Рішення № 98331186, 05.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 липня 2021 р. Справа № 120/3788/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.,

представника позивача: Манзюка Т.Ю.,

представника відповідача: Обревко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування попередження та припису

в с т а н о в и в :

22.04.2021 року ФОП ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування попередження та припису.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 17.11.2020 року відповідачем складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, на підставі якого прийнято попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та припис про усунення виявлених порушень.

На переконання позивача, відповідачем порушено процедуру здійснення заходів державного нагляду (контролю), оскільки:

- Направлення на проведення інспекційного відвідування не відповідає вимогам, що встановлені Законом України № 877;

- захід державного нагляду (контролю) проведено без законних підстав для його проведення;

- інспекційне відвідування проведено без присутності ФОП ОСОБА_1 ,

- про проведення державного заходу нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 не повідомлено;

- форма акту інспекційного відвідування не уніфікована.

Враховуючи, що здійснення заходів державного нагляду (контролю), на думку позивача, здійснено з порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ВН 14050/193/АП/П/П115 від 17.11.2020 року та припис про усунення виявлених порушень № ВН 14050/193/АП/П від 17.11.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 27.04.2021 року відкрито провадження у даній справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.05.2021 року. Цією ж ухвалою витребувано у позивача та відповідача додаткові докази.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року допущено участь представника позивача в режимі відеоконференції.

12.05.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2021 року представником позивача надано витребувані документи.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку з не закінченням строку на подання відзиву на позовну заяву, підготовче судове засідання відкладено на 03.06.2021 року.

14.05.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що орган державного нагляду (контролю) може приступити до заходу державного нагляду (контролю) за умови надання керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі копії посвідчення (направлення) та пред`явлення службового посвідчення осіб, яким доручено здійснити захід.

Будь-яких інших вимог і передумов для початку проведення заходу державного нагляду (контролю) чинним законодавством не висувається.

Відповідно до Положення № 96, вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1986- IV, на підставі пп.5 Порядку 823, наказу про проведення інспекційного відвідування № 1084-о від 06.11.2020 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.11.2020 про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління ОСОБА_2 , за участю головних державних інспектів цього ж відділу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено інспекційне відвідування ФОП з питань контролю за додержанням законодавства про працю за пунктами: 3.1; 3.7; 3.9; 3.10; 11.1 форми акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженої наказом № 1338, що діяв на той час.

Строки проведення інспекційного відвідування ФОП з 06.11.2020 по 19.11.2020, що узгоджується з вимогами пункту 9 Порядку № 823.

Інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проведено з підстави, визначеної пп.5 п.5 Порядку 823, та на підставі службової записки, в якій зазначено щодо порушення правила оформлення трудових відносин.

У результаті заходу державного контролю складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 14050/193/АВ від 17.11.2020, припис про усунення виявлених порушень № 14050/193/АВ/П від 17.11.2020, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ВН 14050/193/АВ/П/П 115 від 17.11.2020, акт про відмову від підпису № 14050/193/АВ/П/П 115- ВП від 27.11.2020.

У акті, інспекційного відвідування № ВН 14050/193/АВ від 17.11.2020 зафіксовані наступні порушення законодавства про працю, а саме: ч. 1 ст.21 КЗпП, ч. 3 ст.24 КЗпП, Постанови КМУ № 413 - допущено до роботи без повідомлення ДФС про прийнятих працівників; ст. 253 КЗпП - працівникам до укладення трудового договору не забезпечено право на соціальне страхування.

З огляду на зазначене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Одночасно, представником відповідача подано заяву про долучення до матеріалів справи додаткового доказу.

17.05.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 22.06.2021 року.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 22.06.2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 05.07.2021 року.

У судовому засіданні 05.07.2021 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог та просила у їх задоволенні відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

06.11.2020 року начальником Управління Держпраці у Вінницькій області, відповідно до Положення № 96 від 11.02.2015 року, вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1986- IV, на підставі пп.5 Порядку 823, службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю Управління Держпраці у Вінницькій області Товпиги С.Б. від 06.11.2020 року №450, видано наказ №1084-о, яким наказано провести інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю та фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) за пунктами 3.1; 3.7; 3.9; 3.10; 11.1 форми акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману праці, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338.

06.11.2020 року заступником начальника Управління Держпраці у Вінницькій області, відповідно до наказу по управлінню від 06.11.2020 року №1084-о, видано направлення №68804-03 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .

З 06.11.2020 по 17.11.2020 посадовими особами Управління Держпраці здійснено інспекційне відвідування позивача.

За результатом інспекційного відвідування працівниками Управління складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 14050/193/АВ від 17.11.2020 року, в якому зафіксовані порушення законодавства про працю, а саме: ч. 1 ст.21 КЗпП, ч. 1 та 3 ст.24 КЗпП, Постанови КМУ № 413 та ст. 253 КЗпП.

На підставі Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 14050/193/АВ від 17.11.2020 року, працівниками Управління складно припис про усунення виявлених порушень № 14050/193/АВ/П від 17.11.2020 року та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ВН 14050/193/АВ/П/П 115 від 17.11.2020.

Не погоджуючись із приписом про усунення виявлених порушень № 14050/193/АВ/П від 17.11.2020 року та попередженням про відповідальність за порушення законодавства про працю № ВН 14050/193/АВ/П/П 115 від 17.11.2020, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, Законом від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі - Закон № 877-V), статтею 259 КЗпП України, а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823.

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За змістом абзацу 3 статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави для здійснення позапланових заходів передбачені частиною першою статті 6 Закону № 877-V.

Частиною другою-четвертою статті 6 Закону № 877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На виконання частини першої статті 259 КЗпП, України Кабінет Міністрів України 21 серпня 2019 року затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 (далі - Порядок №823), який, згідно із пунктом 1 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Пункт 2 Порядку №823 говорить, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань.

Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту ( п.п.3 п. 5 Порядку № 823).

У свою чергу підпунктами 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку № 823 визначено джерела інформації, а саме: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація:

ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктами 16, 17, 24 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Як вже встановлено судом, підставою прийняття наказу від 06.11.2020 № 1084-о про проведення інспекційного відвідування, слугувала службова записка начальника відділу з питань додержання законодавства про працю Управління Держпраці у Вінницькій області Товпиги С.Б. від 06.11.2020 року №450.

Проаналізувавши вищезазначені положення та дії відповідача щодо прийняття наказу, суд вважає, що ним дотримано процедуру призначення перевірки та підстава, яка слугувала проведення інспекційного відвідування, є законною, з огляду на наступне.

Конструкція частини першої статті 6 Закону № 877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів (у даному випадку інспекційного відвідування) є вичерпним.

В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.

Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), і у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.

Суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України 09 липня 1998 року № 12-рп/98 у справі № 17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У мотивувальній частині цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначено, що термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Зважаючи на контекст, у якому в частині четвертій статті 4 Закону № 877-V вжито термін «закон», цю правову норму, ураховуючи її конструкцію, необхідно розуміти так, що нею наводиться виключний і остаточний перелік питань, які у межах правовідносин щодо здійснення державного нагляду (контролю), встановлюються саме законами.

Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у частині четвертій статті 4 Закону № 877-V, питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, в тому числі постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Додатковим підтвердженням цього висновку суду є приписи частини першої статті 259 КЗпП України, яка делегує Уряду України повноваження визначати порядок здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю.

Отже, виходячи з правового режиму регулювання спірних правовідносин й приписів вищезгаданих положень законодавства, у світлі висновків, висловлених Конституційним Судом України, суд вважає, що Управління Держпраці, призначаючи інспекційне відвідування позивача з підстав, визначених у Порядку №823 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, надаючи правову оцінку дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 7 Закону №877 визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, перед початком здійснення заходу посадові особи Управління не пред`явили ФОП ОСОБА_1 або уповноваженій нею особі посвідчення (направлення) на проведення інспекційного відвідування, що в свою чергу є правом позивача для не допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу.

Крім того, посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (Частина 3 статті 7 Закону №877).

Разом з тим, як вбачається із направлення на проведення інспекційного відвідування воно не відповідає положенням ч. 3 ст. 7 Закону №877, зокрема, останнє не містить адреси за якою має бути здійснене інспекційне відвідування (зазначена лише одна адреса: АДРЕСА_1 , щодо інших місць здійснення інспекційного відвідування вказано лише загальною фразою - інші з`ясовані місця здійснення діяльності), тип заходу (плановий або позаплановий), підстави для здійснення заходу.

Відповідно до ч.15 ст. 4 Закону №877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Пунктом 4 Порядку №823 передбачено, що уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Згідно зі ст.10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, якщо:

- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Відповідно до пп.3 п.13 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.

Таким чином, чинне законодавство у сфері державного нагляду (контролю) передбачає право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб Держпраці до проведенні інспекційного відвідування у разі відсутності передбачених законодавством документів, їх неналежного оформлення або відсутності оприлюдненої на офіційному веб-сайті Держпраці уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивач була позбавлена можливості скористатись вищезазначеним правом та не допустити посадових осіб Управління до здійснення заходу, зокрема, з підстав не пред`явлення посвідчення (направлення) та не відповідності останнього вимогам Закону №877, оскільки інспекційне відвідування здійснено за її відсутності.

Також, суд зауважує, що станом на листопад 2020 року на офіційному веб-сайті Держпраці не було оприлюднено рішення про затвердження форми акта інспекційного відвідування на виконання Постанови КМУ № 823.

В той же час, судом з`ясовано, що на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики був опублікований Наказ № 1338 від 18 серпня 2017 року «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», який було винесено на підставі та на виконання Порядку № 295.

Однак, Порядок № 295 визнано нечинним постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17, а тому, уніфікована форма акту з наказу Мінсоцполітики № 1338, який виданий на виконання постанови КМУ № 295, - не може бути застосована при здійсненні інспекційного відвідування.

Таким чином, на час проведення інспекційного відвідування позивача, Мінсоцполітики не затвердило, а Держпраці на сайті не оприлюднило форми акта, що згідно пункту 14 Порядку № 823 та статті 10 Закону № 877, є підставою недопущення посадових осіб до інспекційного відвідування.

Таким чином, зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність затвердженого та оприлюдненого на власному офіційному веб-сайті уніфікованого форми акту, суд вважає, що проведення перевірки щодо позивача було здійснено незаконно.

Разом з тим слід відмітити, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок (зокрема, інспекційного відвідування щодо виявлення неоформлених трудових відносин) може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Тобто, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, який підтримав також і Верховний Суд у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі №807/242/14, від 28 січня 2020 року по справі №818/998/17.

Враховуючи протиправність проведення відповідачем інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , Припис Управління Держпраці у Вінницькій області про усунення виявлених порушень №ВН 14050/193/АП/П від 17.11.2020 року та Попередження Управління Держпраці у Вінницькій області про відповідальність за порушення законодавства про працю № ВН 14050/193/АП/П /П115 від 17.11.2020 року прийнята за результатами такої перевірки також є незаконною та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд не надає оцінку встановленим під час інспекційного відвідування порушенням, оскільки вказані обставини не підлягають дослідженню судом в силу того, що останнім вже зроблено висновок щодо незаконності проведення такого інспекційного відвідування.

В контексті наведеного, суд зауважує, що за встановлення протиправності проведення інспекційного відвідування, у суда відсутня необхідність аналізу виявлених під час перевірки порушень.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 29 квітня 2021 року справа №560/588/19.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Припис Управління Держпраці у Вінницькій області про усунення виявлених порушень №ВН 14050/193/АП/П від 17.11.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати Попередження Управління Держпраці у Вінницькій області про відповідальність за порушення законодавства про працю № ВН 14050/193/АП/П /П115 від 17.11.2020 року.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене: 15.07.2021 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович