Ухвала суду № 98332046, 14.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви

та відкриття провадження в адміністративній справі

14 липня 2021 р. Справа №200/8276/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановила:

05 липня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Донецької обласної прокуратури (далі – відповідач), надісланий на адресу суду 29 червня 2021 року, в якому позивач просив:

- стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 75 008,96 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що був звільнений 04 вересня 2020 року, однак остаточний розрахунок був проведений з ним лише 28 травня 2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 КАС.

Водночас ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, офіційно розтлумачено і в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Проте слід мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 3 і 221 КЗпП в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

За приписами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (ст. 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (ст. 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.

Виходячи з цього, встановлений у ч. 1 ст. 233 КЗпП тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у ст. 122 КАС і ч. 5 цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ч. 5 ст. 122 КАС, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ч. 1 ст. 233 КЗпП.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.

Таким чином, до спірних правовідносин має застосовуватися місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС.

Остаточний розрахунок з позивачем проведений 28 травня 2021 року.

Отже, перебіг строку звернення до суду з цим позовом розпочався 29 травня 2021 року і сплинув 29 червня 2021 року.

До суду з цим позовом позивач звернувся 29 червня 2021 року, тобто з дотриманням строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС.

Щодо відстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674).

В силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674 позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 270 гривень.

Отже, судовий збір за подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 908,00 грн і не більше 11 350,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), який полягає у такому:

«57. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

58. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях».

Таким чином, судовий збір за подання цього позову становить 908,00 грн (75 008,96 грн х 1% = 750,09 грн, що є меншим за мінімальний розмір судового збору).

Судовий збір позивачем не сплачений.

Позивач просить відстрочити йому сплату судового збору з огляду на його майновий стан.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Беручи до уваги повідомлені позивачем обставини щодо його майнового стану та доходів за попередній рік, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню.

За наслідками з`ясування питань, визначених ч. 1 ст. 171 КАС, встановлено, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС; позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і подано з дотриманням правил підсудності; підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС, відсутні.

Щодо форми адміністративного судочинства, за якою розглядатиметься справа.

Ч. 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС для цілей цього Кодексу ця справа є справою незначної складності.

Справи незначної складності розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, що передбачено ч. 1 ст. 257 КАС.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС справа розглядатиметься без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Для забезпечення своєчасного вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичної особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 9, ст. 77 КАС, суд вважає за необхідне вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 171, 241, 248, 256, 257, 258, 259, 261, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 200/8276/21 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 25707002, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

2. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору – задовольнити.

3. Відстрочити позивачу сплату судового збору в сумі 908,00 грн – до ухвалення судового рішення у справі.

3. Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кравченко Т.О. одноособово.

5. Повідомити учасників справи, що за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи може проводитися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

6. Витребувати у відповідача такі докази:

- довідку про загальний розмір всіх належних позивачеві виплат у зв`язку зі звільненням (із зазначенням їх виду та розміру);

- докази проведення з позивачем розрахунку при звільненні (платіжні доручення, списки осіб на перерахування коштів тощо, відомості про те, коли і яка сума була виплачена і з яких складових вона складалася);

- докази на підтвердження факту проведення остаточного розрахунку з позивачем у зв`язку з його звільненням (платіжні доручення, списки осіб на перерахування коштів тощо; відомості про те, коли і яка сума була виплачена і з яких складових вона складалася);

- письмові пояснення із зазначенням причин невиплати позивачеві всіх належних сум у строки, визначені ст. ст. 47, 116 КЗпП, та докази на їх підтвердження;

- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Зобов`язати відповідачів надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного і поштового зв`язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 1) в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм цієї ухвали.

7. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив має бути складений та поданий з дотриманням правил, встановлених ст. 162 КАС.

8. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відповідь на відзив має бути складена і подана з дотриманням правил, встановлених ст. 163, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС.

9. Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заперечення має бути складено та подано з дотриманням правил, встановлених ст. 164, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС.

10. Повідомити відповідача, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

11. Роз`яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права і обов`язки, визначені у ст. ст. 44, 47 КАС.

12. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.

13. Копію ухвали направити учасникам справи, а відповідачу – також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко