Ухвала суду № 98330158, 15.07.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

15.07.2021

Справа № 639/4785/21

Провадження № 2/639/1986/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В. В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, відповідно до якої він просив суд стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби в якості компенсації моральної шкоди 2 000 000, 00 грн.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Пунктом 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України встановлено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

ОСОБА_1 звертається до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди при цьому не зазначаючи в якості відповідачів осіб, діями яких йому було завдано моральної шкоди.

Окрім того, позовна заява ОСОБА_1 не містить у собі посилання на норми матеріальні норми права, що дозволило б суду визначитися з характером спірних правовідносин та вибором норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Всупереч зазначеним положенням закону позовна заява ОСОБА_1 не містить у собі зазначених даних відповідача, як то ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач в своєму позові не зазначає ціну позову, тоді як позовна заява ОСОБА_1 має майновий характер та підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, позивачем по справі не було долучено до матеріалів позову доказів на підтвердження обставин викладених у позові.

Окрім того, частиною 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вказаним положенням закону позивач надав до суду копії письмових доказів без належного їх посвідчення.

Положеннями ст. 27 ЦПК України встановлено загальні вимоги щодо дотримання правил підсудності.

Так, відповідно до ч. 2 зазначеної статті позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В свою чергу положення ст. 28 ЦПК України визначають вимоги щодо підсудності справ за вибором позивача.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що позови, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

В свою чергу, позивач не вказує в своєму позові матеріально правові підстави звернення до суду, що позбавляє суд можливості визначитися з підсудністю зазначеної справи.

Окрім того, позивач зазначає в своєму позові, що на теперішній час він утримується в Харківському слідчому ізоляторі за адресою: АДРЕСА_1 , однак не надає жодних доказів на підтвердження цього.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Позивач в своєму позові просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він засуджений до довічного позбавлення волі та не має самостійного заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подана особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, в порушення зазначених вимог закону позивачем до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на час звернення до суду його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (довідка про доходи, декларація про доходи, тощо), та не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Докази, які містяться в матеріалах справи датовані січнем 2020 року, тоді як позивач звертається до суду у липні 2021 року.

Так, враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому її клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно позиції Верховного Суду (справа № 761/11472/15-ц постанова від 28.11.2018 року) моральна шкода, що визначена у грошовому вимірі є шкодою майнового характеру.

Як вбачається із положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (908, 00 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (11 350, 00 грн.).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, виходячи з зазначеної ціни позову, а саме 11 350, 00 грн. (2 000 000, 00 грн. / 100 * 1 = 20 000, 00 грн., максимально можливий розмір судового збору становить 11 350, 00 грн.), або надати докази на підтвердження обставин звільнення позивача від сплати судового збору.

В своєму позові позивач зазначає в якості свого представника – адвоката Тарасенка Анатолія Володимировича та надає до суду Договір про надання правничої допомоги від 20.08.2019 року.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. (ч. 1, 2 ст. 50 ЦПК України)

Відповідно до ст. 19 ч. 4 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 5 частини 4 зазначеної статті також передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивач в своєму позові просить суд стягнути моральну шкоду у розмір 2 000 000, 00 грн., то зазначена цивільна справа не може бути малозначною в розумінні ЦПК України та підлягає розгляду в порідку загального провадження.

Участь у справах загального провадження в якості представника можуть брати лише адвокати.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч.4 ст.59 КАС України, ч.4 ст.62 ЦПК України, ч.4 ст.60 ГПК України).

Всупереч зазначеним положенням закону, позивачем по справі не було надано до суду документів на посвідчення повноважень його представника – адвоката Тарасенко А.В.

Отже, позивачу необхідно 1) визначитися за захистом якого права звертається позивач; 2) визначитися із колом сторін по справі; 3) зазначити матеріальні норми права, які стали підставою для звернення до суду; 4) зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти – відповідача по справі; 5) зазначити ціну позову; 6) зазначити докази, що підтверджують обставини викладені у позові; 7) надати до суду належним чином засвідчені копії письмових доказів; 8) визначитися за якими правилами підсудності звертається позивач, у разі необхідності надати до суду докази на підтвердження місця свого перебування; 9) сплатити судовий збір у розмірі 11 350, 00 грн. на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме:

Отримувач коштів: ГУК Харків обл./м. Харків/ Новобаварський, Код отримувача: (ЄДРПО) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу: *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа)

або надати до суду докази на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору; 10) надати до суду документи на посвідчення повноважень представника позивача – адвоката Тарасенко А.В.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині стягнення судових витрат в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15.07.2021 року.

Суддя В.В. Труханович