Рішення № 98333295, 13.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3240/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій позивач просить:

- скасувати постанову від 10.02.2021 ВП№63946500 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) постанова про накладення штрафу № 63946500 від 10.02.2021 суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, на думку позивача, ним виконано судове рішення у справі № 380/2633/20. З огляду на вказане відповідачу, на думку позивача, слід було винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Відтак вважає, що оскаржувана постанова порушує права управління, що стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 16.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощено позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 11.05.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково звернула увагу на те, що про факт виконання Головним управлінням ПФУ у Львівській області рішення у справі № 380/2633/20 повідомляло державного виконавця листами від 22.01.2021 № 1300-5308-8/6276. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 5163ел від 23.04.2021). В обґрунтування такого зазначено, що постанову про накладення штрафу від 10.02.2021 державним виконавцем винесено в рамках виконавчого провадження №63946500 з примусового виконання виконавчого листа № 380/2633/20, що видав Львівський окружний адміністративний суд, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату на підставі довідки від 30.01.2020 № 91-03156, починаючи з 04.02.2020. Вказав, що державним виконавцем вживалися заходи, спрямовані на виконання рішення суду, зокрема 17.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома.

11.01.2021 на адресу боржника скеровано вимогу державного виконавця в якій зобов`язано виконати рішення суду.

01.02.2021 на адресу Відділу надійшла відповідь Пенсійного фонду про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 380/2633/20 виконано доплата пенсії по рішенню суду за період з 04.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 10550,12 гри. виплачено ОСОБА_1 відомостями серпня 2020 року. Вказане підтверджується постановою державного виконавця від 11.09.2020 ВП № 62665933 про закінчення провадження з примусового виконання виконавчого листа №380/2633/20 виданого Львівським окружним адміністративним судом 09.07.2020. Після набрання рішенням законної сили, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04 лютого2020 року на підставі довідки від 30.01.2020 № 91-03156. Розмір пенсії ОСОБА_1 становитиме 17690,00 та виплачено відомостями січня 2021 року. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 127456,00 буде виплачена ОСОБА_1 після виділення відповідних коштів з Державного Бюджету України.

10.02.2021 за невиконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,0 грн., та зобов`язано виконати рішення суду.

Постанова державного виконавця про стягнення штрафу належить до видів відповідальності за невиконання рішення суду самостійно та за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Позивач у позовній заяві зазначив, що виконав рішення суду в повному обсязі, однак це, на думку відповідача, не відповідає дійсності, оскільки матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що боржником станом на сьогоднішній день рішення суду не виконано в повному обсязі. Надав аналогічні усні пояснення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання не прибула подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, а також пояснення на позовну заяву (вх. № 36108 від 21.05.2021). В якому вказала, що 06 січня 2021 року, на руки отримав у відділенні поштового зв`язку лист від 31.12.2020 № 9085-9138/Ц-53/8-1300/20 який надійшов на адресу ОСОБА_2 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за підписом заступника начальника головного управління Іванкової Р.В. з якого, вбачається, що Головним управлінням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 380/2633/20 виконано, хоча на справді, дотепер судове рішення у адміністративній справі № 380/2633/20 - не виконано.

13 січня 2021 року, після звернення до позивача зі скаргою, йому була зарахована тільки пенсія, і це з обмеженням максимальним розміром та без доплати з 01.03.2021 по 31.12.2021.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не провело доплату пенсії з 01.03.2021 по 31.12.202, та й ще обмежило пенсію максимальним розміром, отже не виконало судове рішення у адміністративній справі № 380/2633/20.

Доводи позивача, які наведенні у його позові, як поважна причина невиконання судового рішення щодо перерахунку пенсії не можуть братися до уваги судом, оскільки існує принцип верховенства права та судове рішення, яке набрало законної, сили і має виконуватися позивачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, а не ухилятися від його виконання, ховатися за нормами матеріального права - бюджетного, пенсійного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України, Державного бюджету України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанов, розпоряджень, рішень КМ України, постанов та порядків правління Пенсійного фонду України, в тому числі за Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконаних здійснюється за окремою бюджетною програмою, який затверджений постановою правління ПФ України № 20-1 від 26.09.2018 року.

У судовому засіданні 13.07.2021 ухвалено розгляд справи продовжувати у письмовому провадженні.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

На підставі заяви стягувача – ОСОБА_1 , від 15.12.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Литвиненко Х.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63946500 від 17.12.2020 з примусового виконання виконавчого листа № 380/2633/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) провести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки від 30.01.2020 № 91-03156, починаючи з 04.02.2020. Боржником за вказаним виконавчим документом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Зазначеною постановою повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, про що повідомити державного виконавця.

На адресу Відділу надійшла відповідь Пенсійного фонду про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 380/2633/20 виконано доплата пенсії по рішенню суду за період з 04.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 10550,12 гри. виплачено ОСОБА_1 відомостями серпня 2020 року. Вказане підтверджується постановою державного виконавця від 11.09.2020 ВП № 62665933 про закінчення провадження з примусового виконання виконавчого листа №380/2633/20 виданого Львівським окружним адміністративним судом 09.07.2020. Після набрання рішенням законної сили, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04 лютого2020 року на підставі довідки від 30.01.2020 № 91-03156. Розмір пенсії ОСОБА_1 становитиме 17690,00 та виплачено відомостями січня 2021 року. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 127456,00 буде виплачена ОСОБА_1 після виділення відповідних коштів з Державного Бюджету України.

До листа Головне управління ПФУ долучило копію перерахунку від 17 грудня 2020 року, здійсненого на підставі рішення суду та розрахунок на доплату пенсії від 17.12.2020.

10.02.2021 за невиконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,0 грн, та зобов`язано виконати рішення суду.

Позивач не погоджується із вказаною постановою про накладення штрафу, вважає, що ним виконано рішення суду у справі № 380/2633/20 відтак звернувся із цим позовом до суду про визнання її протиправною та скасування.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 вказаного Закону №1404-VIII для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З системного аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VIII слідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

Судом встановлено, що позивач на виконання виконавчого листа № 380/2633/20, виданого 15.12.2020 Львівським окружним адміністративним судом надіслав на адресу відповідача лист №1300-5308-8/6276 від 22.01.2021 з інформацією про те, що боржником рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №380/2633/20 виконано.

Відповідно до Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1303011043 копія якого наявна в матеріалах справи, 17.12.2020 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з лютого 2020 по грудень 2020 року, та відповідно з Перерахунком пенсії по пенсійній справі № 1303011043 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії. Однак, відсутні докази виплати вказаних сум, тоді як у виконавчому листі Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 по справі №380/2633/20, зокрема зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити виплату відповідних сум.

Доказів того що у державного виконавця на момент винесення оскаржуваної постанови були підтверджені належними документами підстави вважати що ГУ ПФУ у Львівській області у повному обсязі та у встановлені строки рішення суду виконало, позивачем не надані.

Суд вказує на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання рішення суду не може бути поставлено у залежність від наявності певних умов.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року у справі № 380/2633/20 є безумовним та не містить жодних умов його виконання, тобто виділення необхідних коштів відповідачу тощо.

У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи постанову про накладення штрафу від 10.02.2021 ВП№63946500, відповідач дотримався засад виконавчого провадження, викладених у статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення штрафу від 10.02.2021 ВП№63946500 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - про скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 287 КАС України подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний теуст рішення виготовлено та підписано 13.07.2021.

Суддя Грень Н.М.