Рішення № 98333580, 13.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 р. № 400/3190/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2021 № 144/03.04-пр; зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.02.2021 р. №144/03.04-пр;

- зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б) ст.13 ЗУ № «Про пенсійне забезпечення» з 22.02.2021 року та провести доплату пенсії за минулий час без будь-яких обмежень одночасно з першою виплатою, та просила встановити судовий контроль в частині доплати сум пенсії за минулий час, та встановити судовий контроль за виконанням рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що відповідач протиправно відмовив їй у призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 та вказав у відмові про те, що згідно із записом від 22.12.2012 року, за результатами чергової атестації робочих місць за умовами праці (наказ від 22.12.2012 року №466-01-ос, щодо затвердження результатів чергової атестації робочих місць за умовами праці) не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 робоче місце 0071.02 за професією «модельщик виправляємих моделей цеху №5», оскільки уточнюючих довідок заявником не надано, тобто не визначено період роботи у шкідливих та важких умовах праці та не підтверджено зайнятість повний робочий день на вказаних роботах, також зазначено, що позивачем не досягнуто пенсійний вік.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 11.05.2021 року судова справа передана на розгляд судді Фульга А.П.

Ухвалою від 12.05.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Наказом від 12.05.2021 року №73-б ОСОБА_2 надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду.

Відповідно до розпорядження від 01.06.2021 року №84/02-10 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи №400/3190/21 справа передана на розгляд судді В.С. Брагар.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не досягнуто пенсійного віку та не підтверджено наявність страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, а відтак відсутні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.02.2021 року звернулась до відповідача із заявою №1975 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем додано трудову книжку, копії наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, що підтверджується записами в розписці-повідомленні від 22.02.2021 року.

Рішенням від 26.02.2021 року за №144/03.04-пр позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1404, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та не підтвердження страхового стажу зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.

23.03.2021 року представником позивача на адресу пенсійного органу направлено лист з додатком оригіналу довідки ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» від 24.02.2021 року №08/5-1181 про підтвердження стажу на сторінці трудової книжки із записами №№5-8 з «нечіткою печаткою».

Суд дійшов висновку, що спірним питанням є досягнення позивачкою пенсійного віку та підтвердження страхового стажу зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 .

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1788, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (надалі - Закон № 213), серед іншого, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213 внесено зміни у вищевказані приписи ст. 13 Закону № 1788, а саме: "на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах."

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 213, цей Закон набирає чинності з 01.04.2015 року.

Виходячи з наведеного, після внесення змін Законом № 213 до Закону № 1788, пенсійний вік жінок зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, був збільшений з 50 до 55 років.

Разом із тим, Конституційний Суд України рішенням від 23.01.2020 року № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед іншого, статтю 13 Закону № 1788-XII із змінами, внесеними Законом № 213.

Стаття 13, серед іншого, Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах."

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що зміни внесені у статтю 13 Закону № 1788 вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, зокрема стаття 13 Закону № 1788 з змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

З наведеного слідує, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р/2020, тобто з 23.01.2020 р., вступають в дію положення ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що 50-річного віку позивачка досягла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про призначення пенсії звернулася 22.02.2021 року, має стаж роботи більше ніж 30 років, з них за списком № 2 понад 10 років, що є достатнім стажем за Законом № 1788 та Законом № 1058, працювала повний робочий день на роботі за списком № 2, суд приходить до висновку, що вона має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.07.2018 р. по справі № 235/1112/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, записами у трудовій книжці підтверджено, що позивач працювала у ВО «Заря» (в подальшому СПБ «Маршпроект», НВО «Машпроект», НВП «Машпроект», ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» на посаді модельником виплавних моделей з 03.07.1995 року по 21.12.2012 рік.

Отже, позиція відповідача про не підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 відповідно до запису в трудовій книжці від 22.12.2012 року не може нівелювати та позбавляти права позивача на пенсію на пільгових умовах за період роботи з 03.07.1995- 21.12.2012 рр. на посаді за Списком №2, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції України).

Позивачем було надано всі необхідні документи для зарахування йому до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме трудова книжка та накази ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект»», в яких зазначені періоди роботи, професія, яка відноситься до Списку №2.

Трудова книжка позивача не містить будь-яких застережень стосовно того, що позивач за вказаний період працював неповний робочий день, відповідач, всупереч статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, також не надав суду будь-яких доказів на підтвердження цього, тому суд дійшов висновку, що позивач працював на підприємстві повний робочий день.

Відповідач безпідставно не взяв до уваги трудову книжку позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи на посадах за Списком №2, де вказані всі періоди його роботи, та жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо неврахування періоду роботи позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки професія позивача відноситься до Списку № 2, у трудовій книжці зазначено період роботи на посаді модельника виплавних моделей у ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект»» з 03.07.1995 року по 21.12.2012 рік в цеху №5.

Верховний Судом у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17висловлена аналогічна правова позиція, про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №2 саме записами у трудовій книжці.

Перерахунок пільгового стажу позивача на виконання рішення суду матиме значення для визначення віку, з якого позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому спірне рішення відповідача належить скасувати.

Оскільки, відповідач не зарахував стаж роботи позивача з 03.07.1995 по 21.12.2012 рр. за Списком № 2, а суд позбавлений повноважень розраховувати необхідний для призначення пільгової пенсії стаж, позовна вимога про зобов`язання призначити, нараховувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах задоволенню не підлягає. Відповідно вимога про зобов`язання провести доплату пенсії за минулий час без будь-яких обмежень одночасно з першою виплатою також задоволенню не підлягає.

Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що порушене право позивача буде поновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.02.2021 р. про призначення пенсії.

Позов задовольнити частково.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено в сумі 908 грн і оскільки вимога в якій позивачу відмовлено є похідною, суд присуджує позивачу судовий збір в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У позовній заяві позивач, також, просить суд зобов`язання відповідача подати, у встановлений судом строк, звіт про його виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищезазначену статтю, встановлення судового контролю є правом суду, а не обов`язком, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 26.02.2021 року №144/03.04-пр.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 22.02.2021 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) сплачений квитанцією № 0.0.2118265179.1 від 11.05.2021 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар