Рішення № 98327016, 15.07.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року Справа № 925/688/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно”,

в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю

“Черкасизалізобетонбуд”, м. Черкаси

про стягнення 39 245 грн. 17 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасизалізобетонбуд” про стягнення 39 245 грн. 17 коп. боргу за поставлену теплову енергію, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору №5 А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 жовтня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній з позовними вимогами не погоджується та просить суд у позові відмовити повністю.

Зокрема, відповідач зазначає, що в порушення умов п. 4.2.3 договору позивачем не було направлено відповідачу будь - яких повідомлень з інформацією про зміну тарифу за листопад-грудень 2018 року.

Позивачем виставлені рахунки-фактури з розрахунку 1 048 грн. 34 коп. за 1 Гкал.

Рахунки виставлені позивачем сплачені повністю, а тому зобов`язання відповідача по сплаті використаної теплової енергії у листопаді та грудні 2018 року припинилися належним виконанням.

Згідно з ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог посилається на постанову НКРЕКП від 17 грудня 2019 року №2884 “Про накладення штрафу на ПРАТ “Черкаське хімволокно” за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання”.

Постановою НКРЕКП від 17 грудня 2019 року №2884 встановлено порушення позивачем умов та правил (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії та застосовано до винної особи - позивача штрафні санкції.

У відповідності до норм діючого законодавства України, винна особа повинна нести відповідальність за порушення взятих на себе зобов`язань, а не відповідач який належним чином виконує умови договору.

Посилання позивача про споживання відповідачем теплової енергії у листопаді - грудні 2018 року по тарифу нижчому від економічно обґрунтованого тарифу спростовується постановою НКРЕКП від 05 серпня 2020 року за №1504 про збільшення коштів по Інвестиційній програмі, за рахунок зменшення витрат на паливо за 2017-2018 роки та економії коштів, отриманої у 2018 році в результаті недофінансування статей витрат порівняно із розрахунковими витратами в тарифі на виробництво теплової енергії.

У відповіді на відзив позивач вказував, що питання правомірності стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію внаслідок перерахунку-донарахування різниці вартості спожитої теплової енергії по відповідним тарифам згідно п.п. 2 п. 2 постанови НКРЕКП України № 2884 від 17 грудня 2019 року неодноразово вже досліджувалося Північним апеляційним господарським судом (постанова №927/783/20 від 23 лютого 2021 року), Господарським судом Черкаської області рішення зі справ №925/486/21 від 17 червня 2021 року, №925/315/21 від 06 травня 2021 року, №925/487/21 від 02 червня 2021 року, №925/1396/20 від 11 січня 2021 року, №925/1455/20 від 04 січня 2021року, №925/1492/20 від 15 грудня 2020 року, №925/1588/20 від 05 березня 2021року, №925/1376/20 від 19 січня 2021року, № 925/877/20 від 19 серпня 2020 року та Господарським судом Чернігівської області рішення зі справи №927/783/20 від 11 листопада 2020 року.

У відповідності до п. 1.1 договору № 5А позивач зобов`язаний постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов`язаний оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами. Це основна умова договору. Інших умовностей, що звільняли б відповідача від оплати фактично спожитої теплової енергії по встановленому тарифу, сторонами договору не передбачалось.

Тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і можуть змінюватись протягом дії цього договору (при чому як у бік збільшення, так і у бік зменшення).

Тобто жодного порушення вимог ст. 632 ЦК України немає, адже відповідач фактично не розрахувався з позивачем повністю за отриману теплову енергію за тарифом 1 590 грн. 88 коп./Гкал, який встановлено НКРЕКП за період листопад-грудень 2018 року.

Таким чином договір не можна вважати повністю виконаним за період листопад-грудень 2018 року, адже фактично відповідачем не доплачено відповідну суму коштів за спірний період, яка і є предметом позовних вимог.

На виконання постанови НКРЕКП від 17 грудня 2019 року №2884 в рахунках за лютий 2020 року відповідачу було донараховано за використану теплову енергію за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року по тарифу, який діяв у вказаному періоді.

Отже, на думку позивача, здійснене позивачем у лютому 2020 року перерахунок-донарахування за поставлену відповідачу теплову енергію у період листопад-грудень 2018 року (згідно вище наведеної Постанови НКРЕКП №2884 від 17 грудня 2019 року) позивач проводив виключно у порядку, встановленому договором та чинним законодавством України, та за тими тарифами на теплову енергію, які встановлені обов`язковими до виконання Постановами НКРЕКП.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 жовтня 2009 року між відкритим акціонерним товариством “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” (в подальшому найменування позивача було змінено приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно”) (енергопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю “Черкасизалізобетонбуд” (споживач) було укладено договір №5А про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Договір укладався на строк до 31 грудня 2009 року, проте строк дії договору на наступні роки сторонами продовжувався на підставі п. 10.4 договору.

Відповідно до п. 1.1. договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення – в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання – протягом року.

Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку.

В додатку №1 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №5А від 01 жовтня 2009 року вказано, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах: максимальне теплове навантаження Q=1,147 Гкал/год, в тому числі: на опалення Q=0,669 Гкал/год, на вентиляцію Q=1,213 Гкал/год та на ГВС Q=0,265 Гкал/год.

Тариф, який діє на момент укладення договору складає 388 грн. 62 коп. (без ПДВ) за 1 Гкал.

Відповідно п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться:

- розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку),

- по приладах обліку.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.6.1. договору).

Згідно з п. 6.2. договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно Додатку 1 (показань приладів обліку) не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

За період з листопада по грудень 2018 року включно позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії в обсязі 60,28 Гкал згідно рахунків-фактур №4187 від 30 листопада 2018 року та №4593 від 31 грудня 2018 року за договором №5А від 01 жовтня 2009 року за тарифом в розмірі 1 048 грн. 34 коп. за 1 Гкал на загальну суму 75 832 грн. 73 коп.

Спору щодо кількості поставленої відповідачу теплової енергії у спірний період між сторонами немає.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у результаті розгляду 17 грудня 2019 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Актів планової перевірки від 02 грудня 2019 року №427, №428 та №429 проведеної на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1584, постанови НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1779 “Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2019 року”, посвідчень на проведення планової перевірки від 08 жовтня 2019 року №391, №392 та №393 установлено, що ПРАТ “Черкаське хімволокно” порушено Умови та правила, (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, а саме: підпункт 9 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються НКРЕКП у межах наданих повноважень за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року (повинно було застосовувати тариф на теплову енергію для споживачів категорії “бюджетні установи” та “інші споживачі” встановлені постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року №3225 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП 27 лютого 2018 року №239), а застосовувало постанову НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404.

Позивач у своїй відповіді на відзив стверджує, що постанова НКРЕКП 14 червня 2018 року №404 була опублікована в “Урядовому кур`єрі” 15 серпня 2018 року та була застосована ПРАТ “Черкаське хімволокно” з 16 серпня 2018 року. Але у зв`язку з порушенням черговості публікації у газеті постанов НКРЕКП, постанову НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 було надруковано пізніше - 27 жовтня 2018 року.

В зв`язку з тим, що позивач жодним чином не міг вплинути на строки публікації постанов в “Урядовому кур`єрі”, тому і були застосовані постанови НКРЕКП, прийняті в хронологічному порядку з врахуванням актуальності фактичних обставин їх прийняття (зміна вартості паливної складової).

Для усунення порушень НКРЕКП зобов`язало ПРАТ “Черкаське хімволокно” до 01 квітня 2020 року здійснити перерахунок за категоріями споживачів “бюджетні організації”, “інші споживачі”, “релігійні організації” не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року та повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання.

У лютому 2020 року позивачем було здійснено перерахунок-донарахування за теплову енергію поставлену у листопаді-грудні 2018 року на підставі п.п. 2 п. 2 постанови НКРЕКП України від 17 грудня 2019 року №2884.

З урахуванням перерахунку за листопад-грудень 2018 року та оплат, здійснених відповідачем, заборгованість відповідача на час подачі позову до суду складає 39 245 грн. 17 коп.

Тариф 1 590 грн. 88 коп. 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3225 від 29 грудня 2015 року (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239).

Тариф 1 048 грн. 34 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14 червня 2018 року.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 189 ГК України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 191 ГК України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України “Про ціни і ціноутворення”.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання, зокрема, фіксованих цін.

Позивач є суб`єктом природних монополій з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, інформація про що занесена до Зведеного переліку суб`єктів природних монополій, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет за адресою: https://amcu.gov.ua/zvedenij-perelik-subyektiv-prirodnih-monopolij.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно з до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (в редакції чинній у 2018 році) було встановлено, що рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті “Урядовий кур`єр”, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15-денний строк з дня його прийняття.

27 лютого 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”. Згідно з цією постановою був встановлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1 590 грн. 88 коп. за 1 Гкал без ПДВ.

Постанова НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була опублікована газеті “Урядовий кур`єр” за 27 жовтня 2018 року №202 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 28 жовтня 2018 року.

14 червня 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”. Згідно з цією постановою був встановлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1 048 грн. 34 коп. за 1 Гкал без ПДВ.

Постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була опублікована газеті “Урядовий кур`єр” за 15 серпня 2018 року №152 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 16 серпня 2018 року.

Отже, у листопаді та грудні 2018 року одночасно були чинними Постанови НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” і від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”, яким були встановлені різні тарифи на теплову енергію для інших споживачів.

У рішенні від 03 жовтня 1997 року №4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішення суд зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori – “наступний закон скасовує попередній”.

З цього рішення Конституційного Суду України вбачається, що з прийняттям нового акта, якщо ним не передбачено інше, автоматично скасовується діючий у часі раніше прийнятий однопредметний акт.

У даному випадку на час прийняття НКРЕКП постанови від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” раніше прийнята НКРЕКП постанова від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” не діяла, оскільки не набрала чинності, тому автоматично вона не була скасована.

Навпаки, після набрання чинності постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”, а саме з 28 жовтня 2018 року, постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була автоматично скасована.

Отже, з 28 жовтня 2018 року сторони за договором від 01 жовтня 2009 року №5А мали застосовувати в обов`язковому порядку регульований тариф на теплову енергію, встановлений згідно з постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” в розмірі 1 590 грн. 88 коп. за 1 Гкал без ПДВ, тому позивач на законних підставах донарахував відповідачу за рахунком-фактурою від 29 лютого 2020 року №715 – 39 245 грн. 17 коп. плати за теплову енергію, поставлену у листопаді та грудні 2018 року, виходячи із тарифу 1 590 грн. 88 коп. за 1 Гкал, яку (плату) відповідач мав оплатити до 10 грудня 2018 року та 10 січня 2019 року відповідно.

Статтею 193 ГК України встановлено, що cуб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію за встановленим Регулятором тарифом у спірному періоді.

Доводи відповідача стосовно того, що його зобов`язання по сплаті використаної теплової енергії у листопаді та грудні 2018 року припинилися належним виконанням і що в даному випадку відбулася зміна ціни договору після його виконання суд відхиляє, оскільки зобов`язання відповідача на момент звернення позивача до суду з наведених вище підстав виконано не в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 39 245 грн. 17 коп. боргу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасизалізобетонбуд”, пров. Анатолія Пашкевича, 2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31041120 на користь приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, пр-т Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00204033 – 39 245 грн. 17 коп. боргу та 2 270 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15 липня 2021 року.

Суддя А.В.Васянович