
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2021 р. справа № 300/2573/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фермерського господарства "Ольга" про стягнення податкового боргу в сумі 20405,37 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фермерського господарства "Ольга" (надалі – відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 20405,37 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 20405,37 грн., який виник внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань, а саме штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 2996,86 грн., внаслідок несплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 10186,51 грн., як самостійно задекларованих податкових зобов`язань (за червень - грудень 2020 року) та внаслідок несплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7222,00 грн. згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2020 рік від 09.03.2021 року. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 20405,37 грн., добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с. 24-25).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Фермерське господарство "Ольга" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.
Старшим державним ревізором-інспектором Калуського відділу камеральних перевірок ГУ ДПС Виросток Р.Б. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2020 року ФГ "Ольга", про що складено акт від 01.02.2021 року за № 435/09-19-18-08/22170659, відповідно до змісту якого, податковим органом констатовано порушення відповідачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2020 року (а.с.14).
На підставі акту перевірки від 01.02.2021 року за № 435/09-19-18-08/22170659 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2021 року № 008791808, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.15).
Також, старшим державним ревізором-інспектором Калуського відділу камеральних перевірок ГУ ДПС Виросток Р.Б. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2020 року ФГ "Ольга", про що складено акт від 01.02.2021 року за № 440/09-19-18-08/22170659, відповідно до змісту якого, податковим органом констатовано порушення відповідачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2020 року (а.с.16).
На підставі акту перевірки від 01.02.2021 року за № 440/09-19-18-08/22170659 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2021 року № 008801808, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.17).
На підставі акту перевірки від 16.04.2021 року за № 2143/09-19-18-08/22170659 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2021 року № 0021431808, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.19).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано, що підтверджується особистими підписами представника відповідача та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (зворотній бік а.с. 15,17,19).
Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не було оскаржено, то визначені ними суми грошових зобов`язань є узгодженим податковим боргом відповідача, у відповідності до положень статті 54 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що у відповідача була наявна переплата по податку на додану вартість в сумі 63,14 грн., внаслідок чого, заборгованість по податку на додану вартість становить 2996,86 грн. (а.с.21).
09.12.2020 року відповідачем, подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій задекларовано до сплати грошове зобов`язання за період червень – грудень 2020 року (щомісячна задекларована сума за період червень – листопад складає 1514,82 грн., а за грудень – 1514,77) (а.с.10-11).
Судом встановлено, що відповідачем частково сплачено земельний податок з юридичних осіб за червень 2020 року, внаслідок чого, заборгованість по земельному податку з юридичних осіб становить 10186,51 грн.(а.с.20).
Окрім того, 09.03.2021 року відповідачем, подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2020 рік, в якій ним самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за 2020 рік на суму 7223 грн. (а.с.12-13).
Судом встановлено, що у відповідача була наявна переплата з податку на прибуток підприємства в сумі 1 грн., внаслідок чого, заборгованість по вказаному податку становить 7222 грн. (а.с.22).
У встановлений законом строк відповідач не сплатив узгоджену суму грошових зобов"язань в загальному розмірі 20405,37 грн.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення 20405,37 грн. з відповідача.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 40321-13 від 22.12.2020 року. (а.с.9).
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, податковими деклараціями, корінцем податкової вимоги, витягом з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами (а.с.8-13,15,17,19-22).
Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фермерського господарства "Ольга" про стягнення податкового боргу в сумі 20405,37 грн. - задоволити.
Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують фермерське господарство "Ольга" (код ЄДРПОУ 22170659) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету заборгованість в сумі 20405,37 грн. (двадцять тисяч чотириста п`ять гривень тридцять сім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).
Відповідач:
Фермерське господарство "Ольга" (код ЄДРПОУ 22170659, вул. Робітнича, 44, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77331).
Суддя Панікар І.В.
Судове рішення № 98332536, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/2573/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: