Вирок № 98330341, 14.07.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/1015/18

Номер провадження 1-кп/629/32/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року колегія суддів Лозівського міськрайонного суду Харківської області у складі: головуючого - судді Каращука Т.О., суддів: Харабадзе К.Ш., Цендри Н.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко О.О., прокурора Новікова Ю.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Остапенко С.Ю., представника потерпілого Даниленко Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12017220380002207 від 05.10.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 21.06.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 01.06.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 15.08.2014 року звільнений на підставі постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області умовно-достроково на невідбуту частину покарання строком 1 рік 4 місяці 17 днів;

- 29.04.2015 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 28.09.2017 року звільнений по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , в ніч на 04.10.2017 року, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, знаходився біля шляхопроводу, який розташований над каналом «Дніпро-Донбас» поблизу с. Надеждівка, Лозівського району, Харківської області, де побачив телефонний кабель КСПП 1х4х1,2 довжиною 90 метрів, котрий проходив під конструкцією шляхопроводу та в цей час у нього виник умисел на крадіжку вказаного кабелю. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, ОСОБА_1 спустився під конструкцію вищевказаного шляхопроводу та за допомогою сокири відрубав вказаний кабель з обох боків шляхопроводу, після чого зібрав кабель в одну бухту та з місця пригоди зник.

Продовжуючи свій злочинний умисел, цього ж дня ОСОБА_1 прийшов до свого знайомого ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , якому продав викрадений кабель КСПП 1х4х1,2 довжиною 90 метрів за 500 гривень. Вирученими грошима розпорядився на власний розсуд, спричинивши районному центру телекомунікацій №327 ХФ ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду, згідно висновку експерта №360 від 23.01.2018 року на суму 496 гривень 80 копійок.

Крім цього, 25.12.2017 року, близько 16-00 годині, ОСОБА_1 прийшов до себе додому, за адресою: АДРЕСА_2 , де у

нього виник умисел на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаний із заподіянням тілесних ушкоджень останньому. Після чого, ОСОБА_1 взяв у своєму будинку металеву трубу та пішов до домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 25.12.2017 року, близько 18-00 години, ОСОБА_1 підійшов до домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване за вищевказаною адресою, де переліз через паркан, тобто незаконно проник на територію домоволодіння ОСОБА_3 , де діючи в результаті спланованого умислу, направленого на напад з метою заволодіння майном останнього, поєднаного із заподіянням тілесних ушкоджень господарю будинку, з корисливого мотиву, з метою наживи, маючи прямий умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому і бажаючи їх настання, підійшовши до будинку ОСОБА_3 , постукав у вікно кімнати та став поблизу вхідних дверей, тим самим сховавшись від ОСОБА_3 , чекаючи поки останній вийде на вулицю. Після того, як ОСОБА_3 вийшов з будинку на вулицю, ОСОБА_1 , підійшовши до нього із заду, вдарив один раз потерпілого металевою трубою спочатку в ліву скроневу область голови, а потім один раз в потиличну область голови, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю. В результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови, вдавленого уламкового перелому лівої скроневої кістки з крововиливом під м`які оболонки головного мозку та масивними крововиливами зі сторони м`яких мозкових покровів голови в лівій лобній, тім`яній, скроневій областях з розповсюдженням на ліву потиличну область, забитої рани на лобі в центрі, ссаден на лобі зліва на 2,5 см доверху від лівої надбрівної дуги на 3,5 см від умовно-серединної лінії, масивної розлитої синюшності м`яких тканин лівої половини обличчя з розповсюдженням на ліву потиличну область, тупої травми тулуба, синця на грудній клітині зліва по під паховій лінії в області проекції 6-8 ребер, травми кінцівок, синців по розгинальній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по тильній поверхні лівої кістки в області основної фаланги 3 пальця, по передній поверхні лівої гомілки в середній третині. Згідно висновку експерта №259-ЛЗт/17 від 02.02.2018 року за ступенем тяжкості - тупа травма голови, яка зумовила настання смерті ОСОБА_3 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; забита рана - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синці та садна - легкі тілесні ушкодження.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись безпорадним станом потерпілого, який знаходився в непритомному стані від ударів металевою трубою по голові, проник в будинок, який розташований за вищевказаною адресою, де шляхом вільного доступу незаконно заволодів барсеткою ОСОБА_3 , в якій знаходилися грошові кошти в сумі 23000 гривень. Після чого, з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 25.12.2017 року, близько 16-00 годині, ОСОБА_1 прийшов до себе додому, за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаний із заподіянням тілесних ушкоджень останньому. Після чого, ОСОБА_1 взяв у своєму будинку металеву трубу та пішов до домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 25.12.2017 року, близько 18-00 години, ОСОБА_1 підійшов до домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване за вищевказаною адресою, де переліз через паркан, тобто незаконно проник на територію домоволодіння ОСОБА_3 , де діючи в результаті спланованого умислу, направленого на напад з метою заволодіння майном останнього, поєднаного із заподіянням тілесних ушкоджень господарю будинку, з корисливого мотиву, з метою наживи, маючи прямий умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди та спричинення тілесних

ушкоджень потерпілому і бажаючи їх настання, підійшовши до будинку ОСОБА_3 , постукав у вікно кімнати та став поблизу вхідних дверей, тим самим сховавшись від ОСОБА_3 , чекаючи поки останній вийде на вулицю. Після того, як ОСОБА_3 вийшов з будинку на вулицю, ОСОБА_1 , підійшовши до нього із заду, вдарив один раз потерпілого металевою трубою спочатку в ліву скроневу область голови, а потім один раз в потиличну область голови, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю. В результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови, вдавленого уламкового перелому лівої скроневої кістки з крововиливом під м`які оболонки головного мозку та масивними крововиливами зі сторони м`яких мозкових покровів голови в лівій лобній, тім`яній, скроневій областях з розповсюдженням на ліву потиличну область, забитої рани на лобі в центрі, ссаден на лобі зліва на 2,5 см доверху від лівої надбрівної дуги на 3,5 см від умовно-серединної лінії, масивної розлитої синюшності м`яких тканин лівої половини обличчя з розповсюдженням на ліву потиличну область, тупої травми тулуба, синця на грудній клітині зліва по під паховій лінії в області проекції 6-8 ребер, травми кінцівок, синців по розгинальній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по тильній поверхні лівої кістки в області основної фаланги 3 пальця, по передній поверхні лівої гомілки в середній третині. Згідно висновку експерта №259-ЛЗт/17 від 02.02.2018 року за ступенем тяжкості - тупа травма голови, яка зумовила настання смерті ОСОБА_3 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; забита рана - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синці та садна - легкі тілесні ушкодження.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись безпорадним станом потерпілого, який знаходився в непритомному стані від ударів металевою трубою по голові, проник в будинок, який розташований за вищевказаною адресою, де шляхом вільного доступу незаконно заволодів барсеткою ОСОБА_3 , в якій знаходилися грошові кошти в сумі 23000 гривень. Після чого, з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Через деякий час, після отриманих тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_1 ОСОБА_3 , останній прийшов до тями та пішов до свого сусіда ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 з проханням надати йому допомогу. Після чого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 відвели ОСОБА_3 до нього додому і викликали швидку допомогу, якою його було госпіталізовано до КЗОЗ Лозівського ТМО ЦРЛ. Наступного дня , а саме 26.12.2017 року о 04-00 годині ОСОБА_3 від вищевказаних тілесних ушкоджень помер в реанімаційному відділенні КЗОЗ Лозівського ТМО ЦРЛ. Причиною смерті ОСОБА_3 виявився набряк, дислокація головного мозку внаслідок вдавленого уламкового перелому лівої скроневої кістки з крововиливом під оболонки головного мозку, обумовлений тупою травмою голови.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінальних правопорушень визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальні правопорушення при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним кримінальних правопорушень.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла

своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкі злочини та особливо тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, невійськовозобов`язаний, за місцем реєстрації характеризується негативно.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №60 від 22.01.2018 року, ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупності усіх обставин, що їх характеризують, обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що його обтяжують, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінальних правопорушень і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

До вступу вироку в законну силу, обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 09.01.2018 року, згідно протоколу №2/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.01.2018 року та ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.01.2018 року.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України у суду немає.

Щодо вимог потерпілого ОСОБА_6 за цивільним позовом про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 33320 гривень, моральної шкоди у розмірі 800000 гривень, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 , в частині відшкодування матеріальних збитків на загальну суму 33320 гривень суд задовольняє повністю та стягує з обвинуваченого на користь ОСОБА_6 завдані матеріальні збитки в сумі 33320 гривень, так як обвинувачений в цій частині позов визнав в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, суд задовольняє частково, виходячи з наступного.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у спричиненні фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду від 25.05.2001), у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Крім того, у вказаній Постанові, в п. 9 звернуто увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з якої вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

В результаті скоєння злочину потерпілому були завдані душевні страждання в зв`язку з втратою близької людини - батька, а тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого по справі на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 300000 гривень, яка виходячи з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, має бути відшкодована одноразово в грошовому вираженні. Суд вважає, що саме такий розмір грошового відшкодування разом із винесенням обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувального вироку та призначенням останньому покарання за вчинені злочини буде відповідати обсягу моральних страждань потерпілого.

По справі є судові витрати, а саме: витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №360 від 23.01.2018 року у розмірі 286 гривень; експертизи №21 від 12.01.2018 року у розмірі 1430 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2017 року та 11 січня 2018 року ухвалами слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області накладено арешти на майно, а саме: металевий совок з речовиною бурого кольору, в`язану чорну шапку з речовиною бурого кольору та фрагментами волосся, окуляри, два марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, недопалок цигарки «LD», документи на ім`я ОСОБА_7 , розписку від ОСОБА_3 , два відрізки липкої стрічки зі слідами долоні та пальців рук, майно підозрюваного ОСОБА_1 , вилучене під час його затримання, а саме: сім-карту мобільного оператора «ВФ України» № НОМЕР_1 та сім-картку мобільного оператора «ЛАЙФСЕЕЛ» № НОМЕР_2 .

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, судова колегія -

у х в а л и л а:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 (десять) років позбавлення волі із конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 (вісім) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 10 (десять) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

До вступу вироку в законну силу, обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 09.01.2018 року, згідно протоколу №2/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.01.2018 року та ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.01.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування майнової шкоди 33320 гривень, моральної шкоди у розмірі 300000 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №360 від 23.01.2018 року у розмірі 286 гривень, експертизи №21 від 12.01.2018 року у розмірі 1430 гривень, а всього у розмірі 1716 гривень, які необхідно перерахувати на рахунок UA048999980313050115000020649, отримувач ГУК Харків обл/МТГХарків/24060300, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача 37874947, код доходів 24060300, інші надходження.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвал слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 грудня 2017 року та 11 січня 2018 року, а саме: металевий совок з речовиною бурого кольору, в`язану чорну шапку з речовиною бурого кольору та фрагментами волосся, окуляри, два марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, недопалок цигарки «LD», документи на ім`я ОСОБА_7 , розписку від ОСОБА_3 , два відрізки липкої стрічки зі слідами долоні та пальців рук, майно підозрюваного ОСОБА_1 , вилучене під час його затримання, а саме: сім-карту мобільного оператора «ВФ України» № НОМЕР_1 та сім-картку мобільного оператора «ЛАЙФСЕЕЛ» № НОМЕР_2 .

Речові докази по справі:

- кабель КСПП 4х1,2 довжиною 90 метрів, який переданий на відповідальне зберігання начальнику дільниці РЦТ № 327 м. Лозова ХФ ПАТ Укртелеком» згідно зберігальної розписки від 18.01.2018 року вважати повернутим власнику РЦТ №327 м. Лозова ХФ ПАТ «Укртелеком»;

- сім-карту мобільного оператора «ВФ України» № НОМЕР_1 та сім-картку мобільного оператора «ЛАЙФСЕЕЛ» № НОМЕР_2 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП В Харківській області повернути власнику ОСОБА_1 ;

- металевий совок з речовиною бурого кольору, в`язану чорну шапку з речовиною бурого кольору та фрагментами волосся, окуляри, два марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, недопалок цигарки «LD», два відрізки липкої стрічки зі слідами долоні на пальців рук, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області знищити;

- документи на ім`я ОСОБА_7 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області повернути ОСОБА_7 ;

- розписку від ОСОБА_3 , чоловічі тапки, виготовлені із гумової піни чорного кольору зі слідами РБК, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя Т.О.Каращук

Суддя К.Ш.Харабадзе

Суддя Н.В.Цендра