Рішення № 98331476, 14.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року Справа № 160/6089/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 015301304, № 0015291304, № 0015311304 від 12.10.2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у січні 2021 року дізналась про наявність податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у сумі 268704,63 грн., по військовому збору в сумі 20221,55 грн., який виник у зв`язку з прощенням ПАТ «ПУМБ» частини заборгованості по Кредитному договору № 5706115 від 27.09.2007. Вказує, що різниця між прощеною (анульованою) сумою боргу та сумою курсової різниці є від`ємною, тобто об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у розумінні абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України відсутній. Зауважує, що висновки щодо оподаткування військовим збором є похідними. Позивач вважає податкові повідомлення - рішення № 015301304, № 0015291304, № 0015311304 від 12.10.2017 року, які прийняті на підставі акту № 9479/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 21.08.2017 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу для усунення недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 28.04.2021 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/6089/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

07.06.2021 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що згідно з листом ПАТ «ПУМБ» від 05.05.2017 року № КНО-08.1.2/11 позивач у 2015 році отримала дохід у вигляді анульованої банком суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 907239,18 грн. (42450,79 дол. США), який підлягав оподаткуванню як додаткове благо відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, однак, відповідні зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб не були задекларовані та сплачені позивачем. Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та відсутні підстави для задоволення позову.

18.06.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано правову позицію, аналогічну викладеній у позові.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

27.09.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» укладено кредитний договір № 5706115 на суму 62000 доларів США.

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 5706150, що 27.09.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крозіною А.В., реєстровий номер 2186, згідно з яким Іпотекодавці передали позивачу в іпотеку об`єкт нерухомого майна, а саме: будинок, загальною площею 81,7 кв.м, житловою площею 46,1 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належав Іпотекодавцю на праві приватною власності.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року, яке змінене рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.06.2013 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «ПУМБ» суму боргу у сумі 507780,83 грн.

12.08.2015 року між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 5706115/1 до Кредитного договору № 5706115 від 27.09.2007 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди Банк та Позичальник визнають, що сума заборгованості Позичальника перед Банком за Кредитним договором станом на дату підписання цієї угоди 12 серпня 2015 року становить 89376,47 дол. США, в т.ч.: 57360,79 дол. США заборгованість за кредитом; 32015,68 дол. США заборгованість за процентами.

Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що Банк та Позичальник дійшли згоди, що враховуючи скрутне фінансове становище Позичальника, Банк застосовує відносно Позичальника процедуру прощення боргу за Кредитним договором відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України за умови сплати Позичальником частини суми заборгованості за Кредитним договором в розмірі 14910,00 дол. США протягом двох днів з дня укладення цієї Додаткової угоди. Суми коштів сплачені Позичальником в розмірі, більшому ніж встановлено цим пунктом угоди, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором.

05.05.2017 року на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист від ПАТ «ПУМБ» № КНО-08.1.2/11 та копія повідомлення про прощення частини боргу ОСОБА_1 на суму 907239,18 грн.

Згідно з відомостями центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_1 від ПАТ «ПУМБ» у розмірі 907239,18 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

На підставі викладеного у період з 17.08.2017 року по 18.08.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатом перевірки складено акт № 9479/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 21.08.2017 у якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 176.1 ст. 176 ПК України;

- абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України;

- підпунктів 1.2, п.п. 1.3, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

12.10.2017 року на підставі вказаних висновків перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 015301304 про застосування штрафу в сумі 170,00 грн. на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України за порушення пункту 176.1 статті 176 ПК України;

- № 0015291304 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 180717,04 грн. та 45179,26 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0015311304 про донарахування військового збору в сумі 13608,59 грн. та 3402,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення від 12.10.2017 року № 015301304, № 0015291304 та № 0015311304, а тому звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Згідно з п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань».

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування наведених положень законодавства і у постановах від 15 травня 2018 року (справа № 821/1594/17), від 19 липня 2019 року (справа №826/4240/18), від 14 листопада 2019 року (справа №520/10880/18), від 25 листопада 2019 року (справа №500/2252/18) вказав, що метою запровадження приписів, що містяться у пункті 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

У силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

При цьому для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.

Вказані висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19 липня 2019 року у справі №826/4240/18.

Як вже зазначалося, згідно з Кредитним договором № 5706115 від 27.09.2007 року банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 62000,00 дол. США. Згідно з умовами Додаткової угоди № 5706115/1 від 12.08.2015 року до Кредитного договору № 5706115 від 27.09.2007 року, банк здійснив анулювання (прощення) боргу в розмірі 42450,79 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення додаткового договору складає 907239,18 грн.

Таким чином, прощення боргу відбулося у доларах США без зміни валюти зобов`язання. З матеріалів справи також слідує, що податковим органом нараховано податкові зобов`язання виключно на суму «тіла» кредиту без врахування відсотків за користування ним, комісії та/або штрафні санкції (пеню). Також судом встановлено, що ПАТ «ПУМБ» повідомило боржника про прощення (анулювання) боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 015301304, № 0015291304, № 0015311304 від 12.10.2017 року є правомірними.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про те, що у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.

З урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування понесених позивачем витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський