Рішення № 98332137, 14.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/4456/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації щодо відмови у встановленні статусу вдови інваліда війни та у видачі посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого";

зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації видати посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

Позовні вимоги мотивовані тим, що є дружиною померлого ОСОБА_2 та має право на отримання статусу та посвідчення члена сім`ї померлого ветерана війни, оскільки чоловік помер внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отже не відповідає нормам, визначеним пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон України №3551-XII.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до копію свідоцтва про укладення шлюбу від 20.08.1983 Серія НОМЕР_1 між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб.

У 1986 році, на момент аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_2 працював водієм в Експлуатаційному лінійному управлінні автомобільних шляхів м. Житомир.

Відповідно до довідки КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради від 01.09.2011 №466 ОСОБА_2 був в зоні безпеки ЧАЕС безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 09.05.1986 по 20.05.1986.

Згідно довідки штабу Цивільної оборони від 21.08.1992 №53 ОСОБА_2 приймав участь у складі зведеного мобільного загону спеціального захисту Житомирської області, з ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС в 30-ти кілометровій зоні в с. Варовичі, Кошилівка, Луб`янка, Старі Красниці. Термін відрядження: з 09.05.1986 по 20.05.1986.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК № 919773 від 08.09.2017, ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності з 23.08.2017, внаслідок захворювання, пов"язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

13.09.2017 ОСОБА_2 встановлено статус інваліда війни та видано посвідчення серії НОМЕР_2 , пред"явник якого є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни.

24.12.2019 ОСОБА_2 видано посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії Серія НОМЕР_3 внаслідок встановлення 2 групи інвалідності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 25.08.2020 Серія НОМЕР_4 .

Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства надзвичайних ситуацій України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, від 21.12.2020 №3215 встановлено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

28.01.2021 позивачу видано посвідчення дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 № НОМЕР_5 .

На заяву позивача про встановлення статусу члена сім"ї померлого ветерана війни, відповідач надіслав лист від 22.01.2021 №251, в якому вказав на відсутність підстав для встановлення такого статусу, оскільки статус особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_2 встановлено згідно п.8 ч.2 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (особам, які залучались до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов"язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС".

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаться Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон України №3551-ХІІ).

Згідно статті 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 7 цього Закону встановлено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Відповідно до вимог п. 9 ч.2 ст. 7 Закону № 3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.

З огляду на зазначені правові норми обов`язковими умовами, за якими особу можна віднести до інвалідів війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до військовослужбовців або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як вже зазначалося, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК №919773 від 08.09.2017, ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності з 23.08.2017, внаслідок захворювання, пов"язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отже, 13.09.2017 ОСОБА_2 встановлено статус інваліда війни та видано посвідчення серії НОМЕР_2 на підставі п.9 ч.2 ст.7 Закону №3551.

Особи, на яких поширюється дія Закону України №3551-ХІІ, визначені положеннями статті 10 цього Закону.

За приписами частини першої статті 10 Закону № 3551-XIІ чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

За змістом абзаців 4, 7 пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 3551-ХІІ до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Для встановлення статусу члена сім`ї загиблого відповідно до статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідно, щоб особа або померла внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаного під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або померла внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.

З викладеного слідує, що дія Закону № 3551-ХІІ поширюється також на членів сім`ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства надзвичайних ситуацій України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, від 21.12.2020 №3215 встановлено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У матеріалах справи відсутні відповідні документи, якими встановлено, що смерть ОСОБА_2 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС або з проходженням військової служби.

Ця обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ) поширюватиметься на всіх, хто належать до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підпункт 1 частини першої статті 9 Закону № 796-ХІІ).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 368/1579/14, від 10 травня 2018 року у справі № 279/12162/15-а та від 07 червня 2018 року у справі № 377/797/17.

Зазначеної позиції підтримується Шостий апеляційний адміністративний суд у постановах від 28.03.2019 у справі №810/4670/18 та від 22.04.2020 у справі №320/5942/19.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у видачі посвідчення члена сім`ї померлого ветерана війни, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що чоловік помер внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів, або загинув (помер) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов`язаних з антигромадськими проявами.

Аналогічні висновків дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 09 лютого 2016 року у справі №569/5756/15-а та від 16 січня 2014 року у справі №2а-67/1223.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність свої дій, а тому позов є необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації (вул.Б.Тена,16, м.Житомир, 10012, код ЄДРПОУ 20406164) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос