Рішення № 98326946, 15.07.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року Справа № 923/301/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А., при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

від позивача - Большаков А.С., довіреність № 09/01-54 від 03.02.2021,

від відповідача - Кадиєв Талят Решатович,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Азовкомунсервіс", Херсонська область,

м. Генічеськ, вул. Гоголя, 196 В, код ЄДР 32368086

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кадиєва Талята Решатовича, АДРЕСА_1 , код ЄДР НОМЕР_1

про стягнення 14 269 грн. 84 коп.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

Комунальне підприємство «Азовкомунсервіс» (надалі по тексту рішення-позивач, КП «Азовкомунсервіс») звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кадиєва Телята Решатовича (надалі по тексту рішення - відповідач, ФОП Кадиєв Т.Р.) 14269грн. 84коп. заборгованості у правовідносинах за договором №20/15, укладеного сторонами 03.01.2012, зі сплати вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Позов обгрунтовано твердженням про невиконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ).

23.03.2021 до суду надійшло клопотання ФОП Кидиєва Т.Р. (вх.№858/21 від 23.03.2021), в якому він повідомив про неотримання примірника позовної заяви, у зв`язку з чим у нього відсутня можливість у строк, встановлений судом, подати відзив на позовну заяву. Просив суд зобов`язати позивача надіслати йому примірник позовної заяви та доданих до неї документів та продовжити строк на подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 24.03.2021 з підстав викладених ухвалі суду клопотання ФОП Кадиєва Т.Р. було задоволено частково, було постановлено продовжити ФОП Кидиєву Т.Р. строк на подання відзиву на позовну заяву - до 05.04.2021.

05.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву КП «Азовкомунсервіс».

Відповідач вказує, що у 2015 році не підписував з позивачем новий договір на вивезення ТПВ, а договір №20/15 від 03.01.2012 фактично втратив силу, так як від діяльності магазину не утворюються ТПВ і позивач нічого не вивозить, тобто стали відсутні права і обов`язки необхідні для договірних відносин.

За твердженнями відповідача КП «Азовкомунсервіс» не надавало з 2015 послуги з вивезення та захоронення ТПВ, ФОП Кадиєв Т.Р. не отримував рахунки та акти виконаних робіт.

Відповідач наголошує, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують належним чином надані КП «Азовкомунсервіс» послуги саме за договором №20/15 від 03.01.2012.

Ухвалою суду від 06.04.2021 було відкладено підготовче засідання до 11.05.2021.

06.05.2021 за вх.№3706/21 від позивача надійшли заперечення на відзив ФОП Кадиєва Т.Р.

Позивач вказує, що для припинення дії договору, за його умовами, ФОП Кадиєв Т.Р. повинен був на протязі 2015-2021, з урахуванням пролонгації договору, самостійно прибути до КП «Азовкомунсервіс» для надання заяв, заперечень проти продовження строку дії договору.

Окрім заперечень на відзив від позивача надійшла заява про виклик для допиту свідків - ОСОБА_1 (водій підприємства) та ОСОБА_2 (вх. №3683/21 від 06.05.2021).

Ухвалою суду від 11.05.2021 з підстав вказаних в ухвалі суду було відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Азовкомунсервіс" (вх.№3683/21 від 06.05.2021) про виклик для допиту свідків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було постановлено продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 10.06.2021 включно та відкласти підготовче засідання до 10.06.2021.

07.06.2021 за вх.№4590/21 від відповідача надійшли заперечення на заперечення (відповідь) на відзив КП «Азовкомунсервіс».

Відповідач вказує, що з 2015 не отримував від позивача акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та рахунки - фактур.

На думку відповідача надані позивачем акти здачі-прийняття робіт були сформовані позивачем вже під час розгляду справи, оскільки у першому судовому засіданні представниками позивача було категорично зазначено про відсутність у них таких документів.

Відповідач також вказує, що між ним та ФОП Умерова Г.К. було укладено договір оренди магазину, згідно якого, відповідач більше ним не користується та не здійснював там ніякої діяльності.

Ухвалою суду від 10.06.2021 підготовче провадження у справі було закрито та було призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 15.07.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2021 підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 15.07.2021 заперечував проти позовних вимог та просив суд залишити їх без задоволення.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

03.01.2012 між КП «Азовкомунсервіс» (виконавець) та ЧП Кадаєв Т.Р. (споживач) укладено договір №20/15 (а.с.9), за умовами якого споживач доручає, а виконавець надає йому послуги по вивозу і захороненню твердих побутових відходів (ТПВ) утворених або накопичених у споживача на умовах цього договору за адресою м.Генічеськ, вул.К.Маркса,46 (п.1.1. договору).

Сторонами у розділі 2 договору було узгоджено порядок розрахунків, відповідного до якого:

- Розрахунковим періодом для оплати послуг є 5 днів з моменту отримання рахунку (п.2.1. договору);

- Форма оплати послуг - готівкова або безготівкова, на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт (п.2.2. договору);

- Вартість вивозу і захоронення ТПВ на момент укладання договору: ТПВ 57.67 грн/м3 (п.2.3. договору);

- Вартість договору на суму 968грн в рік, 80грн 67 коп у місяць (п.2.4 договору);

- У випадку зміни цін і тарифів автоматично змінюються умови оплати цього договору. Про зміни тарифів і цін виконавець зобов`язується повідомити засобами масової інформації (п.2.5 договору).

Відповідно до п.3.2.1, п.3.2.2., п.3.2.4. договору, споживач зобов`язується вчасно, у встановлений договором термін (п.2.1.) оплачувати надані послуги. До 5 числа кожного місяця з дня підписання договору прибути до виконавця для проведення і підписання акту звірки за звітній місяць та отримання рахунку на сплату за надані послуги. Підписувати підтвердження та акти виконаних робіт не пізніше ніж за три доби з дня його отримання. У випадку не підписання отриманого акту виконаних робіт і відсутності претензій з боку споживача у 5-денний термін, акт виконаних робіт вважається підписаний споживачем.

У п.4.2.2., п.4.2.3. та п.4.2.5 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати необхідну достовірну, доступну і своєчасну інформацію про тарифи на послуги, умови їхньої оплати, режим надання послуг. Повідомити споживача засобами масової інформації у разі зміни графіку вивозу ТПВ за адресою споживача. Своєчасно повідомити споживача про підняття тарифів за надання послуг.

Згідно п.8.1. та п.8.2. договору, останній діє з моменту його підписання до 31.12.2012. Споживач зобов`язаний прибути до виконавця по закінченню терміну дії договору для проведення і підписання акту звірки по наданим послугам і остаточного розрахунку якщо такий є, або для укладання нового договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

22.07.2020 позивач звернувся до відповідача з листом (а.с.16) в якому пропонувала відповідачу сплатити заборгованість за послуги з вивезення ТПВ, задля врегулювання спору в позасудовому порядку.

У відповіді на означений лист позивача ФОП Кадиєв Т.Р. вказав, що з 2015 договір на вивезення ТПВ з ТОВ «Азовкомунсервіс» не укладався. ФОП Кадиєв Т.Р. не користувався послугами позивача з вивезення ТПВ.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.35-1 Закону України "Про відходи" поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.

Житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування та інші об`єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів.

Перевезення побутових відходів здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами.

Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 по справі №914/1979/18 вказав, що результат розгляду судом спорів у справах про стягнення заборгованості, за наявності заперечень відповідача щодо реальності господарських операцій, при застосуванні судом зазначеного висновку обумовлюється фактичними обставинами, встановленими судом у кожній конкретній справі, тобто залежить від встановлених судом фактичних обставин, які у кожній справі можуть бути різними.

Відповідач під час розгляду справи, заперечував надання позивачем послуг з вивезення ТПВ, плата за які заявлена КП «Азовкомунсервіс» до стягнення з ФОП Кадиєва Т.Р.

Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивачем до позовної заяви не було надано акти виконаних робіт та рахунки на підтвердження розміру та обґрунтованості заявленої до стягнення з ФОП Кадиєва Т.Р. заборгованості.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі позивача серед іншого, було зобов`язано надати акти виконаних робіт за період, за який заявлено борг до стягнення.

В підготовчому засіданні 06.04.2021 представники позивача повідомили, що вимоги суду в частині надання актів виконаних робіт та рахунків не виконані, у зв`язку з відсутністю названих документів у позивача.

Поряд з цим до заперечень на відзив позивачем було надано рахунки - фактури, акти здачі прийняття робіт, а саме:

- від 1 квітень 2015 на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 1 липня 2015 на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 1 жовтня 2015 на суму 492,74грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 11 січня 2016 на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 1 липня 2016на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 3 жовтня 2016на суму 492,74грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 5 січня 2017 на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 3 липня 2017 на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 3 квітня 2017 на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 2 жовтня 2017 на суму 492,74грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 10 січня 2018 на суму 492,75грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 2 квітня 2018 на суму 522,20грн за вивезення 4,470м3 ТПВ;

- від 2 липня 2018 на суму 759,24грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 1 жовтня 2018 на суму 759,23грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 9 січня 2019 на суму 759,24грн за вивезення 4,218м3 ТПВ;

- від 1 квітня 2019 на суму 777,96грн за вивезення 4,322м3 ТПВ;

- від 1 липня 2019 на суму 796,50грн за вивезення 4,425м3 ТПВ;

- від 1 жовтня 2019 на суму 796,50грн за вивезення 4,425м3 ТПВ;

- від 9 січня 2020 на суму 796,50грн за вивезення 4,425м3 ТПВ;

- від 1 квітня 2020 на суму 796,50грн за вивезення 4,425м3 ТПВ;

- від 1 липня 2020 на суму 796,50грн за вивезення 4,425м3 ТПВ;

- від 1 жовтня 2020 на суму 796,50грн за вивезення 4,425м3 ТПВ.

За оригіналами актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), наданих позивачем (а.с.112-155) у період з квітня 2015 по жовтень 2020 було надано послуги з вивезення ТПВ загальною вартістю 13777,09грн.

До стягнення з відповідача КП «Азовкомунсервіс» у позовній заяві заявлено 14269грн. 84коп. заборгованості у правовідносинах за договором №20/15, укладеного сторонами 03.01.2012.

Різниця між заявленою сумою до стягнення позивачем з відповідача та вартістю послуг з вивезення ТПВ, надання яких, за твердженнями позивача підтверджується актами здачі-прийняття робіт, складає 492,75грн.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять підпис та відтиск печатки лише позивача, підпис відповідача відсутній.

Інших доказів на підтвердження надання послуг з вивезення ТПВ позивачем у період з квітня 2015 по жовтень 2020 ФОП Кадиєву Т.Р. матеріали справи не містять.

З аналізу змісту положення п.3.2.4 договору, за яким споживач зобов`язаний підписувати підтвердження та акти виконаних робіт не пізніше ніж за три доби з дня його отримання, вбачається, що умовами договору передбачено складання позивачем акту виконаних робіт та надання його відповідачу.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачем надавалися/надсилалися відповідачу акти здачі -прийняття робіт (надання послуг), які надані КП «Азовкомунсервіс» в якості доказів до матеріалів справи.

Надані позивачем акти відмови від ознайомлення та підписання рахунків - фактури та актів здачі- прийняття робіт (наданих послуг) не є належним доказом на підтвердження того, що позивач надав відповідачу акти здачі-прийняття робіт.

Вказані акти складені позивачем в односторонньому порядку та засвідчені його посадовими особами.

У матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували факт здійснення позивачем діяльності або виконання зобов`язань, що є предметом укладеного між сторонами договору. Окрім наявних односторонніх актів виконаних робіт, у матеріалах справи відсутні також картки, журнали, бухгалтерські звіти тощо, які б могли опосередковано свідчити, що послуги за договором були фактично надані позивачем.

Оскільки такі документи відсутні у матеріалах справи, і вони не були надані ні позивачем, ні відповідачем, у суду відсутня можливість встановити дійсну вартість, обсяг та сам факт надання відповідних послуг.

У п.2.2. договору, сторони узгодили, що форма оплати послуг-готівкова або безготівкова, на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт.

Тобто сторони за умовами договору узгодили, що підставою для оплати послуг є виставлені рахунки та акти виконаних робіт.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 526 та 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином сторони у п.2.2. договору досягли згоди щодо настання у відповідача обов`язку по оплаті послуг лише після отримання рахунків та актів виконаних робіт.

За вказаними зобов`язаннями позивач повинен був після надання послуг з вивезення ТПВ передати їх відповідачу за відповідним актом приймання-передачі, а останній зобов`язався прийняти роботи, підписавши такий акт, та сплатити вартість наданих послуг.

Тобто термін виконання такого зобов`язання відповідача, як оплата наданих послуг, визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події (п.2 ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України), а обов`язку ФОП Кадиєва Т.Р. оплатити надані послуги має передувати виконання КП «Азовкомунсервіс» обов`язку надання відповідачу рахунків та актів виконаних робіт (ч.1 статті 613 Цивільного кодексу України).

Окрім того, з наданих позивачем актів та рахунків вбачається що ціна за м3 з надання послуг у період з квітня 2015 по квітень 2018 складала 97,35грн. без ПДВ за куб.м, а липня 2018 по жовтень 2020 -150грн. без ПДВ за куб.м

Поряд з цим, відповідно до п.2.3 договору сторони узгодили, що вартість вивозу і захоронення ТПВ на момент укладання договору становить 57,67грн/м3.

Згідно п.2.5. договору у випадку зміни цін і тарифів автоматично змінюються умови оплати цього договору. Про зміни тарифів і цін виконавець зобов`язується повідомити засобами масової інформації.

Окрім того, відповідно до п.4.2.5. договору виконавець зобов`язаний своєчасно повідомити споживача про підняття тарифів за надання послуг.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач повідомив відповідача про підвищення тарифів починаючи з липня 2018 (виходячи з того, що розмір плати за вивезення куб.м, відповідно до актів здачі - прийняття робіт збільшився з липня 2018.) .

В матеріалах справи лише наявні докази повідомлення у газеті «Весник Приазовья» від 09.04.2015 про підвищення тарифів за надання послуг по збору та утилізації ТПВ.

Предметом доказування у справах про стягнення грошових коштів за надані послуги є насамперед факт отримання таких послуг та подальше використання результату, а не лише наявність первинних документів.

Недостатності самого факту наявності первинних документів для підтвердження факту надання послуг. Отримання послуг повинно бути підтверджене належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б свідчили про реальну зміну майнового стану суб`єкта господарювання (використання результату отриманої послуги у господарській діяльності).

Однак, порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Процес надання послуг є господарською операцією. У зв`язку з чим, на суб`єктів підприємницької діяльності поширюється обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що у свою чергу є фактичним обґрунтуванням надання виконавцем відповідних послуг замовнику.

Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи наведені положення ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не відома на якій підставі позивач не складав щомісяця акти здачі -прийняття робіт, рахунки, враховуючи, що сторонами у п.2.4. договору передбачався розмір вартості послуг за рік і місяць.

Позивач же складав акти здачі -прийняття робіт і рахунки чотири рази на рік.

Доказів вручення актів здачі-прийняття робіт і рахунків після їх складання відповідачу, матеріали справи не містять.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Наведене узгоджується з постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18 березня 2020 року у справі № 927/986/17.

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на позивача, у даному випадку, покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, фактичне надання послуг з вивезення ТПВ відповідачу на виконання умов договору.

Відповідно до п.4.2.1. договору виконавець зобов`язується надавати послуги відповідно до вимог законодавства про відходи, нормативних документів, діючими правилами утримання території населених пунктів, правил надання послуг по збиранню і вивозу ТПВ і цим договором.

У контексті наведених вище норм законодавства та умов договору, визначальним є сам факт надання послуг, факт споживання таких послуг, а також підтвердження доказами такого надання та споживання.

Матеріали справи не містять доказів фактичного надання послуг з вивезення ТПВ відповідачу окрім актів-виконаих робіт, складених в односторонньому порядку, без доказів надання їх відповідачу.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено факт наявності у відповідача заборгованості за спожиті послуги з вивезення ТПВ саме у тому розмірі, який заявлений до стягнення позивачем.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, що договір №20/15 від 03.01.2012 припинив свою дію.

Так, відповідно до п.8.2. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Матеріали справи не містять доказів того що відповідач звертався до позивача з заявою про припинення договору №20/15 від 03.01.2012, а отже відбувалась автоматична пролонгація договору, у зв`язку з відсутністю заяв про припинення його дії.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позов не є достатньо обґрунтованим, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог та обґрунтованості заявленої до стягнення суми, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів відповідачем у справі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2021.

Суддя Н.А. Павленко