Рішення № 98334255, 16.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2021 року м. Рівне №460/4036/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

І. Суть спору та стислий виклад позиції сторін:

У цій справі спір виник між ОСОБА_1 та Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області через те, що орган пенсійного фонду не врахував до загального стажу роботи ОСОБА_1 час відбування ним покарання в колонії-поселення.

А. Позиція позивача

ОСОБА_1 зазначив, що 22 жовтня 1987 року Усть-Вимський районний (міський) народний суд Коми АССР визначив включити в загальний трудовий стаж ОСОБА_1 час відбування покарання в колонії-поселення з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року.

В 2018 році позивач звертався до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо зарахування до страхового стажу періоду відбування покарання в колонії-поселення, однак орган пенсійного фонду йому повідомив, що ОСОБА_1 буде мати право на зарахування періоду відбування покарання лише за умови сплати за кожний місяць роботи в цей період страхових внесків або якщо в зазначений період він підлягав соціальному страхуванню.

01 січня 2021 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача про те, чи пенсійний орган врахував до загального стажу роботи ОСОБА_1 час відбування ним покарання в колонії-поселення, Головне Управління ПФУ в Рівненській області вказало, що в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про сплату страхових внесків за період відбування покарання, а тому відсутні підстави для зарахування до загального трудового стажу позивача періоду відбування ним покарання в колонії-поселенні.

Виходячи з наведених обставин, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 час відбування ним покарання в колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року та зобов`язати орган пенсійного фонду зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 час відбування ним покарання в колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року та здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з обліком стажу роботи за період з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року з дати призначення пенсії – 01 січня 2021 року, судові витрати покласти на відповідача.

Б. Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, виходячи з наступних підстав.

Орган пенсійного фонду вказав, що зарахування до страхового стажу роботи в`язнів за період 01.01.2004 року регулюється пунктом «а» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким передбачено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, робота в`язнів за умови сплати страхових внесків або за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідач вказав, що Верховна Рада України в постанові «Про введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 17.06.1993 року №3290 встановила для осіб, які відповідно до пункту «а» частини 3 статті 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» бажають зарахувати до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, періоди трудової діяльності, коли працівник не підлягав соціальному страхуванню, тариф обов`язкових внесків на державне соціальне страхування в розмірі 33,3 відсотка середньомісячного заробітку працівника відповідної галузі народного господарства на час призначення пенсії за кожний місяць роботи, зазначений законом.

Внаслідок того, що в матеріалах електронної пенсійної справи та в матеріалах позовної заяви ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про сплату страхових внесків за період відбування покарання, у відповідача відсутні підстави для зарахування до загального трудового стажу час відбування покарання в колонії-поселення з 21.08.1983 року по 28.05.1987 року.

Виходячи з наведених обставин, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Особливості спірних правовідносин свідчать, що необхідно дати відповідь на такі ключові питання:

які норми права підлягають для застосування до спірних правовідносин?

чи наявні підстави для зарахування до загального стажу роботи ОСОБА_1 період відбування ним покарання в колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року.

чи повинен ОСОБА_1 за період відбування покарань сплачувати страхові внески та чи може ця обставина бути підставою для відмови йому в зарахуванні цього періоду до загального трудового стажу?

ІІ. Фактичні обставини справи.

22 жовтня 1987 року Усть-Вимський районний (міський) народний суд Коми АССР визначив включити в загальний трудовий стаж ОСОБА_1 час відбування покарання в колонії-поселення з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року.

В 2018 році ОСОБА_1 звертався до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо зарахування до страхового стажу періоду відбування покарання в колонії-поселення.

У відповідь на звернення позивача, пенсійний орган надіслав лист від 31 січня 2018 року, в якому, з посиланням на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, вказав, що до стажу роботи зараховується, зокрема, робота в`язнів за умови сплати страхових внесків, а сама робота в`язнів підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Додатково, листом від 30 березня 2018 року орган пенсійного фонду повідомив, що законодавством України не передбачено зарахування до страхового стажу часу відбування покарання в місцях позбавлення волі.

01 січня 2021 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком в сумі 1 769 гривень.

З довідки, виданої Головним управління Пенсійного фонду в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області) вбачається, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 29 років 3 місяці та 28 днів.

09 березня 2021 року представник ОСОБА_1 , адвокат Величко О.М., звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області з адвокатським запитом, в якому просив повідомити про те, чи пенсійний орган врахував до загального стажу роботи ОСОБА_1 час відбування ним покарання в колонії-поселення.

У відповіді ГУ ПФУ в Рівненській області від 16.03.2021 року вказано, що ОСОБА_1 буде мати право на зарахування періоду відбування покарання за умови сплати за кожний місяць роботи в цей період страхових внесків або якщо в зазначений період він підлягав соціальному страхуванню. Пенсійний орган повідомив, що в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про сплату страхових внесків за період відбування покарання.

ІІІ. Оцінка суду

Щодо норм права, які підлягають для застосування до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В період відбування позивачем покарання в колонії-поселення з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року, порядок та підстави зарахування цього періоду до трудового часу регулювались нормами чинного на той час Виправно-трудового кодексу України № 3325-УП від 23.12.1970 року.

Згідно абзацу 6 статті 50 Виправно-трудового кодексу України, час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу не зараховується, крім випадків, спеціально передбачених у законі.

Положеннями статті 33 цього Кодексу було встановлено, що при умові сумлінної роботи і зразкової поведінки засудженим, які відбули покарання в колоніях-поселеннях усіх видів, суд за спільним клопотанням органу, який відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів може включити час їх роботи в колоніях-поселеннях до загального трудового стажу.

Включення за рішенням суду час роботи засуджених осіб в колоніях-поселеннях до їх загального трудового стажу є випадком, який спеціально передбачений в законі, в розуміння абзацу 6 статті 50 Виправно-трудового кодексу України.

Таким чином, на питання чи наявні підстави для зарахування до загального стажу роботи ОСОБА_1 період відбування ним покарання в колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року можна дати ствердну відповідь.

Рішення (определение) Усть-Вимського районного (міського) народного суду Коми АССР від 22 жовтня 1987 року, на яке посилається позивач, та яким включено до загального трудового стажу ОСОБА_1 час його роботи у колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року є підставою для зарахування періоду відбування позивачем покарання до загального трудового стажу при призначенні пенсії.

Вказане рішення суду набрало законної сили. Підстави для його невиконання органом, що призначає пенсію, відсутні.

Щодо посилання відповідача на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає, що даний нормативно-правовий акт був прийнятий 05.11.1991 року, введений в дію – 01.01.1992 року, тобто до факту відбуття позивачем покарання у колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року та зарахування цього періоду до загального страхового стражу позивача, цей закон не застосовується.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 буде мати право на зарахування періоду відбування покарання за умови сплати за кожний місяць роботи в цей період страхових внесків або якщо в зазначений період він підлягав соціальному страхуванню також є необґрунтованим.

Постанова КМУ № 637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», на яку посилається ГУ ПФУ в Рівненській області в обґрунтування своїх висновків, була прийнята набагато пізніше виникнення спірних правовідносин.

У період з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року, коли ОСОБА_1 відбував покарання діяло законодавство колишнього Союзу Радянських соціалістичних республік, яке жодних вимог, що до підтвердження стажу роботи необхідно пред`являти довідки про оплату страхових внесків у Пенсійний фонд не передбачало.

Таким чином, у відповідь на третє питання, суд вказує, що у ОСОБА_1 був відсутній обов`язок сплачувати страхові внески за період відбування покарань. Відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до загального страхового стажу позивача є протиправна та така, що обмежує конституційне право особи на соціальний захист.

Виходячи з вищевикладеного, Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст 2, 5-9, 13, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 час відбування ним покарання в колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 час відбування ним покарання в колонії-поселенні з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року та здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з обліком стажу роботи за період з 21 серпня 1983 року по 28 травня 1987 року з дати призначення пенсії – 01 січня 2021 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 908 гривень зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 червня 2021 року

Суддя Д.Є. Махаринець