Ухвала суду № 98333602, 14.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2021 р. справа № 400/3643/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.

У рішенні суд вирішив:

1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

2) зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум;

3) у задоволенні вимоги про зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2018-2019 роки відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплат - відмовити.

Рішення набрало законної сили з 13.04.2021 року.

Виконавчий лист видано судом 16.04.2021 року.

08.07.2021 року від ОСОБА_1 (надалі - позивач) надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення. На думку позивача, причиною невиплати відповідачем грошової допомоги є зазначення у резолютивній частині рішення "зобов`язати нарахувати та виплатити", а не "стягнути".

12.07.2021 року позивач подав заяву про уточнення вимоги до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить суд змінити спосіб виконання рішення суду від 11.03.2021 року у справі № 400/3643/20 та встановити інший: стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 6 800,0 грн.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зміст даної норми визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Невиконання рішення суду відповідачем не тягне за собою обов`язкової необхідності змінювати спосіб і порядок, які первинно встановлені в рішенні. У такому випадку існує законодавчо встановлена процедура примусового виконання судового рішення.

Позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення на стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в розмірі 6 800,0 грн.

Фактично, позивачем ставиться питання про стягнення допомоги однією сумою, проте стягнення певної суми щорічної разової грошової допомоги з відповідача на користь ОСОБА_1 , не було предметом спору у справі № 400/3643/20 і, відповідно, при прийнятті рішення, судом не вирішувалось.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, не є тотожними позовним вимогам про стягнення певної суми з відповідача, оскільки є різними вимогами і формами захисту порушених прав позивача.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на неможливість виконання судового рішення, так як у його резолютивній частині зазначено конкретні дії, які мають бути вчинені на його виконання.

Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).

При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень."

Крім того, суд не може керуватися лише припущеннями позивача стосовно того, що рішення не буде виконано.

16.04.2021 року судом виготовлено виконавчий лист про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач, стверджуючи про умисне невиконання відповідачем рішення суду в повному обсязі, яке набрало законної сили, не надав до суду доказів звернення до примусового виконання рішення суду та відсутності результату по завершенню процедури примусового виконання рішення суду.

Таким чином, резолютивна частина рішення від 11.03.2021 року у справі № 400/3643/20 є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, що свідчить про те, що таке судове рішення не містить положень, які можуть істотно ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.

Керуючись ст. 248, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 400/3643/20 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз