Рішення № 98334175, 06.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1705/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Ніценко А.О.,

представника позивача – Сухомлин Ю.В.,

представника відповідача – Глазкова С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку,

В С Т А Н О В И В:

02.03.2021 Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі також - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в межах суми податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог управління, зокрема, зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 66248857,53 грн, що складається з податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податкового боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обіг готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. Платнику податків направлена податкова вимога від 05.12.2016 №3997-17, яка вручена відповідачу 08.12.2016.

Оскільки заходи по погашенню податкового боргу щодо відповідача, що вчиненні контролюючим органом, не призвели до погашення податкового боргу, Головне управління ДПС у Полтавській області відповідно до пп. 20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, звернулося до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податку, що знаходяться в банку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про перехід до розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

30.03.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.1-9 т.4), в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог. Наголошує, що наявність у відповідача лише податкового боргу, в розумінні пп.20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, не є підставою для реалізації контролюючим органом управлінських функцій щодо накладення арешту. Крім того вважає, що даний позов подано передчасно.

19.04.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с.198-199 т.4), в якій надав свої спростування доводам відповідача.

07.05.2021 до суду подані заперечення (а.с.1-4 т.5), в яких представник відповідача зазначив на відсутності будь-яких належних та допустимих доказів щодо відсутності у відповідача майна для погашення податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про закриття провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 06.07.2021.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Дочірнє підприємство “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (код ЄДРПОУ 32017261) зареєстроване як юридична особа, взяте на облік як платник податків у ГУ ДПС у Полтавській області, Управління у м. Полтаві, ДПІ у м. Полтаві (м. Полтава), що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.161-166 т.1).

Згідно матеріалів справи, станом на дату звернення до суду, за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 61165558,91 грн.

На підставі пп.20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, в межах суми податкового боргу.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам Головного управління ДПС у Полтавській області, суд виходить з наступного.

Положеннями п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України, ПКУ, Кодекс) передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п.94.2 ст.94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п.94.2 ст.94 ПК України.

Згідно із п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України, за наявності умов, встановлених п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 та п.94.2 ст.94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми п.94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених положень ПК України викладені в постановах від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 24.04.2020 у справі №802/2067/15-а, від 14.05.2020 у справі №820/5660/16.

Відтак, розглядаючи дану справу необхідно встановити наявність/відсутність сукупності підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, а саме:

1) платник податків має податковий борг;

2) у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Щодо наявності у Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" податкового боргу, суд зазначає наступне.

Щодо підстав виникнення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідачем самостійно задекларовано суми податку на додану вартість у наступних податкових деклараціях з податку на додану вартість (далі – декларації з ПДВ):

№9308233345 від 21.01.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 3780349,00 грн. (за грудень 2018 року), з урахуванням часткового погашення в сумі 1016267,69 грн, сума заборгованості склала – 2764081,31 грн;

№9026913044 від 20.02.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 407904,00 грн. (за січень 2019 року);

№9051279688 від 20.03.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 1257428,00 грн. (за лютий 2019 року);

№9079518063 від 22.04.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 769161,00 грн. (за березень 2019 року);

№9103944221 від 20.05.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 2378735,00 грн. (за квітень 2019 року);

№9130397603 від 19.06.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 608363,00 грн. (за травень 2019 року);

№9157488893 від 19.07.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 2649069,00 грн. (за червень 2019 року);

№9243589534 від 18.10.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 635368,00 грн. (за вересень 2019 року);

№9275202880 від 19.11.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 679315,00 грн. (за жовтень 2019 року).

№9305928922 від 19.12.2019, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 2187504,00 грн. (за листопад 2019 року);

№9331480854 від 17.01.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 9638540,00 грн. (за грудень 2019 року);

№9028408042 від 18.02.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 787040,00 грн. (за січень 2020 року);

№9057698519 від 19.03.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 2383496,00 грн. (за лютий 2020 року);

№9084082194 від 17.04.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 374611,00 грн. (за березень 2020 року);

№9140427496 від 19.06.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 687141,00 грн. (за травень 2020 року);

№9171485005 від 20.07.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 1851726,00 грн. (за червень 2020 року);

№9237051625 від 18.09.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 419865,00 грн. (за серпень 2020 року);

№9270623498 від 20.10.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 1314385,00 грн. (за вересень 2020 року);

№9305412263 від 19.11.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 53056,00 грн. (за жовтень 2020 року);

№9338535093 від 18.12.2020, якою визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 1551912,00 грн. (за листопад 2020 року) (а.с.140-159 т.1).

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Крім того, підставою виникнення суми податкового боргу з податку на додану вартість слугували податкові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими за висновками актів перевірок:

- податкове повідомлення-рішення (форма «Н») №0019235012 від 04.04.2019 на суму 102874,86 гривень, прийняте за висновками акту камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН за березень, червень-грудень 2018 року та січень 2019 року, за результатами якої складено акт №16199/16-31-12-02-11/32017261 від 15.03.2019 (а.с.58 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0031815012 від 24.04.2019, яким застосовано штраф у сумі 297201,65 грн, прийняте за висновками акту камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за жовтень 2017 року, по податковому повідомленню-рішенню №0040781202 від 04.12.2017, за результатами якої складено акт №17049/16-31-50-12-11/32017261 від 05.04.2019 (а.с.72 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0064265012 від 27.08.2019, яким застосовано штраф у сумі 628966,61 грн, прийняте за висновками акту камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за листопад 2017 року, за результатами якої складено акт №22917/16-31-50-12-11/32017261 від 06.08.2019;

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0086045004 від 17.10.2019, яким застосовано штраф у сумі 30167,80 грн, прийняте за висновками акту камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №24721/16-31-50-04-11/32017261 від 27.09.2019 (а.с.27 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0109255004 від 26.12.2019, яким застосовано штраф у сумі 206185,41 грн, прийняте за висновками акту камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за січень 2018 року, за результатами якої складено акт №28182/16-31-50-04-11/32017261 від 27.11.2019 (а.с.21 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Н») №0107005004 від 18.12.2019, яким застосовано штраф у сумі 10807428,86 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №28183/16-31-50-04-11/32017261 від 29.11.2019 (а.с.32 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0011165004 від 19.02.2020, яким застосовано штраф у сумі 417780,62 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №31475/16-31-50-04-11/32017261 від 31.01.2020 (а.с.16 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Н») №0014565004 від 02.03.2020, яким застосовано штраф у сумі 2480771,70 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №31474/16-31-50-04-11/32017261 від 10.02.2020 (а.с.105 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0043625004 від 14.07.2020, яким застосовано штраф у сумі 735064,14 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №43314/16-31-50-04-11/32017261 від 24.06.2020 (а.с.99 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Н») №0047405004 від 31.07.2020, яким застосовано штраф у сумі 366438,08 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №47324/16-31-50-04-11-11/32017261 від 30.06.2020 (а.с.10 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «ПН») №0016291401 від 15.11.2018, яким застосовано штраф у сумі 5720072,18 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №24721/16-31-50-04-11/32017261 від 27.09.2019 (а.с.14 т.1);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №00042690411 від 22.12.2020, яким застосовано штраф у сумі 141894,41 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №2810/16-31-04-11-11/32017261 від 02.12.2020 (а.с.5 т.2);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0037420411 від 16.12.2020, яким застосовано штраф у сумі 240171,10 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №2548/16-31-50-04-11/32017261 від 26.11.2020 (а.с.246 т.1);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Н») №00037440411 від 16.12.2020, яким застосовано штраф у сумі 251323,81 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ по податковій декларації за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт №2543/16-31-04-11-11/32017261 від 26.11.2020 (а.с.1 т.2).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження до суду.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Таким чином, грошове зобов`язання з податку на додану вартість визначене вище переліченими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим.

Щодо підстав виникнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств.

Відповідачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2018 рік №9079008803 від 18.04.2018, у якій визначено грошове зобов`язання за податковий (звітний) період у розмірі 244 010,00 грн. З урахуванням часткового погашення в сумі 51500,96 грн, розмір податкового боргу склав 192509,04 грн (а.с.160 т.1).

Також, підставою виникнення суми податкового боргу з податку на прибуток підприємств слугували податкові повідомлення-рішення, прийняті за висновками актів перевірок:

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0048141209 від 26.07.2018, яким застосовано штраф у сумі 20000,00 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік, за результатами якої складено акт №6298/16-31-12-09-12/32017261 від 16.07.2018 (а.с.77 т.2);

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0005325012 від 11.10.2018, яким застосовано штраф у сумі 48802,00 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік та за податковим повідомленням-рішенням №0021131209 від 17.04.2018, за результатами якої складено акт № 8260/16-31-12-09-12/32017261 від 19.09.2018 (а.с.86 т.2);

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000645012 від 09.01.2019, яким застосовано штраф у сумі 20000,00 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, за результатами якої складено акт №13460/16-31-50-12-09/32017261 від 17.12.2018 (а.с.81 т.2);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0021565012 від 09.04.2019, яким застосовано штраф у сумі 170,00 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік, за результатами якої складено акт № 17150/16-31-12-11/32017261 від 20.03.2019 (а.с.95).

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0053665012 від 11.07.2019, яким застосовано штраф у сумі 273,00 грн, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за1 квартал 2018 року, за результатами якої складено акт № 21421/16-31-50-12-11/32017261 від 19.06.2019 (а.с.91 т.2).

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000972301 від 14.11.2018, прийняте за висновками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за1 квартал 2018 року, за результатами якої складено акт №1492/16-31-50-12-11/32017261 від 01.11.2018 (а.с.92 т.2).

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження до суду.

Таким чином, грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств визначене вище переліченими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим.

Підставами виникнення податкового боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати слугували нарахування пені на податкові повідомлення – рішення: №0016301404 від 15.11.2018, №014401702 від 15.11.2018 та №0016311401 від 15.11.2018, №0016321401 від 15.11.2018.

Керуючись положеннями п.129.1 ст.129 ПК України Позивачем розраховано пеню у розмірі 3668579,75 грн: з податку на додану вартість у розмірі 3537473,58 грн, з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 117852,97 грн, з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентуванн, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 42,45 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 13210,75 гривень.

Пунктом 2 розділу 3 наказу №422 визначено, що після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

Пунктом 7 розділу ІІІ наказу №422 передбачені правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС.

Згідно вказаного наказу №422 нарахування пені розпочинається:

після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня:

1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України;

2) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України;

у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 61165558,91 грн, а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 60451990,70 грн, з яких: 33398700,31 грн – сума податкового боргу за податковими зобов`язаннями, 23515816,81 грн – штрафні санкції, 3537473,58 грн - пеня);

- з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 700315,01 грн, з яких: 392981,04 грн – сума податкового боргу за податковими зобов`язаннями, 189481,00 грн – штрафні санкції, 117852,97 грн - пеня;

- зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 42,45 грн - пеня;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 13210,75 грн - пеня.

Суддів додатково звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких пояснень та заперечень щодо факту узгодженості таких грошових зобов`язань та щодо їх не сплати.

Наявність податкового боргу відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.59.1, 59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України (в редакції, чинній на час звернення контролюючого органу до суду із даним позовом) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом 05.12.2016 сформовано податкову вимогу №3997-17 на суму 5569422,35 грн (а.с.117 т.2), яка отримана відповідачем 08.12.2016.

Вказана податкова вимога форми “Ю” №3997-17 від 05.12.2016 відповідачем не задоволена, в адміністративному та/або у судовому порядку не оскаржувалась.

Щодо наявності/відсутності такої підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, як відсутність у Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Наведена законодавча норма встановлює необхідність наявності однієї з таких підстав, а саме:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому слід враховувати, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи наведене, за умови відсутності/недостатності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, згідно положенням підпункту 20.1.33, пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючому органу надається право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Згідно з п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, зміст наведених норм свідчить, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків за винятком випадків, прямо передбачених чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, податковому органу для доведення наявності підстав для звернення до суду із позовом згідно п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України необхідно довести відповідно до приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, та яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, податковому органу необхідно вжити всі можливі заходи щодо встановлення наявного у платника податків майна, щоб встановити відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, саме у розмірі, який відповідає розміру податкового боргу в даному випадку в розмірі 61165558,91 грн.

Матеріали справи свідчать, що для виконання покладених на контролюючі органи функцій, передбачених ст. 191 ПК України, Головне управління ДФС у Полтавській області зверталося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовними заявами про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом. Зокрема, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі №1640/2911/18 адміністративний позов ГУ ДФС у Полтавській області до ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено у повному обсязі. Постановлено стягнути кошти з рахунків відповідача за податковим боргом у розмірі 7848952,40 грн (у т.ч. 7544103,05 грн заборгованість з ПДВ, 304849,35 грн – з податку на прибуток підприємств). Рішення набрало законної сили 24 листопада 2018 року (а.с.238-240 т.1).

У відповідності до п.95.5 ст. 95 ПК України, ГУ ДПС у Полтавській області 9.10.2019 прийнято рішення №2/16-01 (а.с.204 т.1), про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, згідно якого, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

На виконання рішення №2/16-01 від 09.10.2019, з метою стягнення податкового боргу з відповідача, до банківських установ направлялись інкасові доручення: №1130 від 13.07.2019 на суму 28998267,00 грн, №1109 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1110 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1112 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1113 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1114 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1115 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1116 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1117 від 13.07.2020 на суму 2998267,00 грн, №1124 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №1126 від 13.07.2020 на суму 28998267,00 грн, №188 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №189 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №191 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №189 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №195 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №196 від 11.12.2020 на суму 61911745,00 грн, №197 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №199 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №198 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №200 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №201 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №202 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №205 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №204 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №203 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №206 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №207 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №208 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №209 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №206 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №207 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №210 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн, №211 від 11.12.2020 на суму 31911745,00 грн (а.с.205-237 т.1), які були повернуті без виконання згідно з пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 11.11 глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Відповідно до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пп. 89.1.1 п. 89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Згідно рішення про опис майна у податкову заставу №10398/10/16-01-17-32 від 06.12.2016 (а.с.183 т.1) проведено опис майна відповідача, що підтверджується: актом № 86/16-01-17-12 від 27.12.2016 на суму 5569511,99 грн; актом №1/16-01 від 13.02.2017 на суму 5 639 930,60 грн; актом № 5/16-31-50-17-35 від 22.03.2019 на суму 13004220,47 грн; актом № 1/16-31-50-10-34 від 18.02.2020 на суму 13606930,13 грн (а.с.184-198 т.1).

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами про реєстрацію від 28.12.2016,16.02.2017, 26.03.2019, 20.02.2020 (а.с.199, 201, 203 т.1).

Відповідно до пп. 95.1 – 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зважаючи на ту обставину, що вчинені контролюючим органом заходи по погашенню податкового боргу відносно ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що зазначені вище, не призвели до його погашення, Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано позов про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Так, Полтавським окружним адміністративним судом та Другим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу №440/1449/20 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, у задоволенні позову відмовлено (а.с.240-245 т.1).

Відмовляючи у позові, суди зазначили що Законом України від 29.11.2001 № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», далі – Закон №2864, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Крім того, заставне майно відноситься до основних засобів, які забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства.

Зважаючи, що згідно п.1.2 статуту Компанії, Засновником Компанії є Державне агентство автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України та виконує повноваження вищого органу управління Компанії як акціонера, у державній власності закріплюється 100 відсотків акцій Компанії з забороною їх відчуження, використання для формування статутних капіталів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії (пункт 8.2 статуту).

Враховуючи наведені положення та встановлені судом обставини про те, що в статутному капіталі ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» частка держави становить не менше 25 відсотків, а заставне майно належить до основних засобів, які забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, суди зазначили про відсутність підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Згідно правовій позиції, що викладена в ухвалі Верховного Суду у справі №813/2851/17 від 28.02.2018: "особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України», якщо усі перелічені в статті 95 ПК України заходи (звернення суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; проведення торгів з продажу майна, внесеного в податкову заставу) не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України.

Позивачем відповідності до статті 96 ПК України вчинено дії, а саме направлено листи до Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) та Акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», як до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків та в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Листом Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) (підписаний кваліфікованим електронним підписом, вхідна дата - 09.10.2020 №43639/10/16-31) стосовно податкового боргу ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» повідомлено, що згідно з Положенням про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Укравтодор зазначив, що ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не є філією, або іншим відокремленим підрозділом АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а є окремою юридичною особою, що здійснює господарську діяльність відповідно до чинного законодавства та статутних документів.

Компанія є засновником юридичної особи – ДП «Полтавський облавтодор», і як засновник та власник корпоративних прав підприємства здійснює управління ним.

Укравтодор як вищий орган Компанії, 100 % акцій якої належить державі, виконує функції з управління корпоративними правами держава без права втручання у його фінансово-господарську діяльність.

Також, в листі зазначено, що Укравтодор не наділено повноваженнями щодо прийняття рішення стосовно погашення податкового боргу ДП «Полтавський облавтодор».

Листом від 15.03.2019 №5-10/648 Акціонерне товариство Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» зазначено про перебування майна ДП «Полтавський облавтодор» на праві власності АТ «Автомобільні дороги України», а відповідач користується майном на праві оперативного управління, що не визначається правом власності у розумінні господарського кодексу України.

Як визначено у пп. 87.3.2, 87.3.3. п. 87.3 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження.

Вищезазначене свідчить про те, що заходи по погашенню податкового боргу щодо відповідача, вчиненні контролюючим органом не призвели до погашення податкового боргу. Водночас за відповідачем обліковується податковий борг,

Також слід зазначити, що загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлені Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), яка затверджена Постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (п.1.1 та п.1.3 Інструкції).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.1 Інструкції передбачає, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків (п.9.2 Інструкції).

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах (п.9.3 Інструкції).

Пунктом 9.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених норм слідує, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Згідно довідки позивача від 25.02.2021 №2655/5/16-31-13-04-18 відповідач має відкриті розрахункові рахунки у відповідних банківських установах (а.с.168-169 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем податкова заборгованість не сплачена, при цьому, у товариства відсутнє майно та/або балансова вартість такого майна менше суми податкового боргу, суд вважає позовні вимоги ГУ ДПС в Полтавській області обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. В`ячеслава Чорновола, б.22-А, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 32017261) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що знаходяться у банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 61 165 558 грн (шістдесят один мільйон сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень) 91 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 липня 2021 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко