Рішення № 98333884, 15.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 р. № 400/1534/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54020,

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУ ПФУ Миколаївській області або відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати наявність права у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на отримання пенсії розрахованої з врахуванням отриманої -11605,55 грн., індексації грошового забезпечення безпосередньо за 24 місяці перед звільненням на пенсію;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які полягають у відмові провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 31.08.2015 року, з врахуванням отриманої- 11605,55 грн, індексації грошового забезпечення безпосередньо за 24 місяці перед звільненням на пенсію та з врахуванням раніше виплачених сум пенсії.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, (код ЄДРПОУ: 13844159, адреса: вулиця Морехідна- 1, м. Миколаїв, 154020), провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 31.08.2015 року, з врахуванням отриманої 11605,55 грн, індексації грошового забезпечення безпосередньо за 24 місяці перед звільненням на пенсію та з врахуванням раніше виплачених сум пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, а саме: розрахованої з врахуванням індексації грошового забезпечення безпосередньо за 24 місяці перед звільненням на пенсію, яка визначається у відповідності до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, починаючи з 31 серпня 2015 року по день фактичної виплати донарахованої суми пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.

- допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем протиправно не враховано при обчисленні суми пенсії індексацію грошового забезпечення. Тому відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії, врахувавши при обчисленні її розміру таку складову грошового забезпечення як індексація.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки індексація не входить до складу грошового забезпечення, тому підстави для обчислення розміру пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення - відсутні.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 08.02.1993 по 30.08.2015 року.

Наказом начальника УМВС України у Миколаївській області від 25.08.2015 № 236 /ос ОСОБА_1 було звільнено з 30.08.2015 зі служби в поліції на підставі п.64 «а» - за віком. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 24 роки 06 місяць 07 днів.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області як отримувач пенсії за вислугу років з 31.08.2015, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

ОСОБА_1 звернувся з запитом до ГУ Національної поліції в Миколаївській області, в яаому просив надати довідку про розмір сум індексації грошового забезпечення, яка була нарахована на виплачена за період 24 місяці перед звільненням з АВС з 01.08.2013 по 30.08.2015 року.

14.01.2021 року Ліквідаційна комісія УМВС України в Миколаївській області надала довідку від 14.01.2021 №8/2-6 про нарахований розмір грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення позивача.

12.01.2021 року позивач звернувся до відповідача з запитом щодо проведення індексації його пенсійних виплат.

21.01.2021 року відповідач листом від 19.01.2021 року №427-356/I-02/8-1400/21 повідомив, що пенсійні виплати ОСОБА_1 індексації не підлягають, та підстав для проведеня перерахунку пенсії не має.

11.02.2021 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду з заявою, для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням індексації грошового забезпечення, яку позивач отримав на протязі 24 місяців перед звільненням на пенсію.Разом із заявою було надано довідку від 14.01.2021 року №8/2-6 про нарахований розмір грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення позивача

Однак, відповідач листом від 25.02.2021 №1757- 31487/І-02 /8-1400/21 у відповідь на заяву позивача відмовив у перерахунку пенсії, обґрунтовуючи свою відмову тим, що суми виплат індексації грошового забезпечення військовслужбовців не включаються до складу грошового забезпечення тому страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на ці виплати не нараховуються.

Позивач вважає відмову відповідача у перерахунку пенсії незаконною з підстав того, що діючим законодавством передбачено перерахунок раніше призначених пенсій, зокрема на підставі наданих пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію додаткових документів, які дають право на підвищення пенсії.

Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення

учасників прави (у письмовому провадженні) .

Представник відповідача позовні вимоги не визнав надав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі-Закон № 2262) по лінії Національної поліції України.

Подання документів для призначення (перерахунку) пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється в порядку визначеному статтею 49 цього закону та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007.

Відповідно до цього законодавства заява про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» подається до Головних управлінь Пенсійного фонду через уповноважені структурні підрозділи.

При виникненні підстав для проведення перерахунку такої категорії пенсій всі документи до органів Пенсійного фонду також надаються саме цими уповноваженими структурними підрозділами.

У документах про грошове забезпечення, які були надані уповноваженим органом відповідачу для призначення пенсії, а саме грошовому атестаті №14, виданому Миколаївським міським управлінням УМВС України в Миколаївській області – відсутня інформація про суми індексації грошового забезпечення.

Зазначив, що відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ індексація не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії позивачу, так як така надбавка не має статусу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.

Окрім того, пенсії військовослужбовцям не перераховуються індивідуально кожній особі окремо за їх заявами, а тільки у разі прийняття постанов Кабінету Міністрів України чи законів України про зміну розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2262).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей

обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 49 Закону №2262 - ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Згідно із частинами першою та другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Порядок № 45), яким визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01.2007 № 3-1 (далі Порядок № 3-1).

Пунктом 4 Порядку № 3-1 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Зазначений висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 22.04.2014 у справі № 21-484а13.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом та заявою від 11.02.2021 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області про перерахунок раніше призначеної йому пенсії згідно довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області щодо розміру індексації грошового забезпечення.

Оскільки чинним законодавством передбачено право безпосереднього звернення пенсіонера до органу, що призначає пенсію, із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі доданих документів, що й мало місце в спірних правовідносинах, доводи відповідача стосовно подачі документів виключно уповноваженими структурними підрозділами суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, відповідно не заслуговують на увагу.

Що стосується вимог позивача про наявність підстав для включення до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ(далі Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з

метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульованоЗаконом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»(далі Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, відповідно механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннямиЗакону № 2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зістаттею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цьогоЗакону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Правове регулювання виплати індексації визначає умови ( коли величина індексу

споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Таким чином, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17.

Враховуючи наведені обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку про наявність права позивача на включення сум індексації до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку пенсії, у зв`язку з цим позивач має право на перерахунок пенсії з урахування суми індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням.

З огляду на викладене суд вважає, що в спірних відносинах мають місце правові підстави для перерахунку пенсії позивачу, зокрема, при розрахунку розміру пенсії із сум грошового забезпечення, що нараховувалося позивачу, до такого грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, має бути включено індексацію.

Разом з тим, щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням індексації на з 31.08.2015, тобто з часу призначення пенсії, суд зазначає таке.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 31.08.2015.

Підставою для перерахунку пенсії позивача є довідка УМВС України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати позивачу індексації, надана позивачу листом від 14.01.2021, якою підтверджується проведення виплати індексації у розмірі 11904,92 грн. Без надання цієї довідки відповідач не мав правових підстав та обов`язку проводити перерахунок пенсії з урахуванням такої індексації.

Частиною другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Таким чином, оскільки позивачем 11.02.2021 року відповідачу надано додатково довідку УМВС України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати індексації,яка є підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії, разом з заявою про перерахунок пенсії, перерахунок у відповідності до вимог частини другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ має бути проведено за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів, тобто з 11.02.2020 року .

Застосовність в даному випадку положень частини другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ підтверджена Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17, в якій зазначено: Вирішуючи питання, з якого часу має бути здійснений такий перерахунок колегія суддів враховує, що у своєму позові ОСОБА_2 не визначав конкретну дату, з якої він просить

його здійснити, у зв`язку з чим суд вважає, що оскільки, як встановлено судами, позивач перебуває на обліку в Головному УПФ з 26 квітня 2016 року, а із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав нові довідки звернувся 22 лютого 2017 року (тобто в межах 12 місяців), такий перерахунок має бути здійснений з дня призначення пенсії, що не суперечить частині другій статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Суд повідомляє, відносно питання пов`язаного зі здійсненням компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані № 2050 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (далі Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону № 2050 визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2050 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 р. по справі № 240/186/20.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до відповідача з відповідною заявою про виплату грошової компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати не звертався, відповідач у такій виплаті не відмовляв, відтак право позивача ще не було порушено відповідачем і звернення до суду з вимогами про стягнення грошової компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації є передчасним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання провести перерахунок пенсії з врахуванням отриманої індексації в розмірі 11605,55 грн., суд зазначає таке.

Згідно статті 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення (перерахунку) та виплати пенсії, ні позивач ні суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог.

Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до суду звіт про виконання рішення суду у 10 термін, з дня набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду та з огляду на обставини справи, за відсутності підстав, які б свідчили про можливість не виконання даного рішення відповідачем, суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 24.03.1998р ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 починаючи з 11.02.2020 року з урахуванням отриманої індексації грошового забезпечення безпосередньо за 24 місяці перед звільненням на пенсію та з врахуванням раніше виплачених сум пенсії.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 24.03.1998р) перерахунок призначеної пенсії з 11.02.2020 року з урахуванням отриманої індексації грошового забезпечення

безпосередньо за 24 місяці перед звільненням на пенсію з виплатою різниці, що утворилась з 11.02 2020 року до моменту фактичного перерахунку.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 24.03.1998р ) судові витрати в розмірі 908,00 грн, згідно квитанції від 11.03.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник