Ухвала суду № 98331179, 12.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

12 липня 2021 р. Справа № 120/7340/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Споживчого товариства "Надія і К",

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області,

про: визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Споживчого товариства "Надія і К" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У позовній заяві позивач зазначає, що 19.05.2021 ГУ ДПС у Вінницькій області проведено перевірку магазину за результатами якої складено акти про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції №4826/02-32-09-04/33664156 від 19.05.2021 та №4826/02-32-09-04/33664156 від 19.05.2021. На підставі вказаних актів відповідачем прийнято оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій.

Однак, як доказ підтвердження вказаних обставин позивачем не додано до позовної заяви копії актів про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції №4826/02-32-09-04/33664156 від 19.05.2021 та №4826/02-32-09-04/33664156 від 19.05.2021, як і не зазначено про відсутність у позивача таких доказів та, як наслідок не заявлено клопотання про їх витребування у відповідача, що суперечить приписам ч. 4 ст. 161 та ч. 1 ст. 80 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів регламентовано пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За змістом положень вказаного нормативно-правового акта відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копій документів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.10.2018 у справі № 2а-15994/12/2670.

Однак, в порушення вказаних норм, позивачем не засвідчено копії письмових доказів.

Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Суд зазначає, що адміністративна процесуальна дієздатність - це абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

У відповідності до вимог ст. 59 КАС України повноваження представників та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема: довіреністю юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

З наведеного вбачається, що повноваження особи, як керівника юридичної особи (члена виконавчого органу), діяти від її імені, у тому числі, підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо. Юридична особа також може брати участь у справі через свого представника, повноваження якого підтверджуються відповідною довіреністю.

Як видно з матеріалів адміністративного позову, позовна заява підписана керівником Кириленко Н.Р.

Разом з тим, до позовної заяви не додано доказів, що особа яка підписала позовну заяву є керівником СТ "Надія і К" та має право вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема підписувати позовну заяву для звернення до суду.

Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій на суму 10000 грн. та 17000 грн.

Розрахунок судового збору за даними позовними вимогами наступний.

Так, відповідно до вищенаведених положень Закону України "Про судовий збір", заявлені у даному позові вимоги майнового характеру мають бути оплачені судовим збором в сумі 2270 грн. (27000*(1,5/100) = 405 (але не менше1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, відповідно до квитанції №0.0.2185835801.1 від 06.07.2021, яке долучено до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову в сумі 1816 грн.

Частиною 2 статті 169 КАС України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, з метою підтвердження оплати судового збору в належному розмірі позивачу необхідно доплатити кошти в сумі 454 грн.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (копії актів про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції №4826/02-32-09-04/33664156 від 19.05.2021 та №4826/02-32-09-04/33664156 від 19.05.2021), а у разі неможливості самостійно надати докази, подати клопотання про витребування доказів судом;

- належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви;

- доказів, що особа яка підписала позовну заяву є керівником СТ "Надія і К" та має право вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема підписувати позовну заяву для звернення до суду (витяг з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ щодо особи уповноваженої діяти від імені юридичної особи, наказ про призначення керівника СТ "Надія і К", тощо);

- доказів доплати судового збору у сумі 454 грн.

Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Споживчого товариства "Надія і К" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу для відома та виконання.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна