Рішення № 98331486, 13.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року Справа № 160/8072/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку суддівської винагороди з 01.09.2010 року, враховуючи встановлені доплати за вислугу років;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести перерахунок суддівської винагород ОСОБА_1 з 01.09.2010 року - 15 відсотків посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач працює на посаді судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. При зарахуванні на посаду судді позивачу мало бути зараховано 05 років 06 місяців 27 днів до стажу на посаду судді. Однак, зазначений стаж не було зараховано. Наказом в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2021 року №8-к «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 » було встановлено щомісячну доплату за вислугу років з 01.09.2010 року стаж роботи 05 років 06 місяців 27 днів – 15 відсотків посадового окладу. Копія наказу була надіслана до відповідача для проведення перерахунку суддівської винагороди. Проте, листом від 21.04.2021 року №1960/21, відповідачем було повернуто без виконання наказ про перерахунок стажу роботи з посиланням на відсутність бюджетних асигнувань на дані видатки. Позивач не погоджується із відмовою у проведенні перерахунку заробітної плати та виплаті належних йому сум суддівської винагороди та вважає, що відповідачем порушено його право на належне матеріальне забезпечення, оскільки право позивача на отримання суддівської винагороди у належному та повному розмірі не може бути поставлено в залежність від формування бюджету державними органами. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

21.05.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вищезазначеною позовною заявою, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

04.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на електронну пошту надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що наказом В.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №8-к від 09.02.2021 року встановлено на день зарахування до штату Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 на посаду судді з 01.09.2010 року, стаж, який дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 15%. Пунктом 4 вказаного наказу, Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області необхідно здійснити перерахунок заробітної плати (суддівської винагороди) судді ОСОБА_1 , починаючи з 01.09.2010 року, з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від посадового окладу. Проте, листом відповідача від 21.04.2021 року за №1960/21 наказ №8-К від 09.02.2021 року повернуто без виконання з огляду на те, що надходження видатків із державного бюджету допускається лише в межах бюджетного призначення та бюджетних асигнувань, які мають кількісні часові та цільові обмеження, а тому провести перерахунок позивачу суддівської винагороди з 01.09.2010 року у поточному бюджетному періоді неможливо, адже суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повністю та розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, правом на подання пояснень на адміністративний позов не скористався, про причини не прибуття суд не повідомив.

08.06.2021 року усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання, з урахуванням заяви позивача, представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності, належного повідомлення представника третьої особи, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 липня 2021 року о 09 годині 00 хвилин.

Позивач, представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, звернулись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, з заявою про розгляд справи за відсутності представника до суду не звертався.

Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням заяв позивача, представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності, належного повідомлення третьої особи, про дату, час і місце розгляду справи, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України “Про призначення суддів” №823/2010 від 19 серпня 2010 року ОСОБА_1 був призначений на посаду судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Наказом в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №31-к від 01 вересня 2010 року суддю ОСОБА_1 було зараховано до штату цього суду.

Відповідно до наказу в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2021 року за №8-к «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 » було зараховано до стажу роботи судді, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років та додаткової відпустки, стаж державної служби - на посаді помічника судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області за періоди роботи: з 27.09.2004 року до 15.09.2006 року та з 03.01.2008 року до 31.08.2010 року, згідно з приписами частини 6 статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (в редакції від 03.08.2010 року) та пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (в редакції від 14.01.2010 року). Крім того, зараховано час строкової військової служби у військовій частині №3078 з 29.05.2002 року до 07.05.2003 року, який включається до стажу державної служби, відповідно до пункту 3 вищезазначеного Порядку обчислення стажу державної служби.

Так, пунктом 3 вищезазначеного наказу від 09 лютого 2021 року №8-к було встановлено, що станом на день зарахування до штату Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 на посаду судді, - 01.09.2010 року, - стаж, який дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 15% та додаткової відпустки становить – 05 років 06 місяців 27 днів.

Пунктом 4 вказаного наказу від 09 лютого 2021 року №8-к, Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області необхідно здійснити перерахунок заробітної плати (суддівської винагороди) судді ОСОБА_1 , починаючи з 01.09.2010 року, з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від посадового окладу.

Листом від 21.04.2021 року за №1960/21 ТУ ДСА в Дніпропетровській області було повернуто без виконання наказ Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №8-к від 09 лютого 2021 року «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 » з посиланням на те, що отримання видатків із державного бюджету допускається лише в межах бюджетного призначення та бюджетних асигнувань, які мають кількісні, часові та цільові обмеження, а тому виконати четвертий пункт наказу і провести з 01.09.2010 року позивачу перерахунок суддівської винагороди у поточному бюджетному періоді не можливо.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку суддівської винагороди з 01.09.2010 року, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною 1 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 4 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Відповідно до частини 5 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Частиною 9 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 4 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідачем було повернуто без виконання наказ в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №8-к від 09 лютого 2021 року «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 ».

При цьому, у спірному рішенні про повернення без виконання вищезазначеного наказу, відповідач посилався на норми Бюджетного кодексу України, зазначаючи, що у Бюджетному кодексі України визначено, що кошторис – це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України визначена тривалість бюджетного періоду – один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що отримання видатків із державного бюджету допускається лише в межах бюджетного призначення та бюджетних асигнувань, які мають кількісні, часові та цільові обмеження, що унеможливлює здійснення перерахунку суддівської винагороди позивачу з 01.09.2010 року.

Проте, суд зазначає, що статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 11 березня 2020 року в справі № 4-р/2020 з посиланням в тому числі на норми міжнародного права зазначив, що: “Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11 -р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020”.

Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2., абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018).

Відповідно до пункту 62 Висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів від 1 січня 2001 року № 1 (2001) у цілому важливо (особливо стосовно нових демократичних країн) передбачити спеціальні юридичні приписи щодо убезпечення суддів від зменшення винагороди суддів, а також щодо гарантування збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.

Європейська Комісія “За демократію через право” (Венеційська Комісія) наголосила, що зменшення винагороди суддів за своєю суттю не є несумісним із суддівською незалежністю; зменшення винагороди лише для певної категорії суддів, безсумнівно, порушить суддівську незалежність (пункт 77 Висновку щодо внесення змін до законодавства [України], яке регулює діяльність Верховного Суду та органів суддівського врядування, від 9 грудня 2019 року № 969/2019 (далі - Висновок).

Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосудця (ч. 1 ст. 124 Основного Закону України).

Наведені положення Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України дають підстави стверджувати, що у відповідача відсутні законні підстави для відмови у здійсненні перерахунку суддівської винагороди позивачу з 01.09.2010 року, як передбачено в наказі від 09 лютого 2021 року №8-к «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 », використовуючи свої повноваження як інструмент впливу.

Крім того, суд зауважує, що наказ в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №8-к від 09 лютого 2021 року «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 » є діючим та не скасованим у встановленому законом порядку, а тому підлягає виконанню.

При цьому, доводи представника відповідача, викладені у письмовому відзиві на позов, зводяться до відсутності бюджетних асигнувань на виплату перерахованих коштів та відсутності механізму виплати коштів за минулий період часу, тобто відповідач не заперечує право позивача на перерахунок суддівської винагороди згідно наказу №8-к від 09 лютого 2021 року «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 », яким було встановлено, що позивач на день зарахування до штату суду 01.09.2010 року мав стаж роботи, який дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 15%та додаткової відпустки та п.4 даного наказу відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок суддівської винагороди позивачу з 01.09.2009 року.

Отже, суд зазначає про необґрунтованість заперечень відповідача з урахуванням вищевикладених висновків.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми права, суд дійшов висновку, про протиправність дій відповідача щодо не проведення перерахунку позивачу суддівської винагороди з 01.09.2010 року на підставі наказу в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №8-к від 09 лютого 2021 року «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 ».

Також, в своїй позовній заяві позивач просить зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести перерахунок суддівської винагород ОСОБА_1 з 01.09.2010 року - 15 відсотків посадового окладу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, проте, з урахуванням ч.1 ст.2 КАС України та ч.2 т. 9 КАС України, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виконати пункт 4 наказу в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №8-к від 09 лютого 2021 року «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 ».

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, а докази понесення ним інших судових витрат відсутні, виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.57, код ЄДРПОУ 26239738), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 37988155) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку суддівської винагороди з 01.09.2010 року, враховуючи встановлені доплати за вислугу років.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області виконати пункт 4 наказу в.о. голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №8-к від 09 лютого 2021 року «Щодо здійснення перерахунку стажу роботи та заробітної плати за вислугу років судді ОСОБА_1 ».

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець