Ухвала суду № 98334449, 13.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

13 липня 2021 року м. РівнеСправа №460/9598/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, після одержання позовної заяви:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 доГоловного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області, у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22.06.2021 №620 про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, судом встановлено, що предметом спору є правомірність постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.27 КАС України, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Так, частиною першою статті 286 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить на користь висновку, що справи з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. При цьому, територіальна підсудність таких справ визначається відповідно до статті 25 КАС України.

Відтак, з урахуванням вимог ч.1 ст.25 та ч.1 ст.286 КАС України, дана адміністративна справа підлягає вирішенню за вибором позивача місцевим загальним судом як адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Оскільки місцезнаходження позивача зареєстроване в селі Ільпінь колишнього Здолбунівського району Рівненської області, а відповідача - в місті Рівному Рівненської області, то дана адміністративна справа підсудна за вибором позивача Здолбунівському районному суду Рівненської області або ж Рівненському міському суду Рівненської області.

Проте, позивач звернулася з позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду з порушенням правил підсудності, встановлених статтями 25, 286 КАС України.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Таким чином, вирішення справи з порушенням правил юрисдикції (підсудності) може слугувати підставою для скасування судового рішення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Тобто, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про необхідність передачі адміністративної справи №460/9598/21 на розгляд до Здолбунівському районному суду Рівненської області, юрисдикція якого поширюється на територію с.Ільпінь Рівненського (Здолбунівського) району Рівненської області, у якому зареєстровано у встановленому законом порядку місце проживання позивача.

Керуючись статтями 29, 243, 256, 286, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративну справу №460/9598/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передати на розгляд Здолбунівського районного суду Рівненської області як адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу складено 13 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко