Рішення № 98326994, 13.05.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Черкаси справа № 925/35/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М. за участю представників сторін: позивача (в режимі відеоконференції) – адвоката Яремчук В.В.; відповідача – не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вітагро партнер” до фермерського господарства “Крутий Яр” про стягнення 1416047 грн. 91 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Вітагро партнер” звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до фермерського господарства “Крутий Яр” (далі – відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № В7-11/20ЧК-СН від 31.10.2019 року, 958645 грн. 97 коп. боргу, 239661 грн. 49 коп. штрафу, 43374 грн. 76 коп. 36 % річних, 174365 грн. 69 коп. курсової різниці, що разом становить 1416047 грн. 91 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку та строків оплати за товар за договором поставки № В7-11/20ЧК-СН від 31.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/35/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.02.2021 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 09.02.2021 року відзив на позовну заяву (вх. № 2118/21, а.с. 69-70), в якому заперечував проти позову з мотивів передчасності звернення позивача з даним позовом оскільки сторонами ведуться перемовини щодо відтермінування виконання зобов`язань за договором поставки № В7-11/20ЧК-СН від 31.10.2019 року через наявність форс-мажорних обставин у вигляді несприятливих погодніх умов у період квітня-серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 25.02.2021 року, за клопотанням відповідача, підготовче засідання відкладено на 16.03.2021 року.

Позивач в особі свого представника подав суду 16.03.2021 року засобами електронного зв`язку, 22.03.2021 року на паперових носіях відповідь на відзив (вх. № 4384/21, а.с. 92-93, 104-105), в якій заперечив твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, вказав, що вжиття позивачем будь-яких заходів досудового врегулювання спору не позбавляє його права на звернення до суду за захистом свого порушеного права, крім того строк зобов`язань відповідача настав 15.10.2020 року та на даний час відсутні дані про сплату заборгованості відповідачем, також надані відповідачем докази наявності форс-мажорних обставин стосуються зобов`язань відповідача перед іншою юридичною особою, а не перед позивачем тому підтримав заявлені позовні вимоги повністю.

Ухвалами суду від 16.03.2021 року, від 14.04.2021 року, від 23.04.2021 року, за клопотанням відповідача, підготовче засідання відкладено на 14.04.2021 року, в якому підготовче провадження у справі № 925/35/21 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті та в подальшому, за клопотанням відповідача, відкладено на 13.05.2021 року, забезпечено проведення судового засідання у справі для представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням її власних технічних засобів.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, явку представника в засідання суду 13.05.2021 року не забезпечив, подав суду 13.05.2021 року клопотання (вх. № 7639/21 а.с. 126), в якому просив відкласти судове засідання у зв`язку з участю представника в іншому судовому процесі, без відповідних доказів.

В судовому засіданні 13.05.2021 року суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 7639/21) (в протоколі судового засідання), представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві і його заявах по суті справи, підтримав і просив задовольнити повністю.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши заяви сторін по суті справи і з процесуальних питань, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

31.10.2019 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Агрохімічна компанія “Вітагро” (в подальшому змінено найменування на товариство з обмеженою відповідальність “Вітагро партнер” згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімічна компанія “Вітагро” № 22/01/20 від 22.01.2020 року), як постачальник, та відповідач - фермерське господарство “Крутий Яр”, як покупець, уклали договір поставки № В7-11/20ЧК-СН (далі – Договір, а.с. 8-13), за умовами п. 1.1. якого в строки, визначені договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупця засоби захисту рослин, регулятори росту та/або мікродобрива, насіння, тощо (надалі товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. – найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, сорт/гібрид (щодо насіння), а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору;

п. 2.2. – покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі, термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних додатках-специфікваціях, які є додатками до цього договору;

п. 2.3.2. – сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплачена частина) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної;

п. 2.3.3.– правило визначення курсу валют за договором – курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua виходячи з курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на міжбанківському валютному Ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором;

п. 2.3.5.– у випадку, коли покупець не оплатить товар (відповідну(ні) партії товару за договором у строки та на умовах, які передбачені договором, постачальник буде вирішувати спір в судовому порядку, постачальник має право визначити розмір заборгованості покупця станом на дату звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості, відповідно до ціни товару, яка може збільшитись у випадку, якщо курс продажу іноземної валюти станом на дату (робочу дату), що передує даті звернення постачальника з позовом до суду, по відношенню до гривні збільшиться в порівнянні з курсом визначеним у специфікаціях (додатках) та видаткових накладних на товар;

п. 7.2.1.– за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу;

п. 7.2.3.– відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, покупець зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.

п. 5.1. – договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами.

Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

Із додатків до Договору: №1 від 31.10.2019 року на суму 205195 грн. 50 коп., що еквівалентно 7397,10 Євро, №2 від 31.10.2019 року на суму 616529грн. 28 коп., що еквівалентно 24690,80 доларам США, № 3 від 31.10.2019 року на суму 21102 грн. 50 коп., що еквівалентно 845,09 доларам США, № 4 від 31.10.2019 року на суму 20226 грн. 24 коп., що еквівалентно 810,02 доларам США, № 5 від 31.10.2019 року на суму 35956грн. 80 коп., що еквівалентно 1440 доларам США, № 6 від 31.10.2019 року на суму 64351грн. 56 коп., що еквівалентно 2577,15 доларам США, № 7 від 29.11.2019 року на суму 186024грн. 38 коп., що еквівалентно 77514,02 доларам США, № 8 від 29.11.2019 року на суму 117002 грн. 88 коп., що еквівалентно 4875,12 доларам США, № 9 від 29.11.2019 року на суму 8112 грн. 96 коп., що еквівалентно 338,04 доларам США, № 10 від 29.11.2019 року на суму 10800грн. 80 коп., що еквівалентно 450 доларам США, № 11 від 29.11.2019 року на суму 3467грн. 52 коп., що еквівалентно 144,48 доларам США, № 12 від 29.11.2019 року на суму 13200грн. 19 коп., що еквівалентно 550,01 доларам США, № 11 від 29.11.2019 року на суму 3467грн. 52 коп., що еквівалентно 144,48 доларам США, № 18 від 07.04.2020 року на суму 93583грн. 80 коп., що еквівалентно 3192,90 Євро, № 19 від 07.04.2020 року на суму 51314грн. 04 коп., що еквівалентно 1890,02 доларам США, № 20 від 07.04.2020 року на суму 9848грн. 16 коп., що еквівалентно 336 Євро, № 21 від 16.04.2020 року на суму 31278грн. 30 коп., що еквівалентно 1054,56 Євро, № 22 від 21.05.2020 року на суму 1040грн. 88 коп., що еквівалентно 39 доларам США, якими встановлено строк оплати вартості товару до 15.10.2020 року (а.с. 14-30), а також податкових накладних: № 7496 від 31.10.2019 року, № 7493 від 31.10.2019 року, № 7494 від 31.10.2019 року, № 7495 від 31.10.2019 року, №7497 від 31.10.2019 року, №7498 від 31.10.2019 року, № 7582 від 29.11.2019 року, №7583 від 29.11.2019 року, №7584 від 29.11.2019 року, №7585 від 29.11.2019 року, № 7590 від 29.11.2019 року, №7591 від 29.11.2019 року, №1376 від 08.04.2020 року, №1390 від 08.04.2020 року, №2145 від 22.04.2020 року, №2164 від 22.04.2021 року, №3988 від 02.06.2020 року (а.с. 31-47) вбачається, що позивач поставив відповідачу товар – на суму 1489034 грн. 41 коп., що еквівалентно 46400,75 доларам США та 11980,56 Євро, який відповідач отримав без зауважень.

Відповідач здійснив оплату за отриманий товар частково, за даними позивача на день подачі позову, у сумі 211213 грн. 04 коп. також відповідно до накладних на повернення від покупця: № 242 від 19.10.2020 року, № 244 від 19.10.2020 року, №243 від 19.10.2020 року, № 115 від 22.04.2020 року, № 74 від 08.04.2020 року (а.с. 48-52) повернув товар позивачу на загальну суму 319175 грн. 40 коп., решту вартості товару у розмірі 958645 грн. 97 коп., що еквівалентно 33090,30 доларам США та 5755,66 Євро в порушення умов Договору відповідач не оплатив, вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

За порушення строків оплати товару позивач нарахував до стягнення 239661 грн. 49 коп. штрафу, 43374 грн. 76 коп. 36 % річних, 174365 грн. 69 коп. курсової різниці. Вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № В7-11/20ЧК-СН від 31.10.2019 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У п. 3.1. Договору сторони погодили, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі, термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних додатках-специфікваціях, які є додатками до цього договору.

В додатках до Договору: №1 від 31.10.2019 року №2 від 31.10.2019 року, № 3 від 31.10.2019 року, № 4 від 31.10.2019 року, № 5 від 31.10.2019 року, № 6 від 31.10.2019 року, № 7 від 29.11.2019 року, № 8 від 29.11.2019 року, № 9 від 29.11.2019 року, № 10 від 29.11.2019 року, № 11 від 29.11.2019 року, № 12 від 29.11.2019 року, № 11 від 29.11.2019 року, № 18 від 07.04.2020 року, № 19 від 07.04.2020 року, № 20 від 07.04.2020 року, № 21 від 16.04.2020 року, № 22 від 21.05.2020 року сторони погодили календарний графік платежів зі строком оплати товару до 15.10.2020 року.

Товар за Договором був отриманий відповідачем на суму 1489034 грн. 41 коп., що еквівалентно 46400,75 доларам США та 11980,56 Євро без зауважень, що підтверджується підписами представників відповідача, завіреними печатками відповідача на видаткових накладних: № 7496 від 31.10.2019 року, № 7493 від 31.10.2019 року, № 7494 від 31.10.2019 року, № 7495 від 31.10.2019 року, №7497 від 31.10.2019 року, №7498 від 31.10.2019 року, № 7582 від 29.11.2019 року, №7583 від 29.11.2019 року, №7584 від 29.11.2019 року, №7585 від 29.11.2019 року, № 7590 від 29.11.2019 року, №7591 від 29.11.2019 року, №1376 від 08.04.2020 року, №1390 від 08.04.2020 року, №2145 від 22.04.2020 року, №2164 від 22.04.2021 року, №3988 від 02.06.2020 року.

В порушення строків оплати Договору та видаткових накладних відповідач сплатив 211213 грн.04 коп. та повернув товар на суму 319175 грн. 40 коп.

Отже, наявність і розмір боргу з розмірі 958645 грн. 97 коп., що еквівалентно 33090,30 доларам США та 5755,66 Євро позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, відповідачем не заперечено тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Також у п.п. 2.3.2., 2.3.5. Договору сторони погодили, що сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплачена частина) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної; у випадку, коли покупець не оплатить товар (відповідну(ні) партії товару за договором у строки та на умовах, які передбачені договором, постачальник буде вирішувати спір в судовому порядку, постачальник має право визначити розмір заборгованості покупця станом на дату звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості, відповідно до ціни товару, яка може збільшитись у випадку, якщо курс продажу іноземної валюти станом на дату (робочу дату), що передує даті звернення постачальника з позовом до суду, по відношенню до гривні збільшиться в порівнянні з курсом визначеним у специфікаціях (додатках) та видаткових накладних на товар.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати товару у розмірі 33090,30 доларів США та 5755,66 Євро станом на 30.12.2020 року – день звернення позивача до суду, з урахуванням п. 2.3.5 Договору позивач правомірно заявив до стягнення курсову різницю.

Станом на 30.12.2020 року на сайті http://finance.ua встановленому на міжбанківському валютному Ринку України курс іноземної валюти встановлений в наступному розмірі: 1 долар США= 28 грн. 22 коп., 1 Євро=34 грн. 61 коп., відповідно курсова різниця складає 174365 грн. 69 коп. (1133011 грн. 66 коп. - 958645 грн.97 коп.), тому спірну вимогу позивача в частині стягнення курсової різниці у розмірі 174365 грн. 69 коп., нарахованої, виходячи з офіційного курсу Національного банку України гривні до долара США та Євро суд вважає обґрунтованою.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі п. 7.2.1. Договору

239661 грн. 49 коп. 25 % штрафу, на підставі п. 7.2.3. Договору 43374 грн. 76 коп. 36% річних.

Так, п.п. 7.2.1., 7.2.3. Договору сторони погодили, що за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу; відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, покупець зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.

Нормами ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами ст. 551 ч. 2 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 231 ч. 4 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум 25% штрафу , 36 % річних суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, умовами пунктів 7.2.1., 7.2.3. договору поставки № В7-11/20ЧК-СН від 31.10.2019 року, їх розрахунок позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, тому вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 958645 грн. 97 коп. боргу, 239661 грн. 49 коп. штрафу, 43374 грн. 76 коп. 36 % річних, 174365 грн. 69 коп. курсової різниці за відповідний період прострочення сплати основної заборгованості вважає обґрунтованими і позов задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 21240 грн. 72 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства “Крутий Яр”, код ЄДРПОУ 21372763, місцезнаходження: 20830, Черкаська обл., Кам`янський район, с. Лузанівка, вул. Козацька, буд. 21 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вітагро партнер”, код ЄДРПОУ 37993500, місцезнаходження: 31200, Хмельницька обл., Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Котляревського, буд. 7 - 958645 грн. 97 коп. боргу, 239661 грн. 49 коп. штрафу, 43374 грн. 76 коп. 36 % річних, 174365 грн. 69 коп. курсової різниці, що разом становить 1416047 грн. 91 коп., 21240 грн. 72 коп.

судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.07.2021 року.

Суддя В.М. Грачов