Рішення № 98331880, 14.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 р. Справа№200/4070/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16).

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Згідно з розпорядженням здійснено повторний розподіл справи між суддями.

09 червня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/4070/21-а за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (місцезнаходження: 84313, м.Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 39767332) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є учасником бойових дій, вказаний статус йому надано згідно із рішенням від 26.02.2019 року №2/I/V/381.

Як громадянин України, учасник АТО, позивач 13.05.2019 року, звернувся до відповідача з заявою, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2.0 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на землях Тернівської сільської ради Лиманського району, за межами населеного пункту.

09.12.2019 року отримав накази відповідача №6667-сг, №6828-сг, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. ТОВ «Земельна біржа «ЗЕМЛЕМІР», виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність позивачу, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на землях Лиманської ОТГ, колишня Тернівська сільська рада, Лиманського району, Донецької області, за межами населеного пункту, із земель сільськогосподарського призначення, Державної власності, що перебуває в запасі.

Вказаний проект землеустрою, складено, узгоджено арк. проекту 62 висновок про розгляд документації із землеустрою експерта Державної експертизи В.В.Пруднікова; арк.63/1 проекту відділом містобудування та архітектури виконкому Лиманської міської ради від 15.10.2020 року, №123/08-45.

Земельна ділянка сформована та зареєстрована, як об`єкт права власності в Державному земельному кадастрі 30.04.2020 року, земельній ділянці надано кадастровий №1423085400:08:000:2757, площа 2.0000 Га.

Межі земельної ділянки погоджені із суміжними землевласниками арк.проекту 34, акт обстеження та погодження меж земельної ділянки, арк.42, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, арк. проекту 51, акт перенесення в натуру меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель.

Факт реєстрації в Державному земельному кадастрі підтверджується витягом ДЗК від 27.07.2020 року №НВ-1407803402020.

Факт відсутності реєстрації права власності, обмежень, обтяжень, на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підтверджується інформаційною довідкою від 25.03.2021 року №249842609.

Позивач звернувся до відповідача з заявою, щодо затвердження проекту відведення зазначеної земельної ділянки, але отримав відмову у затвердженні документації із землеустрою оформлену наказом №3340-СГ від 26.05.2020 року, з тих підстав, що склад угідь не відповідає складу угідь відповідно до схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Тернівської сільської ради, не визначено санітарно-захистну зону навколо кладовища. Вказані недоліки усунуті про, що складено коректурний аркуш.

Позивач повторно, звернувся до відповідача з заявою, щодо затвердження проекту відведення зазначеної земельної ділянки, але отримав відмову у затвердженні документації із землеустрою оформлену наказом №409-УБД від 16.09.2020 року, з тих підстав, що відсутня інформація щодо наявності забудови на вказаній земельній ділянці за межами населеного пункту, проект підлягає погодженню з відділом містобудування та архітектури виконкому Лиманської міської ради, з посиланням на п.2 ст.1861 ЗК України. Вказані недоліки усунуті про, що складено коректурний аркуш, до проекту землеустрою долучено висновок арк.63/1 проекту, відділу містобудування та архітектури виконкому Лиманської міської ради від 15.10.2020 року, №123/08-45.

Позивач в третє звернувся до відповідача з заявою, щодо затвердження проекту відведення зазначеної земельної ділянки, але отримав відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки оформлену наказом №1-УБД від 05.01.2021 року, з тих підстав, що необхідно привести перелік обмежень у використанні в відповідність згідно із додатком 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», ч.2 ст.30 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», в попередніх двох наказах, відсутні були вищезазначені підстави для надання відмови. Тобто кожна наступна відмова в затверджені проекту землеустрою оформлена наказом з різним підстав, які не були зазначені в попередніх наказах.

Враховуючі, що недоліки, які слугували підставами для надання відмов викладених в наказах Відповідача від 26.05.2020 року, від 16.09.2020 року, були усунуті, наказ відповідача №1-УБД від 05.01.2021 року про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, вважає незаконним та просить його скасувати.

Відповідачем у встановлений судом строк наданий відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, установив.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою, щодо затвердження проекту відведення зазначеної земельної ділянки, але отримав відмову у затвердженні документації із землеустрою оформлену наказом №3340-СГ від 26.05.2020 року, з тих підстав, що склад угідь не відповідає складу угідь відповідно до схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Тернівської сільської ради, не визначено санітарно-захистну зону навколо кладовища. Вказані недоліки усунуті про, що складено коректурний аркуш.

Позивач повторно, звернувся до відповідача з заявою, щодо затвердження проекту відведення зазначеної земельної ділянки, але отримав відмову у затвердженні документації із землеустрою оформлену наказом №409-УБД від 16.09.2020 року, з тих підстав, що відсутня інформація щодо наявності забудови на вказаній земельній ділянці за межами населеного пункту, проект підлягає погодженню з відділом містобудування та архітектури виконкому Лиманської міської ради, з посиланням на п.2 ст.186 ЗК України. Вказані недоліки усунуті про, що складено коректурний аркуш, до проекту землеустрою та долучено висновок арк.63/1 проекту, відділу містобудування та архітектури виконкому Лиманської міської ради від 15.10.2020 року №123/08-45.

Позивач в третє звернувся до відповідача з заявою, щодо затвердження проекту відведення зазначеної земельної ділянки, але отримав відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки оформлену наказом №1-УБД від 05.01.2021 року, з тих підстав, що необхідно привести перелік обмежень у використанні в відповідність згідно із додатком 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», ч.2 ст.30 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», в попередніх двох наказах, відсутні були вищезазначені підставі для надання відмови. Тобто кожна наступна відмова в затверджені проекту землеустрою оформлена наказом з різним підстав, які не були зазначені в попередніх наказах.

Отже, спірним у даній справі є відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2.0 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на землях Тернівської сільської ради Лиманського району, за межами населеного пункту.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Згідно п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

-звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

-розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

-погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

-затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Згідно з частиною восьмою статті 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

З вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Вказаний проект землеустрою, складено, узгоджено арк. проекту 62 висновок про розгляд документації із землеустрою експерта Державної експертизи В.В.Пруднікова; арк.63/1 проекту відділом містобудування та архітектури виконкому Лиманської міської ради від 15.10.2020 року, №123/08-45.

Земельна ділянка сформована та зареєстрована, як об`єкт права власності в Державному земельному кадастрі 30.04.2020 року, земельній ділянці надано кадастровий №1423085400:08:000:2757, площа 2.0000 Га.

Межі земельної ділянки погоджені із суміжними землевласниками арк.проекту 34, акт обстеження та погодження меж земельної ділянки, арк.42, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, арк.проекту 51, акт перенесення в натуру меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель.

Факт реєстрації в Державному земельному кадастрі підтверджується витягом ДЗК від 27.07.2020 року №НВ-1407803402020.

Факт відсутності реєстрації права власності, обмежень, обтяжень, на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підтверджується інформаційною довідкою від 25.03.2021 року №249842609.

Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом.

Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, а тому не є дискреційними.

Відповідно до ч.11 ст. 118 ЗК України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецький області №1-УБД від 05 січня 2021 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області прийняти рішення щодо затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Лиманської об`єднаної територіальної громади (колишньої Тернівської сільської ради) Донецької області та передати у власність ОСОБА_1 податковий № НОМЕР_1 земельну ділянку кадастровий №1423085400:08:000:2757, площа 2.0000 га.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 14 липня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова