Рішення № 98334189, 13.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3700/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Грігорян А.Р.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" (надалі по тексту також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправним відмову щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD", оформлену листом №10026/6/16-31-18-12-20 від 24.03.2021 та зобов`язання відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" статус платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що дії відповідача щодо виключення господарства з реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2021 рік суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки відповідачем застосовані положення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291.5-1 Податкового кодексу України, що не стосуються випадків коли юридична особа вже є платником єдиного податку четвертої групи, включена до реєстру платників єдиного податку та подає документи для підтвердження цього статусу.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві посилався на те, що станом на 01.01.2021 за позивачем рахується податкова заборгованість по орендній платі (код платежу 18010600) в сумі 0,4 грн. Таким чином, враховуючи п.п.291.5.-1.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України позивачеві скасовано статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021 /а.с.37-38/.

28 травня 2021 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача /а.с. 60-62/.

Ухвалою суду від 17 червня 2021 року замінено відповідача Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП: 44057192). Закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

22 червня 2021 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача /а.с. 77-78/.

13 липня 2021 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача стосовно проведення розгляду справи без його участі, відповідно до якої просив позов задовольнити /а.с. 80/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку як платник податків. До 01.01.2021 позивач був платником єдиного податку четвертої групи.

Листом Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області №10026/6/16-31-18-12-20 від 24.03.2021 повідомлено позивача, що станом на 01.01.2021 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" обліковується податковий борг в розмірі 0,4 грн. В зв`язку з чим, відповідач відмовляє у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік /а.с. 40/.

Вважаючи свої права порушеними такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України.

За змістом пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пункт 291.3 статті 291 Кодексу визначає, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За визначенням пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Так, позивач впродовж 2020 року був платником єдиного податку четвертої групи, що відповідачем не заперечується та не є предметом спору або доказування у даній справі.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Як встановлено судом, позивачем подані податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік від 05.02.2021 № 9016002991; Загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік від 05.02.2021р. № 9016007970; Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника від 31.01.2021р. № 9011723528), яким відповідно до пояснень представника відповідача присвоєно статус «історія подання".

Разом із тим, як вбачається з листа №10026/6/16-31-18-12-20 від 24.03.2021, враховуючи наявність станом на 01.01.2021 податкового боргу в сумі 0,4 грн, позивачу відмовлено у підтвердженні статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

При цьому, наявність податкового боргу є єдиною підставою для не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Водночас позиція податкового органу, яка зводиться до наявності податкового боргу, як підстави для відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України є помилковою, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Слід зазначити, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.

Зокрема, за правилами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України групу платників єдиного податку запроваджено для сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 291.5.-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

На підставі статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Згідно пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

За правилами пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Однак, відповідачем не надано суду докази проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Слід також вказати, що для тих суб`єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до пункту 8 статті 298.2.3 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу. Проте, матеріали справи не містять рішень відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку 4 групи.

Так, рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, до яких не належить заборона, передбачена підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19.12.2019 у справі №810/3682/15, від 10.12.2019 у справі №806/499/16, від 27.06.2019 у справі №806/1086/17, від 20.06.2019 у справі №822/1807/17, які в силу вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Таким чином, враховуючи не проведення щодо позивача документальної перевірки та не прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, позбавлення позивача такого статусу листом №10026/6/16-31-18-12-20 від 24.03.2021, на думку суду, є таким, що виходить за межі наданої відповідачу як суб`єкту владних повноважень компетенції, а отже, є протиправним та таким, що не може тягнути за собою жодних юридично зобов`язуючих наслідків для позивача.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.03.2019 у справі №818/606/17, в якій, зокрема, зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у встановлених законом випадках.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Судом в ході дослідження матеріалів справи документального підтвердження жодної із обставин, визначених у п. 299.10 ст. 299 ПК України, відносно позивача не встановлено.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно до вимог частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

При цьому, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, викладеного у листі №10026/6/16-31-18-12-20 від 24.03.2021, у зв`язку з чим належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" статус платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

Як наслідок, позовну вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4540,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №609 від 08 квітня 2021 року /а.с. 6/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 4540,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В частині солідарного стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат /частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України/.

А відповідно до частини четвертої згаданої статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До позову надано копію угоди про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) №37 від 02 квітня 2021 /а.с. 29-30/.

Відповідно до пункту 2.1 такого договору для виконання вказаного доручення Адвокат бере на себе зобов`язання по підготовці необхідних процесуальних та інших документів (позовної заяви, відповіді на відзив, клопотань, апеляційних та касаційних скарг на ухвали, рішення, постанови судів, інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань), представлення інтересів Замовника в місцевих (окружних) та апеляційних адміністративних судах, Верховному Суді, у відносинах з органами місцевого самоврядування, органами Держгеокадастру, нотаріусами, органами виконавчої служби та приватними виконавцями, суб`єктами реєстрації, іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в межах, необхідних для виконання даної Угоди.

До позовної заяви долучено оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги /а.с. 27/, а також копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю /а.с. 28/, детального опису робіт (професійної правничої допомоги) /а.с. 31/ та платіжного доручення № 610 від 08 квітня 2021 року з призначенням платежу "Адвокатські послуги зг.дог. №37 02.04.20" /а.с. 32/.

Згідно детального опису робіт (професійної правничої допомоги), які виконуються адвокатом (з урахуванням ціни за 1 годину - 1000 грн) зазначено наступне:

попереднє опрацювання матеріалів - витрачено 0,5 години - 500 грн;

попередня консультація щодо характеру спірних правових відносин, робота з Замовником -витрачено 0,5 години - 500 грн;

Підготовка адміністративного позову, опрацювання законодавчої бази, вивчення судової практики з спірного питання, робота з держреєстрами, формування правової позиції - витрачено 1,5 години - 1500 грн;

Підготовка відповіді на відзив (за потребою) - витрачено 2,5 години - 2500 грн;

Участь в судових засіданнях (включаючи транспортні витрати) - витрачено 2 години (4000 за одне засідання) - 8000 грн.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд враховує, що дії адвоката з приводу консультації з клієнтом щодо попереднього опрацювання матеріалів, попередньої консультація щодо характеру спірних правових відносин, робота з Замовником, опрацювання законодавчої бази, вивчення судової практики з спірного питання, робота з держреєстрами, формування правової позиції фактично є діями з виконанням робіт з підготовки позовної заяви у цій справі.

Також, суд наголошує, що позивач не скористався своїм правом надання відповіді на відзив, як і не надав доказів на підтвердження фактичного понесення транспортних витрат. Крім того, представник позивача приймав участь у судових засіданнях, що відбувались 18 травня та 17 червня 2021 року та тривали в середньому по 10 хвилин кожне, відтак включенню до розрахунку підлягають лише витрати в частині участі в таких судових засіданнях.

Вказані вище обставини та заперечення відповідача, свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, з урахуванням розгляду справи в порядку письмового провадження та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений та має складати 2000 грн та підлягає стягнення з ГУ ДПС в Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" (вул. Решетилівська, 2-а, с. Сухорабівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38432, ідентифікаційний код 31389299) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Полтавській області щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD", оформлену листом №10026/6/16-31-18-12-20 від 24.03.2021.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" статус платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" (вул. Решетилівська, 2-а, с. Сухорабівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38432, ідентифікаційний код 31389299) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн /чотири тисячі п`ятсот сорок гривень/ та на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн /дві тисячі гривень/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 15 липня 2021 року.

Суддя І.Г.Ясиновський