Ухвала суду № 98330442, 15.07.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12590/21

Провадження № 1-кс/643/3072/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021222040000016 від 14.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що В провадженні СВ ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості по якому внесено до ЄРДР за №42021222040000016 від 14.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 КК України.

До Салтівської окружної прокуратури м. Харкова надійшло повідомлення УСБУ в Харківській області з приводу виявленого кримінального правопорушення, що полягає створенні схеми привласнення грошових коштів суб`єктів підприємницької діяльності представниками ряду комерційних структур, зокрема ТОВ «УНВЦ «Охорона праці»» (код ЄДРПОУ 22723182), якими проводиться навчання з охорони праці та видача відповідних посвідчень, за результатами складання відповідних іспитів, та службовими особами ГУ Держпраці у Харківській області, шляхом зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди. Так, представники вказаних комерційних структур нібито проводять навчання фізичних осіб з питань охорони праці, а насправді фізичні особи навіть не з`являються на навчання та не здають жодних іспитів лише сплативши необхідну суму за фіктивне навчання. Прийом іспитів у вказаних фізичних осіб повинна здійснювати комісія ГУ Держпраці у Харківській області, а насправді службові особи ГУ Держпраці у Харківській області, які входять в комісію з приймання іспитів, фактично вказані іспити не приймають, а лише підписують заздалегідь підготовлені протоколи іспитів, з метою отримання неправомірної вигоди. За наявними даними, представники вищезазначених комерційних структур щомісяця проводять фіктивні навчання з питань охорони праці, внаслідок чого отримують значні суми грошових коштів від фізичних осіб, частину з яких передають уповноваженій особі ГУ Держпраці у Харківській області в якості неправомірної вигоди. Вказані обставини в повній мірі підтверджуються результатами проведених слідчих дій, показаннями допитаних осіб, зокрема свідком зазначено, що коли він звернувся до ТОВ «УНВЦ «Охорона праці», та сплатив вартість навчання, представник суб`єкта господарювання - навчального центру, запевнив в успішності складання заліків, фактично вказавши, що жодні іспити проводитися не будуть. У день проведення іспиту представник навчального центру повідомив, що іспити успішно складено, незважаючи на відсутність випробуваного, та відповідне посвідчення, з випискою з протоколу, що має підписи службових осіб ГУ Держпраці у Харківській області було видано.

Під час проведення досудового розслідування 08.07.2021, відповідно до ухвали Московського районного суду міста Харкова від 29.06.2021 у справі №643/11540/21 за місцем здійснення діяльності ТОВ «Учбово-Науково-Виробничий центр «Охорона праці», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова 21/23 проведено обшук, в ході якого вилучено наступні предмети:

- Екзаменаційні відомості перевірки знань з питань охорони праці (ксерокопії) в підшитому, пронумерованому та скріпленому печаткою стані на 86 арк.;

- Журнал видачі посвідчень ТОВ «УНЦВ «Охорона праці» розпочатий 02.12.2020, закінчений 20.05.2021 в підшитому, пронумерованому та скріпленому печаткою стані на 31 арк.;

- Журнал видачі посвідчень ТОВ «УНЦВ «Охорона праці» без зазначення на обкладинці дати початку та закінчення, в підшитому, пронумерованому та скріпленому печаткою стані на 31 арк. Перший запис датовано 20.05.2021, останній запис знаходиться на сторінці 22;

- Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці в підшитому, пронумерованому та скріпленому печаткою стані на 102 арк.;

- Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці в тому числі журнали протоколів перевірки знань в підшитому, пронумерованому та скріпленому печаткою стані на 78 арк.;

- Відеозапис процесу складання іспиту які скопійовано на флеш накопичувач Data Traveler G4 32Gb;

- Листування УНВЦ «Охорона праці» стосовно визначення комісій Управління Держпраці в Харківській області для проведення перевірки знань в підшитому, пронумерованому та скріпленому печаткою стані на 80 арк.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив розглянути за його відсутністю.

Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання документи, встановив наступне: згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, крім іншого, є доказом злочину.

Згідно ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішення питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Прокурором у клопотанні з яким він звертається до суду про арешт майна, належним чином не обґрунтовано підстави вважати, що вилучені у ході обшуку предмети, речі, документи є засобами та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також предметами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Формально вказано, що вищевказане майно буде використане у кримінальному провадженні у якості речових доказів, з метою збереження речових доказів та позбавлення можливості його знищення або переховування.

Оскільки органом досудового розслідування не доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання через відсутність правових та законних підстав для накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурору Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021222040000016 від 14.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 КК України - відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1