Рішення № 98332123, 15.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/14336/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про скасування первинного рішення відповідача від 10.10.2017 про призначення позивачу пенсії за віком в сумі 4 335,61 грн. з 10.10.2017 року і довічно та про зменшення розміру пенсійного грошового забезпечення, починаючи з 01.05.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати позивачу, призначену з 10.10.2017 року пенсії за віком сумі 4 335,61 грн. та доплатити різницю недоплаченого розміру пенсії, виплаченої в зменшеному розмірі, за період з травня 2020 року по день вступу рішення суду в законну силу.

Обгрунтовано позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За рішенням відповідача йому призначено пенсію за віком у сумі 4 335,61 грн. з 10.10.2017 року. Саме такий розмір пенсії отримував з 10.10.2017 року по 30.04.2020 року. Однак, у травні 2020 року, отримавши пенсію, позивач виявив недоплату пенсії. Не погоджуючись з розміром пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив здійснити доплату пенсії за віком. Листом від 28.05.2020 року відповідач повідомив, що пенсія обчислена відповідно до вимог чинного законодавства. Вказане слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач, скориставшись своїм правом, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивував тим, що позивачу під час призначення пенсії при загальному стажі роботи 34 роки 9 місяців 29 днів визначено розмір 3705, 65 грн., де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1, 35% становить 0,46913, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2, 09834. У зв`язку з автоматичною помилкою позивачу було обраховано розмір пенсії у сумі 4335,61 грн., проте 01.05.2020 року пенсійну справу позивача приведено у відповідність до вимог до чинного законодавства, розмір пенсії позивача визначено у розмірі 3705, 65 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 10.10.2017 року позивачу було призначено пенсію у розмірі 4335,60 грн. довічно. Такий розмір пенсії позивач отримував з 10.10.2017 року по 30.04.2020 року.

Отримавши пенсію у травні 2020 року, позивач виявив недоплату пенсії, зв`язку з чим звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відповідача здійснити доплату пенсії за віком.

Листом від 28.05.2020 року №7219-7464/К-02/8-0600/20 відповідач повідомив, що призначену пенсію з 10.10.2017 року було приведено у відповідність до норм чинного законодавства з 01.05.2020 року. Пенсія обчислена згідно із вимогами чинного законодавства.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку із отриманням у травні 2020 року пенсію у меншому розмірі за призначений, звернувшись до відповідача з`ясував, що відповідачем безпідставно зменшено її розмір. Такі обставини мали місце тому, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області первинне рішення про призначення пенсії за віком було безпідставно скасовано.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Поряд із цим, кожному гарантується право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48 Конституції України).

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі – Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 8 вказаного Закону передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частинами 2-4 ст.45 Закон №1058-IV передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - це період, (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком закріплені статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" де зазначено, що особи ма.ть право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П=Зп*Кс, де П-розмір пенсії, у гривнях; Зп-заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс-коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Згідно з частиною першою статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формою: Кс=(См*Вс) : (100%*12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См-сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148 проведено з 01.10.2017 року осучаснення пенсій, обчислених за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і призначені у попередні роки, шляхом проведення перерахунку пенсій, із використанням єдиного показника середньої заробітної плати, що застосовується для призначення пенсій в 2017 році та вартості оцінки одного року страхового стажу.

Однак, відповідно до ч. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пенсію призначено 10.10.2017 року із застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% . Розмір пенсії з 10.10.2017 року складає 4 335,61 грн.

Отримавши пенсію у травні 2020 року, позивач виявив недоплату пенсії, зв`язку з чим звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відповідача здійснити доплату пенсії за віком.

Листом від 28.05.2020 року відповідач повідомив, що відповідно до п.4-4 Прикінцевих положень Закону для громадян, які звернулися за призначенням пенсій у період з 01.10.2017 по 31.12.2017 при обчисленні розміру пенсії застосовано величину оцінки одного року страхового стажу 1,35 %. Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії 10.10.2017 збережена величина оцінки страхового стажу 1, 35%. Також зазначив, що при проведенні автоматизованого перерахунку пенсії з 01.03.2019 ОСОБА_1 невірно було враховано коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 однак залишено коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1, 35 %. Тобто, розмір пенсії з 01.03.2019 року становив 4335, 61 грн. (3764, 40*17*2,09834*0,46913). З 01.05.2020 року матеріали пенсійної справи приведено у відповідність до норм чинного законодавства і розмір пенсійної виплати становить 3705, 65 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача, суд зазначає таке.

Постановою КМУ "Про проведення індексацій пенсій в 2019 році" №124 від 20.02.2019 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, встановлено, що для проведення у 2019 році перерахунку пенсій застосовується коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1, 17 та у разі. коли в результаті перерахунку пенсій розмір підвищення не досягатиме 100 гривень до пенсії встановлюється доплата такого розміру.

Під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена ст. 25 Закону на дату проведення перерахунку 1%.

Судом встановлено, що при автоматичному перерахунку пенсії з 01.03.2019 року позивачу було невірно враховано коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17. проте залишено коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки 1 року страхового стажу 1, 35%.

Під час призначення пенсії позивачу, при загальному стажі роботи 34 роки 9 місяців 29 днів визначено розмір 3705, 65 грн. де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % становить 0,46913, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2, 09834.

У зв`язку з автоматичною помилкою (невірне визначення програмою ІКІС коефіцієнту) позивачу було обраховано розмір пенсії у сумі 4335,61 грн. (3764,40*1,17*2,09834*0,46913), проте 01.05.2020 року пенсійну справу позивача приведено у відповідність до вимог чинного законодавства, розмір пенсії позивача визначено в сумі 3705,65 грн.

Тобто, дії відповідача щодо збільшення пенсійних виплат позивачу до 4335,61 грн. мали технічний, помилковий характер, не співвідноситься з фактичним, відповідно до якого розраховується сума пенсії, а тому на теперішній час виплачуються згідно діючого законодавства.

Факт помилкової виплати пенсії у завищеному розмірі, всупереч вимогам закону, не створює правових підстав для продовження виплати пенсії у попередньому розмірі, який не відповідає вимогам закону.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, наведено переконливі доводи щодо правомірності свої дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, суд, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир,10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 липня 2021 року.

Суддя Р.М.Шимонович