Рішення № 98331595, 14.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року Справа № 160/5321/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні виплати пенсії з 01.01.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 року без обмеження максимальним розміром пенсії в розмірі згідно до вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року по справі №160/3498/20 та проводити відповідні виплати без обмеження максимальним розміром пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2021 року до моменту виплати, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 за весь період прострочення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії за: період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року; період з 25.04.2019 року по 07.10.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 04.03.2021 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 за період з 25.04.2019 року по 04.01.2021 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 25.04.2019 року по 07.10.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію згідно частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідачем з 01.01.2021 року нарахована пенсія згідно ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ та відповідно до пункту 9-1 Порядку №1210 за формулою, проте виплачується не в повному обсязі, протиправно обмежуючи її 10 прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 17690,00 грн. Натомість пенсію позивача з 01.01.2021 року з урахуванням надбавок, згідно протоколу 912230106447 від 25.02.2021 року має бути в розмірі 18773,57 грн. У результаті здійснення відповідачем перерахунку пенсії з 01.01.2021 року застосовано обмеження максимального її розміру, передбачене Законом України від 08.07.2011 №3668. Позивач вважає, що відповідач з 01.01.2021 року протиправно здійснив обмеження максимального розміру пенсії при її перерахунку в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та у такий спосіб порушує його право на пенсію у належному розмірі.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

05.05.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до частини 3 ст.67 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до п.3 ст.27 Закону №1058, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Посилання позивача на неповний аналіз та невірне застосування п.2 Розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №3668 є безпідставним. Пункт 2 Розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України №3668 застосовується до пенсій розмір яких на (дату набрання чинності Законом України №3668, а саме 01.10.2011 року) перевищував встановлений цим Законом максимальний розмір пенсії. В такому разі пенсії виплачувались без обмеження, але при цьому такі пенсії не підлягали індексації, перерахункам передбаченим положеннями ч.2, 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншим перерахункам встановленим законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії встановленому цим Законом. Станом на 01.10.2011 року розмір пенсії позивача не перевищував максимального розміру пенсії, а отже в подальшому перерахунки пенсій йому проводились відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, пенсія позивача перерахована на підставі рішення суду з 01.01.2021 року, а отже підвищення пенсії відбулось саме з цієї дати. Спірні правовідносини між позивачем і відповідачем щодо обмеження пенсії максимальним розміром виникли з дати проведення перерахунку пенсії з 01.01.2021 року згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 року у справі №160/3498/20. Отже, положення п.2 розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійних системи» щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, не поширюється на його пенсію, оскільки на дату набрання чинності Законом №3668 пенсія позивача не перевищувала максимального розміру.

Станом на 14 липня 2021 року до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію згідно частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

14.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив:

у відповідності до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 року по справі №160/3498/20 та згідно статті 371 КАС України виконати всі вимоги зазначені в резолютивній частині даної постанови, яка набрала законної сили;

погасити заборгованість з пенсійної виплати за рішення суду від 15.01.2019 року по справі №160/9360/18 в розмірі 29678,88 грн.;

погасити заборгованість з пенсійної виплати за рішенням суду від 05.09.2019 року по справі №160/7278/19 в розмірі 30403,79 грн.

Також у заяві зазначено, що оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірними діями (бездіяльністю) пенсійного органу, тобто з вини органу, що призначає і виплачу пенсію, то ОСОБА_1 має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, тому просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (пенсії) на всі суми заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду по день фактичної виплати заборгованості з пенсійної виплати за рішенням суду відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно рішення №912230106447 від 25.02.2021 року про перерахунок пенсії:

з 01.01.2021 року – 30.06.2021 рік, розмір пенсії з надбавками 18773,57 грн., максимальний розмір пенсії 17690,00 грн.;

з 01.07.2021 року – 30.11.2021 рік, розмір пенсії з надбавками 18807,57 грн., максимальний розмір пенсії 18540,00 грн.;

з 01.12.2021 року – довічно, розмір пенсії з надбавками 18839,57 грн.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 року у справі №160/3498/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 та прийняти нову постанову.

Позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.01.2020 перерахунку пенсії відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 4723гр, встановленої на 01.01.2020.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2020 відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 4723гр, встановленої на 01.01.2020, з урахуванням середньої заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 4482гр35коп, за формулою Пенсія = 3764,40 х (4723 х 5) / 4482 х 0,7 = 13882гр77коп, - де 3764гр40коп середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки; 4723гр мінімальна заробітна плата на 01.01.2020; 4482гр35коп середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 рік.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2020 до моменту виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011, проводити ОСОБА_1 перерахунок і виплачувати пенсію, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, не змінюючи складових формули, окрім показника розміру мінімальної заробітної плати, до зміни законодавчих умов її виплати.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на порталі електронних послуг змінити підстави призначення пенсії ОСОБА_1 зі статті 54 на частину 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з діями та вважаючи обмеження сумою десятикратного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплаті пенсії з 01.01.2021 року неправомірними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09 липня 2003 року №1058-VI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796-ХІІ).

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, відповідачем з 01.01.2021 року виплачується пенсія позивачу із обмеженням розміру призначеної пенсії, оскільки проведений перерахунок перевищив максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI.

За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011р., максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 3 статті 65 Закону №1788-XII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 67 Закону №796-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Закон № 911-VIII за своїм змістом не є основним (спеціальним) законом у сфері пенсійного забезпечення, а виконує функцію допоміжного закону, яким внесено зміни до різних законодавчих актів, в тому числі, введено окреме положення стосовно тимчасового обмеження пенсії з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року розміром 10740 грн. до частини 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В свою чергу, частина 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі якої здійснюється нарахування та виплата пенсії позивачу викладена в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 року (основний закон), яким і було встановлено обмеження максимального розміру пенсії.

Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у пункті 2 Прикінцевих положень містить норму, яка передбачає, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Разом з тим, дана норма стосується призначення пенсій, а не їх перерахунку.

Застереження у пункті 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Пункт 2 розділу ІІ Закону №3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний Суд України вказав, що зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії:

1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI;

2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону № 3668-VI та частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування відповідачем.

Таким чином, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на виконання рішення суду було здійснено відповідний перерахунок з 01.01.2021р., пенсія позивача була перерахована, але правомірно виплачується з урахуванням максимального обмеження її виплати, передбаченої статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» №3668-VI, а також ч. 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, з спірного періоду, а саме з 01.01.2021р., внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновок суду по даній справі щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та правомірність відповідача щодо виплати пенсії із обмеженим розміром виплати після проведеного перерахунку, узгоджується із правовим висновком Судової палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 справа №580/234/19 провадження №К/9901/16845/19.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні виплати пенсії з 01.01.2021 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 року без обмеження максимальним розміром пенсії в розмірі згідно до вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року по справі №160/3498/20 та проводити відповідні виплати без обмеження максимальним розміром пенсії; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2021 року до моменту виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог, про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 за весь період прострочення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії за: період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року; період з 25.04.2019 року по 07.10.2019 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 04.03.2021 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 за період з 25.04.2019 року по 04.01.2021 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 25.04.2019 року по 07.10.2019 року, суд зазначає наступне.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року, у справі №160/9360/18, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року у відповідності до вимог ст.ст.50, 54 Закону України "Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії ОСОБА_1 в розмірі, встановленому ст.ст.50,54 Закону України "Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю - 0,75% мінімальних пенсій за віком щомісячно за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 у справі №160/7278/19, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування коефіцієнта середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні в розмірі 7810,88 грн та показника « 1,17» під час перерахунку державної (основної) пенсії ОСОБА_1 протиправними та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 15321/02-01/06 від 24.07.2019 року. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та виплату державної (основної) пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні в розмірі 4482,35 грн. відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, починаючи з 25 квітня 2019 року. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 25.04.2019 року до моменту виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У заяві до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.12.2020 року, ОСОБА_1 просив погасити заборгованість з пенсійної виплати за рішення суду від 15.01.2019 року по справі №160/9360/18 в розмірі 29678,88 грн.; погасити заборгованість з пенсійної виплати за рішенням суду від 05.09.2019 року по справі №160/7278/19 в розмірі 30403,79 грн.; нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (пенсії) на всі суми заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду по день фактичної виплати заборгованості з пенсійної виплати за рішенням суду відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначено у відзиві відповідача, Головним управлінням на виконання рішень суду проведено перерахунки пенсії та нараховано доплати відповідно до покладених обов`язків.

Згідно копії пенсійної справи ОСОБА_1 наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідачем нараховано борг на підставі рішень суду, проте на час розгляду справи не виплачено.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (надалі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону України № 2050-III).

Статтею 3 Закону України № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є:

1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії);

2) виплата нарахованих доходів.

При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 року по справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 року по справі № 140/1547/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, нарахування та виплата суми заборгованості є первинною подією, щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми заборгованості.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати основної суми заборгованості відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацію за порушенням строків виплати нарахованої пенсії за: період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року; період з 25.04.2019 року по 07.10.2019 року;

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.01.2014 року по 04.03.2021 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року; за період з 25.04.2019 року по 04.01.2021 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 25.04.2019 року по 07.10.2019 року.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко