Ухвала суду № 98328075, 14.07.2021, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1320/15-ц

Провадження №4-с/471/3/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2021 р. смт. Братське

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді – Гукової І.Б.,

за участю секретаря – Скляренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу за скаргою № 471/1320/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Братського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою в якій просив визнати неправомірними бездіяльність посадових особі Братського відділу ДВС ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) - далі Братський ВДВС, та зобов`язати припинити чинність постанов про арешт майна боржника.

Свої вимоги мотивували тим,, що державним виконавцем Братського ВДВС 19.07.2017 року було прийнято постанову № 50401984 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Дана постанова була винесена при виконанні рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» заборгованості по кредиту. 07.06.2018 року державним виконавцем цього ж відділу ДВС при виконанні рішення суду про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненні боргів» заборгованості було винесено постанову 56552346 від 07.06.2018 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Наразі всі виконавчі провадження завершено, будь-яких інших відкритих виконавчих проваджень не має. Однак арешти державним виконавцем не скасовано. Наявність вищевказаних арештів перешкоджає йому відчужити майно, а саме земельну ділянку. Тому він вимушений звернуться зі скаргою на дії державного виконавця.

Заявник та його представник до суду не з`явилися, від представника надійшла заява в якій вона просить про розгляд скарги за її відсутності.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву в якій просив суд про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» заборгованості по кредиту державним виконавцем Братського ВДВС 19.07.2017 року було прийнято постанову № 50401984 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

07.06.2018 року державним виконавцем цього ж відділу ДВС при виконанні рішення суду про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненні боргів» заборгованості було винесено постанову 56552346 від 07.06.2018 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень наразі всі виконавчі провадження завершено, будь-яких інших відкритих виконавчих проваджень не має.

Виконавчий лист про стягнення коштів на користь ПАТ АТ «Експрес-Банк» повернуто в зв`язку з повним фактичним виконанням.

Згідно з ст.. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як зазначено у п. 12, 13 постанови № 6 Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця…подається до суду який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг, мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

За змістом статті1 Закону« Провиконавче провадження» (далі Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець має право, зокрема,накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом) (частина 7статті 18 цього Закону).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частини 1-3 статті 56 Закону №1404).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчується у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження повинен був також скасувати заходи постанову про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, керуючись ст.. 447, 450 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Братського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з належного ОСОБА_1 нерухомого майна.

Зобов`язати посадових осіб Братського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) припинити чинність арешту нерухомого майна, що був накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 :

- постановою 50401984 від 19.07.2017 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Братського РУЮ Костянтиновою А.О.; запис про який міститься в відомостях Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 21452267, зареєстровано: 19.07.2017 12:02:10;

- постановою 56552346 від 07.06.2018 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Братського РУЮ Горінською М.О.; запис про який міститься в відомостях Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 26512331, зареєстровано: 07.06.2018 15:14:57.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

СуддяІ.Б. Гукова