Рішення № 98335175, 14.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 р. № 520/8513/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/8513/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брент+" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області № 0006060901 від 25.01.2021 року на суму 20000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС України у Харківській області є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 залучено Головне управління ДПС у Черкаській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

10.06.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки оспорюване рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п.20.1 ст. 20. пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" 07.12.2020 в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області винесено наказ № 2237-П, яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ "Брент+" за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: Черкаська обл., Уманський р-н, с. Ладижанка, траса Київ - Одеса, км. 229+490, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Ладижанка, траса Київ - Одеса, 231+250 км. (праворуч) та АДРЕСА_1 , з 08.12.2020 тривалістю десять діб.

На підставі вказаного наказу працівниками податкового органу проведену перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 2366/23-00-09-0122/41423131 від 18.12.2020, висновками якого встановлено порушення вимог п.п. 230.1.2 та п.п. 230.1.3 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС України у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0006060901 від 25.01.2021, яким підприємству на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 128-1.1 ст. 128 Податкового кодексу України нараховано штраф в розмірі 20000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 29.04.2021 скаргу ТОВ "Брент+" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0006060901 від 25.01.2021 - без змін.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

За змістом підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Відповідно до пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Разом з тим, Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку" до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово "січня" замінити словом "квітня".

Відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

З аналізу наведеного слідує висновок, що у розпорядників акцизних складів на підставі указаних норм Податкового кодексу України виник обов`язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність із продажу пального витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020.

При цьому, з 01.04.2020 відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України за вказані вище порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, та за кожне необладнане витратоміром-лічильником місце відпуску пального.

В позовній заяві позивач вказує, що підприємством виконано вимоги діючого законодавства, на підтвердження чого надає до суду копії основної та коригуючої довідок про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри. При цьому, з основної довідки, поданої позивачем 26.03.2020, вбачається, що таблиця 2 "Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу", не заповнена. А вже у коригуючій довідці, поданій 02.04.2020, (після 01.04.2020), у таблиці 2 з`явилась інформація щодо встановлення на акцизному складі № 1012984 витратоміра- лічильника (паливороздавальна колонка). Отже, інформація щодо витратоміра-лічильника на акцизному складі № 1012984, надана підприємством до податкового органу у коригуючій довідці лише 02.04.2021, тобто, вже після 01.04.2020 (дата, з якої наступає відповідальність). Крім того, таблиця 4 коригуючої довідки "Інформація щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів" все рівно залишилась не заповненою, що не відповідає вимогам п.п. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 ПКУ.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що в податкового органу були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки, виходячи з наступного. З наказу про проведення перевірки № 2237-П від 07.12.2020 вбачається, що він винесений, зокрема, на підставі п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 82 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Щодо посилань підприємства на те, що позивача не було ознайомлено із наказом про проведення перевірки, суд зазначає наступне. У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що згідно отриманої від ГУ ДПС у Черкаській області інформації, до початку перевірки оператору АЗС ОСОБА_1 пред`являлись для ознайомлення направлення на перевірку № 343 та № 344 від 07.12.2020, службові посвідчення та наказ № 2237-П від 07.12.2020. Однак, оператор АЗС ОСОБА_1 після ознайомлення з наказом та направленнями на перевірку відмовився від підписання направлень на перевірку. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи актом відмови від підписання направлень на перевірки, що складено посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність викладених в акті перевірки висновків, а відтак, і законність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" (місцезнаходження: вул. Безлюдівська, буд. 1, м.Харків, 61109, ідентифікаційний код - 41423131) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43983495), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління ДПС у Черкаській області (місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, ідентифікаційний код - 43142920) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко