
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6061/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Луцької міської ради про скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Перший ВДВС у м. Луцьку) про скасування постанов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2021 позивач отримала поштовим зв`язком постанову державного виконавця Першого ВДВС у м. Луцьку Оніщук А.Р. про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021 ВП № 65577517 з виконання постанови № 1350 від 26.11.2020 про стягнення в користь Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - Виконком) штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Позивач вказує, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021 ВП № 65577517 зазначено, що постанова № 1350 набрала чинності 06.12.2020, хоча насправді законної сили не набрала, оскільки була предметом судового оскарження, рішенням Луцького міськрайонного суду від 10.02.2021 у справі № 161/20085/20 вказану постанову № 1350 від 26.11.2020 було скасовано.
04.06.2021 позивач дізналася про прийняту Восьмим апеляційним адміністративним судом постанову від 01.04.2021, якою рішення Луцького міськрайонного суду від 10.02.2021 у справі № 161/20085/20 скасоване, та того ж дня добровільно виконала постанову № 1350 від 26.11.2020 шляхом сплати штрафу в сумі 850,00 грн.
Позивач зазначає, що не отримувала апеляційної скарги, не була повідомлена про дату та час її розгляду апеляційним судом та не отримувала копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021, у зв`язку із чим були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021 ВП № 65577517 зі стягнення 1700,00 грн. штрафу та всі процедурні постанови в його межах від 31.05.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 139,00 грн., стягнення виконавчого збору в сумі 170,00 грн. та накладення арешту на майно боржника в сумі 2009,00 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконком, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 26).
Копію ухвали про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2021 разом з копіями позовної заяви з додатками та текстом повістки, відповідно до вимог частини першої статті 268 КАС України, було скеровано 09.07.2021 відповідачу та третій особі на офіційну електронну адресу (а. с. 31-32), проте відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, та від третьої особи також не надходили до суду письмові пояснення щодо позову.
В судове засідання, призначене на 14:30 14.07.2021, учасники справи не прибули, при цьому, позивач подала заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 56), а представник відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відкладення розгляду справи (а. с. 38).
Згідно із частинами першою - третьою статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Отже, оскільки неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, згідно із частиною третьою статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника відповідача Оніщук А.Р. про відкладення розгляду справи. Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що повістку про виклик до суду було отримано 13.07.2021, що унеможливило належну підготовку до справи, оскільки такі твердження спростовуються наданими самим представником доказами щодо реєстрації саме 09.07.2021 у Першому ВДВС у м. Луцьку ухвали суду від 09.07.2021 про відкриття провадження у справі з усіма документами та повісткою про виклик до суду та візою керівника від 09.07.2021 (а. с. 40). Тобто, у представника відповідача було достатньо часу для належної підготовки до справи, тому наведені у заяві про відкладення розгляду справи підстави суд не вважає поважними. Крім того, при вирішенні вказаного клопотання суд також врахував, що відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України справу з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця суд повинен вирішити протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відтак, виходячи із приписів частини третьої статті 268 КАС України, якими передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, та враховуючи норми частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у завах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради (далі - Адмінкомісія) № 1350 від 26.11.2020 ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн., на підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 протягом 15 днів з дня вручення постанови з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 1700,00 грн. У вказаній постанові № 1350 від 26.11.2020 зазначено дату набрання чинності «06.12.2020», строк пред`явлення до виконання «три місяці», та є відмітка про вручення постанови позивачу 27.11.2020 (а. с. 61).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2021 у справі № 161/20085/20 за позовом ОСОБА_1 до Виконкому про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позов задоволено, постанову Адмінкомісії № 1350 від 26.11.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито (а. с. 4-5).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 апеляційну скаргу Виконкому задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду від 10.02.2021 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено (а. с. 44-46).
Як вбачається із листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.07.2021 № 161/20085/20/41903/2021, у матеріалах справи № 161/20085/20 міститься супровідний лист про надіслання ОСОБА_1 постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021, повідомлення про вручення поштового відправлення чи розписка відсутні (а. с. 36). Листом від 14.07.2021 № 1.1-8/3748/2021 Виконком повідомив, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі № 161/20085/20 надійшла електронним зв`язком 15.04.2021 (а. с. 42).
26.05.2021 до Першого ВДВС у м. Луцьку надійшла заява Адмінкомісії від 11.05.2021 № 3.2-4/230/2021 про повторне направлення для виконання виконавчого документу постанови № 1350 від 26.11.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу в сумі 1700,00 грн. на користь місцевого бюджету м. Луцька (а. с. 60).
Постановою державного виконавця Першого ВДВС у м. Луцьку Оніщук А.Р. про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021 ВП № 65577517 відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 1350 від 26.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а. с. 10).
31.05.2021 державний виконавець Першого ВДВС у м. Луцьку Оніщук А.Р. у ВП № 65577517 винесла також постанови:
про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат 139,00 грн. (а. с. 11);
про стягнення виконавчого збору, за якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 170,00 грн. (а. с. 12);
арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 у межах суми стягнення 2009,00 грн. (а. с. 13).
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до квитанції від 04.06.2021 № 0.0.2149918858.1 (а. с. 7) сплатила штраф в розмірі 850,00 грн., кошти у сумі 850,00 грн. надійшли до бюджету Луцької міської територіальної громади по коду доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» від ОСОБА_1 , що підтверджується листом департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради від 14.07.2021 № 13.1-9/225 (а. с. 43).
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відтак, оскільки копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021 позивач одержала 12.06.2021, що підтверджується копією конверту (а. с. 8) та не спростовано іншими учасниками справи, а позовну заяву подано до суду 16.06.2021 (а. с. 1), тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), в тому числі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За приписами частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини п`ятої статі 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами другою, четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно із частиною другою статті 42 Закону № 1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої - третьої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
За приписами частин першої, третьої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Згідно із частинами першою, другою статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, в розумінні частин першої, третьої статті 307, частин першої, другої статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При цьому, лише у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та у порядку примусового виконання такої постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Адмінкомісії № 1350 від 26.11.2020 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 850,00 грн. була оскаржена у судовому порядку та скасована рішенням Луцького міськрайонного суду від 10.02.2021 у справі № 161/20085/20.
Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 апеляційну скаргу Виконкому задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду від 10.02.2021 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено (а. с. 44-46).
Разом з тим, листом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.07.2021 № 161/20085/20/41903/2021 підтверджено, що у матеріалах справи № 161/20085/20 міститься супровідний лист про надіслання ОСОБА_1 постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021, проте повідомлення про вручення поштового відправлення чи розписка відсутні (а. с. 36).
Тобто, фактично позивачу ОСОБА_1 копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі № 161/20085/20 не була направлена та не вручена, що пояснюється загальновідомим фактом неналежного фінансування судів в сучасних умовах, відсутністю коштів у судах на відправлення поштової кореспонденції, що призводить до масового порушення прав учасників справи на своєчасне отримання копій судових рішень. Крім того, листом від 14.07.2021 № 1.1-8/3748/2021 Виконком повідомив, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі № 161/20085/20 надійшла саме електронним зв`язком 15.04.2021 (а. с. 42), проте у позивача відсутня електронна пошта, що унеможливило направлення ОСОБА_1 вказаної постанови засобами електронного зв`язку.
Суд звертає увагу, що у випадку оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку штраф підлягає добровільній сплаті протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що до відкриття виконавчого провадження згідно із оскаржуваною постановою від 27.05.2021 ВП № 65577517 позивач ОСОБА_1 отримала постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі № 161/20085/20, а тому була позбавлена права на добровільну сплату штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання відповідного повідомлення.
При цьому, Виконком не переконався, що позивач ОСОБА_1 дійсно отримала постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі № 161/20085/20 та без наявності таких відомостей скерував постанову Адмінкомісії № 1350 від 26.11.2020 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 850,00 грн. до Першого ВДВС у м. Луцьку для примусового виконання шляхом стягнення подвійного розміру штрафу.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач ОСОБА_1 станом на 27.05.2021 (дату відкриття виконавчого провадження) у встановленому порядку не отримала постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі № 161/20085/20, чим була позбавлена права на добровільну сплату штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання постанови, тому постанова Адмінкомісії № 1350 від 26.11.2020 не могла бути звернута до примусового виконання, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваної у цій справі постанови про відкриття виконавчого провадження.
При вирішенні даної справи суд враховує, що державні виконавці в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку чи отримання правопорушником повідомлення про залишення скарги без задоволення. Станом на 27.05.2021, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови № 1350 від 26.11.2020 без прийняття до виконання та був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин відсутні підстави для висновку про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.
За правилами пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням. З огляду на відсутність у спірної постанови такої властивості, як протиправність, належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача буде саме скасування постанови (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі № 826/15117/17).
Відтак, з наведених вище мотивів та підстав, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021 ВП № 65577517 належить задовольнити. Крім того, оскільки суд скасував вказану постанову, тому похідні позовні вимоги про скасування постанов від 31.05.2021 про розмір мінімальних витрат, про стягнення виконавчого збору та про арешт майна також підлягають до задоволення.
Додатково суд звертає увагу, що у суду відсутні підстави приймати до розгляду заяву позивача від 14.07.2021 про збільшення та уточнення позовних вимог, оскільки така заява подана з порушенням статті 47 КАС України (тобто, без подання доказів направлення копії заяви іншим учасникам справи).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд звертає увагу, що за подання даного позову позивач сплатила судовий збір в сумі 3632,00 грн. згідно із квитанцією від 02.07.2021 № 0.0.2182791914.1 (а. с. 20, 25).
Разом з тим, оскільки під час розгляду справи суд встановив, що позивач заявила основну позовну вимогу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021 ВП № 65577517 та похідні позовні вимоги про скасування інших постанов, задоволення яких залежить виключно від задоволення основної позовної вимоги, тому судовий збір підлягав оплаті в сумі 908,00 грн.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн., а решту судового збору в сумі 2724,00 грн. - повернути позивачу за ухвалою.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Оніщук А.Р. про відкриття виконавчого провадження від 27 травня 2021 року ВП № 65577517.
Скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Оніщук А.Р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 31 травня 2021 року ВП № 65577517.
Скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Оніщук А.Р. про стягнення виконавчого збору від 31 травня 2021 року ВП № 65577517.
Скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Оніщук А.Р. про арешт майна боржника від 31 травня 2021 року ВП № 65577517.
Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а, ідентифікаційний код 35041461) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М.Валюх
Судове рішення № 98331358, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 14.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/6061/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: