Рішення № 98334250, 04.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2021 року м. Рівне №460/271/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини А4240, Військової частини А 4152, Військової частини А 0796 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А4240, Військової частини А 4152-233 загальновійськовий полігон, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А4152 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.02.2015 по 22.08.2017 зі встановленням базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення січня 2008 року;

- зобов`язати військову частину А 4152 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.02.2015 по 22.08.2017, зі встановленням базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення січня 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А 4240 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2017 по 15.04.2019;

- зобов`язати військову частину А 4240 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.08.2017 по 31.03.2018, зі встановленням базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення січня 2008 року, а за період з 01.04.2018 по 15.04.2019 зі встановленням базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення березня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку із зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Під час проходження військової служби позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Крім того, вказав, що відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти його права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу. За таких обставин, просить позов задовольнити повністю та в судовому порядку зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди проходження служби з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Військова частина А 4152 проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає про відсутність підстав для визнання протиправними дій щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу, оскільки військова частина виконувала роз`яснення Міністерства оборони України, в якому було зазначено про не нарахування індексації грошового забезпечення.

Відповідач - Військова частина А4240 проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що позов подано не до тієї особи. З матеріалів доданих до позовної заяви встановлено, що згідно довідки Головного управління логістики ЗСУ від 03.03.2020 №361/52 молодший лейтенант ОСОБА_1 проходив службу з 22.08.2017 по 15.04.2019 в оперативному командуванні «Захід» (військовій частині А0796). З 15.04.2019 у Головному управлінні логістики ЗСУ. На підставі рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.12.2019 №39140 військова частина А0796 з 01.01.2020 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів. У зв`язку з цим військова частина А0796 з 01.01.2020 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини А4240. Станом на час виникнення спірних правовідносин всі нарахування і виплата грошового забезпечення військовослужбовців, які проходили військову службу у військовій частині А0796 здійснювалися виключно військовою частиною А0796, і з 01.01.2020 - лише виплата грошового забезпечення здійснюється військовою частиною А4240. Таким чином, вважає безпідставними позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, які пред`явлені ОСОБА_1 до військової частини А4240. Саме військова частина А0796, як розпорядник бюджетних коштів, здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу в період з 22.08.2017 по 15.04.2019. Таким чином військова частина А4240 не виконувала жодних фінансових зобов`язань перед позивачем з 22.08.2017 по 15.04.2019 за період його служби в оперативному командуванні «Захід» (військовій частині А0796). Враховуючи наведене вище вважаємо, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 21.01.2021 відкрито провадження в справі №460/271/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 11.05.2021 залучено до участі у справі відповідача Військову частину А0796 та розгляд адміністративної справи №460/271/21 розпочато спочатку.

Відповідач - Військова частина А0796 відзив на позов не подала. Відповідно до статті 162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з відбуттям судді ОСОБА_2 у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розпорядженням керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду №108 від 31.05.2021 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/271/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №460/271/21 визначено головуючу суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою від 03.06.2021 прийнято адміністративну справу №460/271/21 до провадження судді Рівненського окружного адміністративного суду Друзенко Н.В.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 24.12.1990 проходив військову службу та отримував грошове забезпечення.

Наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.02.2020 № 85, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера відділу охорони державної таємниці військової частини А0994, звільнено у запас за підпунктом “г” (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, з правом носіння військової форми одягу і направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського ОМТЦК та СП Рівненської області.

Наказом командира військової частини А0994 (по стройовій частині) від 05.03.2020 №51, ОСОБА_1 з 05.03.2020 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач звернувся до військової частини А4152 та військової частини А4220 із заявами, в яких просив нарахувати й виплатити індексацію грошове забезпечення за період служби в даних частинах.

Листом від 18.09.2020 №921 військова частина А 4142 повідомила ОСОБА_1 , що протягом 2016-2019 років за фондом грошового забезпечення військової частини, затвердженого вищим розпорядником бюджетних коштів, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено. Окрім того, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Враховуючи зазначене, виплата позивачу сум індексації грошового забезпечення у межах коштів військової частини, передбачених на виплату грошового забезпечення, неможливою.

Листом від 26.11.2020 №1015 військова частина А 4240 повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 року №248/1485, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було. Крім того, згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики України, щодо механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та визначення базового місяця за попередні періоди немає. Окрім того, повідомлено, що на виконання рішення КСВ ЗСУ від 19.12.2019 №39140 військова частина А0796 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини А4240. Відповідно до акту приймання-передачі документів від 21.04.2020 №501/1040 первинні документи (роздавальні відомості що до нарахування, та виплати індексації) за вказаний період не передавались.

Вважаючи такі дії протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень статті 1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Як вже зазначалося судом, частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу абзацу 2 частини третьої статті 9 вказаного Закону, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (стаття 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III).

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон №1282-XII), де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Так, згідно із статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

У відповідності до статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації, судом не береться до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Суд також не погоджується з доводами відповідача, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів на відповідний рік, як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки невиплата індексації є обмеженням його права на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

Позиція аналогічного змісту викладена у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17 та від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи "Сук проти України" від 10.03.2011, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Судом встановлено, що відповідачами протиправно не нараховувалася та не сплачувалася індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року.

Щодо визначення базовими місяцями для обрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року, суд зазначає наступне.

З аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, з січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення у згаданий період.

Тобто, починаючи з місяця проходження позивачем військової служби обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення, має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останньою підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду.

Судом встановлено, що позивачу з лютого по грудень 2015 року нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення із встановленим базовим місяцем – січень 2014 року, а не січень 2008 року.

Таким чином, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по лютий 2018 року повинна здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України”.

Таким чином, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року повинна здійснюватися із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Судом встановлено, що за період з грудня 2018 року по травень 2019 року індексацію грошового забезпечення позивача нараховано та виплачено з урахуванням базового місяця – березень 2018 року.

Суд зазначає, що непроведення та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням Конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку № 1078.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховую при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Правові підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат не надав.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А4240 (вулиця Дубенська, 2, місто Рівне, 33001; код ЄДРПОУ 07860272), Військової частини А 4152 (село Мала Любаша, Костопільський район, Рівненська область, 35009; код ЄДРПОУ 08404866), Військової частини А0796 (вулиця Дубенська, 2, місто Рівне, 33001; код ЄДРПОУ 07852893) – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А 4152 щодо неправильного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з лютого по грудень 2015 року.

Зобов`язати Військову частину А 4152 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з лютого по грудень 2015 року, з встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини А 4152 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 серпня 2017 року.

Зобов`язати Військову частину А 4152 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 серпня 2017 року, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Визнати протиправними дії Військової частини А0796 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22 серпня 2017 року по 30 листопада 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А0796 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину А0796 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року, з встановленням базового місяця - березень 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 04 червня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко