Рішення № 98326827, 08.07.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1097/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", м. Миргород про стягнення 435324,89 грн. за участю представників:

позивача - Пантелей В.В., Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рішення ХМР від 09.12.2020 року № 7/20, посвідчення № 1799 (самопредставництво),

відповідача - Поліщук Д.В. (адвокат), ордер на надання правової допомоги серії АТ № 1009846 від 20.04.21р.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада, м. Харків звернулась до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з СТОВ "Агросвіт", м. Миргород безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 435 324,89 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 по пр. Московський, 259 у м. Харкові у період з 01.01.20 по 28.02.2021. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 01.04.21р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

20.04.21р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує в повному обсязі.

05.05.21р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.05.21р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 25.05.21р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 08 червня 2021 року о 09:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 08.06.21р. закрито підготовче провадження по справі та розгляд справи по суті призначено на 17 червня 2021 року об 11:00 год.

17.06.21р. в судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву до 01 липня 2021 року о 12:00 год.

01.07.21р. в судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву до 02 липня 2021 року о 14:30 год.

02.07.21р. для участі в судовому засіданні з`явились представники сторін, проте, у зв`язку з перебуванням судді Шарко Л.В. у нарадчій кімнаті по справі №922/2718/20 судове засідання не відбулось.

У відповідності до ч. 2 ст. 220 ГПК України під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.

З метою непорушення таємниці нарадчої кімнати, секретарем судового засідання Васильєвою Л.О. повідомлено представників сторін про дату та час наступного судового засідання, а саме 08.07.21р. о 14:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.21р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.21р. проти позову заперечував в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Харківською міською радою відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2021 № 249802415 право власності на нежитлові за адресою: м. Харків, просп. Московський, 259 зареєстроване наступним чином:

- Нежитлові приміщення № 1-16 площею 240,4 кв.м в нежитловій будівлі "АЯ-1" загальною площею 312,4 кв.м; нежитлові приміщення № 4-18 площею 929,2 кв.м в нежитловій будівлі "БЯ-1" загальною площею 954,5 кв.м; нежитлові приміщення № 1-9, № 11 площею 700,7 кв.м в нежитловій будівлі "В/1-1" загальною площею 732,1 кв.м з 04.06.2013 зареєстроване за СТОВ "АГРОСВІТ" на підставі договору про поділ нерухомого майна від 04.06.2013 №498.

- Нежитлові приміщення № 17-26 площею 72,00 кв.м в літ. "АЯ-1" загальною площею 312,4 кв.м, нежитлові приміщення №1-3 площею 25,3 кв.м, в літ. "БЯ-1" загальною площею 954,5 кв.м, нежитлове приміщення № 10 площею 31,4 кв.м в літ. "В/1-1" загальною площею 732,1 кв.м з 04.06.2013 зареєстроване за ППФ "УКРПРОМТЕХИНВЕСТ" на підставі договору про поділ нерухомого майна від 04.06.2013 № 498.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 17.12.2020 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2020 № НВ- 0005802692020.

За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості встановлено наступне.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,3466 га (кадастровий номер 6310138500:06:003:0043) по проспекту Московському, 259 у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові від 17.12.2020.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2020 №НВ - 0005802692020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 сформована, її площа складає 0,3466 га.

- цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02);

- категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративна будівля, холодильна камера).

Датою держаної реєстрації вказаної земельної ділянки є 26.01.2017.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по просп. Московському, 259 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,3466 га по просп. Московському, 259 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.10.2020 № НВ-0005802692020.

Згідно з інформацією ГУ ДПС у Харківській області № 21069/9/20-40-04- 03-17 від 21.10.2020 СТОВ "АГРОСВІТ" не значиться платником плати за землю.

Таким чином, за твердженнями позивача, СТОВ "АГРОСВІТ" набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Позивач вказує, що розмір безпідставно збережених СТОВ "АГРОСВІТ" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:06:003:0043) від 12.10.2020 № 5833 виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.11.2020 № 2685/116-20 у Відділі у м. Харкові відсутня інформація про наданням витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 (технічна документація з нормативно грошової оцінки станом на 01.01.2013).

У зв`язку із тим, що відсутній витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 станом на 01.01.2013 період позовних вимог складається з 01.01.2020.

Харківська міська рада у позові вказує про те, що СТОВ "АГРОСВІТ" з 01.01.2020 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,3466 га (кадастровий номер 6310138500:06:003:0043) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по просп. Московському, 259 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За твердженнями позивача, СТОВ "АГРОСВІТ" у період з 01.01.2020 по 28.02.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 259 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно грошові кошти у розмірі орендної плати.

Позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує наявністю підстав для застосування інституту кондикційних зобов`язань, передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України, у зв`язку з використанням спірної земельної ділянку без здійснення плати за її використання та без державної реєстрації речових прав на неї у порядку, встановленому ст. 125 Земельного кодексу України, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 80 ЗК України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статями 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У силу статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Так, позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує наявністю підстав для застосування інституту кондикційних зобов`язань, передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України, обґрунтованість застосування яких підтверджується правовими висновками Верховного Суду, визначених у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду подібних правовідносин.

У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, що позивачем достатніх доказів в обґрунтування позовних вимог не надано.

За твердженнями відповідача, на підставі лише інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Акту обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Московський. 259 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 від 17.12.2020- позивачем було здійснено висновок, що Відповідачем з 01.01.2020 по 28.02.2021 земельна ділянка за адресою: просп. Московський. 259 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043, використовувалась без проведення державної реєстрації речових прав на неї та за відсутності правовстановлюючих документів, та вважає, що за період з 01.01.20 по 28.02.2021 з відповідача необхідно стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі № 922/595/18, відповідно до якої виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, за твердженнями відповідача, після оформлення права власності на нежитлові будівлі, у останнього не виникло право оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Московський, 259.

Відповідач зазначає, що СТОВ "Агросвіт" не користується земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043, а також не користується нежитловими приміщеннями, які розташовані на даній земельній ділянці та вказує про те, що жодних доказів, які б підтверджували факт користування Відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 позивач не надав.

Посилання позивача, за твердженнями відповідача, що земельна ділянка за адресою: м. Харків, просп. Московський, 259 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 у загальному розмірі 0,3466 та використовується відповідачем, не обґрунтована жодним належним та допустимим доказом, а реєстрація права власності на нерухоме майно не підтверджує факт використання земельної ділянки відповідачем, не підтверджує порушення з боку відповідача норм земельного законодавства та безпідставного збереження коштів землекористувачами при використанні земельних ділянок комунальної форми власності.

Також, відповідач зазначає, що інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Московський, 259 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 від 17.12.2020 не є доказом того, що земельна ділянка в період з 01.01.2020 по 28.02.2021 використовувалась відповідачем без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, та не є доказом виявлення та фіксації факту неотримання доходів у результаті безпідставного збереження коштів землекористувачами при використанні земельних ділянок комунальної форми власності з порушенням вимог земельного законодавства.

Позивачем жодного належного, достатнього та обґрунтованого доказу, за твердженнями відповідача, на підтвердження своєї позиції до позовної заяви не надано. Відповідно позивачем не доведено, що у період з 01.01.2020 по 28.02.2021 зафіксовано факт неотримання доходів у результаті безпідставного збереження коштів землекористувачами при використанні земельних ділянок комунальної форми власності з порушенням вимог земельного законодавства.

На переконання відповідача, посилання позивача на інформацію ГУ ДПС у Харківській області, відповідно до якої відповідач не значиться платником плати за землю є безпідставним, оскільки плата за землю, виникає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

Відповідач стверджує, що Лист ГУ ДПС у Харківській області від 21.10.2020 не є доказом порушень з боку відповідачів, щодо плати за землю, та відповідно не має жодного відношення до предмету доказування у даній справі.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у відповідності до яких орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою та згідно з п.п. 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Також, відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що СТОВ "Агросвіт"використовує земельну ділянку кадастровий номер 6310138500:06:003:0043 по проспекту Московському, 259 у м. Харкові, площа якої складає 0.3466 га. є помилковим, у зв`язку з наступним.

Так, СТОВ "Агросвіт" є власником нежитлових приміщень №-16 площею 240,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "АЯ-1" загальною площею 312,4 кв.м.; нежитлових приміщень № 4-18 площею 929,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ "БЯ-1" загальною площею 954,5 кв. м.; нежитлових приміщень № 1-9, № 11 площею 700,7 кв. м. в нежитловій будівлі "В/1-1" загальною площею 732,1 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, просп. Московський, 259.

Відповідно до Технічного паспорту на виробничий будинок складські приміщення, площа забудови складає 1269,4 кв.м.

Згідно з Технічним паспортом на виробничий будинок холодильні камери, площа забудови складає 986,0 кв. м.

Відповідно до Технічного паспорту на виробничий будинок адміністративна будівля, площа забудови складає 406,1 кв. м.

Площа нежитлових приміщень, які належать СТОВ "Агросвіт" в нежитлових будівлях, що знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Московський, 259 складає:

240,4+929,2+700,7=1 870,3 кв. м.

Загальна площа нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Харків, просп. Московський, 259 складає: 312,4+954,5+732,1=1 999 кв.м.

Співвідношення площі нежитлових приміщень, які належать СТОВ "Агросвіт" до загальної площі нежитлових будівель, які розташовані по просп. Московський 259 у м. Харкові складає: 1 870,3 кв.м. / 1 999 кв.м. * 100% = 93,56%.

Площа забудови нежитлових приміщень, які належать СТОВ "Агросвіт" складає: (1269,4+986,0+406,1)*93,56% = 2 490,1 кв. м.

З розрахунку співвідношення площі забудови до площі земельної ділянки, на якій фактично розташована така забудова, за твердженнями відповідача, вбачається, що нежитлові приміщення, які належать СТОВ "Агросвіт" площею забудови 2490,1кв.м. розташовані на площі земельної ділянки - 0,24901 га (2490,1кв.м / 10 000), а не на площі 0,3466 га.

У зв`язку з цим, відповідач зазначає, що позивач неправомірно здійснив розрахунок розміру безпідставно збережених грошових коштів виходячи із площі земельної ділянки 0,3466 га.

Таким чином, на підставі викладених відповідачем заперечень, останній вказує про те, що посилання позивача на положення статей 1212, 1213, 1214 ЦК України є необґрунтованими, наведений позивачем розрахунок розміру позовних вимог з зазначенням судової практики, застосуванням пропорцій та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є безпідставним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Проте, викладені вище заперечення та твердження відповідача спростовуються наступним.

Щодо тверджень відповідача про неправомірність складання Харківською міською радою Акту обстеження земельної ділянки здійсненого Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, суд зазначає таке.

Статтею 189 Земельного кодексу України визначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Таким чином, виключно з підстав та на виконання наданих Харківській міській раді як органу місцевого самоврядування повноважень, на сесії міської ради прийняте рішення від 09.12.2020 № 7/20, яким затверджені положення виконавчих органів міської ради 8 скликання, (у редакції чинній на момент пред`явлення позову).

Так, додатком 127 до вказаного рішення затверджене Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі-положення), відповідно до п. 3.2. якого основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Пунктом 4.1.1. Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.

Пункт 4.1.4. встановлює, що Департамент здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства України при використанні земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова фізичними та юридичними особами, зокрема виявляє та фіксує факти використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку; виявляє та фіксує факти порушення умов договору оренди землі; забезпечує звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; виявляє та фіксує факти неотримання доходів у результаті безпідставного збереження коштів землекористувачами при використанні земельних ділянок комунальної форми власності з порушенням вимог земельного законодавства; здійснює облік, перевірку, контроль своєчасності та повноти надходжень орендних платежів за договорами оренди землі комунальної власності до бюджету Харківської міської територіальної громади, виявляє факти заборгованості з орендної плати за договорами оренди землі комунальної власності, а також факти несвоєчасності внесення платежів.

Щодо правомочності Департаменту, то відповідно до п.п. 4.2. Департамент має право: обстежувати земельні ділянки комунальної форми власності міста Харкова з метою здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, а також при підготовці рішень про затвердження проектівземлеустрою щодо відведення земельних ділянок, про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок, про передачу у власність та користування, при оформленні угод щодо оренди землі, продажу земельних ділянок, актів приймання-передачі земельних ділянок, під час проведення інвентаризації земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, при розгляді матеріалів з питань збереженім об`єктів самочинного будівництва за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках відповідно до покладених на Департамент повноважень.

За результатами проведення заходів самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності складати акти обстеження земельних ділянок.

Безсумнівно, що такий контроль реалізується Харківською міською радою як єдиним власником всіх земельних ділянок у межах адміністративно-територіальної одиниці міста Харкова, які не перебувають у приватній або державній власності, з метою захисту своїх прав та інтересів саме як власника таких земельних ділянок та здійснюється нею у різних правових формах, однією з яких є проведення обстежень земельних ділянок комунальної власності, які використовується з порушенням земельного законодавства, виключно у межах здійснення заходів самоврядного контролю.

1) у випадку встановлення факту несплати фактичним землекористувачем плати за землю у вигляді земельного податку, Харківською міською радою визначається орієнтовний розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за відповідними формулами та із застосуванням коефіцієнтів, значення яких затверджені у нормативно - правових актах центральних органів виконавчої влади та нормативних актах Харківської міської ради із урахуванням вартості одного квадратного метра земель міста Харкова;

2) для здійснення такого розрахунку Харківській міській раді необхідно встановити площу земельної ділянки щодо меж її фактичного використання, оскільки площа є одним із значень, яке підлягає множенню з іншими значеннями у формулі, яка затверджена Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489, для отримання розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки і, як наслідок, визначення розміру безпідставно збережених недобросовісним землекористувачем коштів за використання земельної ділянки без здійснення плати за неї;

3) для встановлення площі земельної ділянки міською радою використовується витяг з Державного земельного кадастру;

4) на підставі цього, після встановлення факту використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на неї та без здійснення плати за неї, після визначення фактичної площі земельної ділянки, розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, уповноважені особи Харківської міської ради з метою захисту інтересів та прав Харківської міської ради, яка є представницьким органом територіальної громади міста Харкова, звертаються із позовними заявами до суду із вимогою про стягнення з недобросовісних землекористувачів безпідставно збережених ними коштів у розмірі орендної плати у встановленій сумі, обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Таким чином, обстеження земельної ділянки є одним із етапів вжиття заходів самоврядного контролю, проходження якого необхідно для захисту прав власника земельної ділянки комунальної власності в особі Харківської міської ради з метою подальшого вжиття заходів правового реагування.

На підставі вищенаведеного алгоритму, головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в порядку та на підставі ст. ст. 12, 189 ЗК, у межах своїх повноважень, здійснені заходи самоврядного контролю щодо законності використання земельної ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові шляхом здійснення обстеження вказаної земельної ділянки.

Також, у відповідності до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (пункт 46):

"...46. Більше того, поза увагою суду апеляційної інстанції залишився доказ, наданий Харківською міською радою, що встановлює фактичний розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач, - акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 04 вересня 2017 року, складений Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на виконання самоврядних повноважень позивача, визначених приписами Земельного кодексу України та Закону України від 21 травня 1997року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні...".

Таким чином, Департамент територіального контролю Харківської міської ради під час обстеження земельної ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові та складання відповідного акту діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України, Законами України та локальним нормативно-правовим актом.

Щодо тверджень відповідача про невикористання ним вищезазначеної земельної ділянки, суд вказує наступне.

Харківська міська рада надала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2021 № 249802415 відповідно до якої право власності на нежитлові будівлі по просп. Московському, 259 у м. Харкові зареєстроване наступним чином: Нежитлові приміщення № 1-16 площею 240,4 кв.м в нежитловій будівлі "АЯ-1" загальною площею 312,4 кв.м; нежитлові приміщення № 4-18 площею 929,2 кв.м в нежитловій будівлі "БЯ-1" загальною площею 954,5 кв.м; нежитлові приміщення №1-9, № 11 площею 700,7 кв.м в нежитловій будівлі "В/1-1" загальною площею 732,1 кв.м з 04.06.2013 зареєстроване за СТОВ "АГРОСВІТ" на підставі договору про поділ нерухомого майна від 04.06.2013 №498.

У Постанові Верховного Суду (справа №922/2417/19 від 02.06.2020) позиція Верховного Суду (п. 49, 50, 51, 52, 53) полягає у наступному:

"...49.Касаційна інстанція зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій достовірно встановили обставини правомірного володіння і використання відповідачем належної йому нежитлової будівлі літ. "3-3", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, що само по собі свідчить про фактичне використання Товариством спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, позаяк відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування за зазначеною адресою земельної ділянки меншою площею для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

50. Адже за змістом ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

51. Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею літ. "З-3" презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

52. Натомість, на відміну від припущень відповідача щодо відсутності фактичного використання ним всієї площі спірної земельної ділянки, помилково взятих до уваги апеляційним судом всупереч нормам статей 73, 74, 76, 86, 269ГПК України, позивач надав до суду витяг з Державного земельного кадастру від 23.07.2019 № НВ-0003479382019, акт обстеження від 23.07.2019, складений Департаментом територіального контролю Харківської міськради, та звіт з геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 120 у м. Харкові, а суд першої інстанції оцінюючи зазначені докази у їх сукупності дійшов виваженого висновку про те, що ТОВ "КСВ Естейт" з 01.09.2017 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1765 га (кадастровий номер 6310137500:07:018:0060) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "З-3" по вул. Академіка Павлова, 120 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України, тоді як на спростування цього висновку Товариство не надало жодного доказу.

Наведеним спростовується висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність користування відповідачем усією площею спірної земельної ділянки, оскільки, на відміну від Міськради, Товариство не надало жодних доказів використання ним меншої площі спірної земельної ділянки, аніж сформованої як об`єкт цивільних прав.

53. Таким чином, ТОВ "КСВ Естейт" у період з 01.09.2017 по 30.06.2019 не сплачувало за користування спірною земельною ділянкою по вул. Академіка Павлова, 120 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міськради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати..."

Отже, в даному випадку СТОВ "АГРОСВІТ" відповідно до інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2021 № 249802415 є власником з 04.06.2013 нежитлових приміщень № 1-16 площею 240,4 кв.м в нежитловій будівлі "АЯ-1" загальною площею 312,4 кв.м; нежитлові приміщення № 4-18 площею 929,2 кв.м в нежитловій будівлі "БЯ-1" загальною площею 954,5 кв.м; нежитлові приміщення № 1-9, № 11 площею 700,7 кв.м в нежитловій будівлі "В/1-1" загальною площею 732,1 кв.м з 04.06.2013, тому користуванню відповідачем нежитлових будівель за вищевказаної земельної ділянки презюмується його користування спірною земельною ділянкою, оскільки нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться.

Щодо висновків відповідача про необхідність проведення інвентаризації вищезазначеної земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про землеустрій", інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Таким чином, твердження відповідача про необхідність проведення інвентаризації земельної ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові є необґрунтованим, оскільки земельна ділянка сформована, як об`єкт цивільних прав, було визначено площу земельної ділянки, межі та внесено інформацію до Державного земельного кадастру.

Щодо висновків відповідача про помилкове застосування ст.ст. 1212-1214 ЦК України до спірних правовідносин та стягнення саме безпідставно збережених коштів, суд вказує наступне.

Відсутність укладеного між Харківською міською радою та відповідачем договору оренди земельної ділянки у період з 01.01.2020 по 28.02.2021 виключає договірні зобов`язання.

Відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Так, фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме - в результаті реєстрації належним чином в Державному реєстрі прав власності на нежитлову будівлю.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Виходячи із цього, спірні правовідносини повинні регулюватися ст. ст. 1212-1214 ЦК. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосування у тому числі у відносинах, які не містять ознак делікту.

Так, ч.2 ст.1212 визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події.

Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У спірних правовідносинах наявні всі три вказані умови.

Щодо першої-відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою площею 0,3466га по просп. Московському, 259 у м. Харкові.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі по просп. Московському, 259 у м. Харкові. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набуті відповідачем будівлі, будучи згідно зі ст. 181 ЦК нерухомим майном, є органічно та нерозривно пов`язані з цією земельною ділянкою.

Відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Щодо другої-правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку згідно зі ст. 206 ЗК України, п. 14.1.136 ч.14.1 ст.14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

Щодо третьої-відповідач зберіг майно за рахунок позивача. Власником земельної ділянки по просп. Московському, 259 у м. Харкові є територіальна громада міста Харкова в особі позивача відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, дані правовідносини є кондикційними з огляду на вищезазначене.

Водночас, з урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України, позивач правомірно обґрунтовує позовні вимоги саме наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК, що підтверджується практикою Верхового Суду, відображеної у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні висновки щодо обґрунтованості позовних вимог міською радою та встановлення наявності саме кондикційних правовідносин зазначені у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справах № 922/2845/19, № 922/2417/19, а також від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, які прийняті за результатами розгляду подібних правовідносин.

Слід зазначити, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права (ст.ст. 125,126 ЗК України). Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. Відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Твердження відповідача про те, що позивачем неправомірно здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених грошових коштів виходячи із площі земельної ділянки 0,3466 га., спростовуються наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 286.6 Податкового кодексу України, на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб.

Виходячи із загальної площі сформованої земельної ділянки Харківською міською радою зроблено розрахунок з урахуванням часток на нежитлові будівлі, які належать на праві власності СТОВ "АГРОСВІТ".

В обґрунтуванні своїх вимог позивач посилається на підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, пункту 286.6 статті 286, пункту 287.8 ст.ст. 287 Податкового кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 269.1.1 пункту 269,1 статті 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

При цьому в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 286.1 статі 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 цього Кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Власник нежилого приміщення (його частини) сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 Податкового кодексу України).

Для визначення суми безпідставно збережених СТОВ "АГРОСВІТ" коштів за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 259 у м. Харкові Харківською міською радою в основу взято загальну площу земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності за СТОВ "АГРОСВІТ" зареєстрована нерухомість наступним чином: нежитлові приміщення № 1-16 площею 240,4 кв.м в нежитловій будівлі "АЯ-1" загальною площею 312,4 кв.м; нежитлові приміщення № 4-18 площею 929,2 кв.м в нежитловій будівлі "БЯ-1" загальною площею 954,5 кв.м; нежитлові приміщення № 1-9, № 11 площею 700,7 кв.м в нежитловій будівлі "В/1-1" загальною площею 732,1 кв.м.

Відповідно до розрахунків, визначена земельна ділянка, яка використовується СТОВ "АГРОСВІТ" розмір якої складає 3242,85 кв.м.

3242,85 кв.м. від загальної площі земельної ділянки, а саме від 3466 кв.м.

Доля земельної ділянки - це ідеальна доля земельної ділянки, яку неможливо встановити на місцевості.

Розрахунок долі у загальній площі земельної ділянок розраховується по формулі:

S долі земельної ділянки = (S приміщень/S загальна приміщень розташованих на земельній ділянці) х S земельної ділянки.

S будівель СТОВ "АГРОСВІТ" складає 244,4 + 929,2 + 700,7 = 1 870,3 кв.м.

Загальна площа приміщень:

312,4 + 954,5 + 732,1 = 1999 кв. м.

Отже, розрахунок безпідставно збережених ТОВ "АГРОСВІТ" коштів за використання земельної ділянки складається відповідно до формули:

S земельної ділянки = 1870,3/1999*3466 = 3242,85 кв.м.

Отже, Харківська міська рада здійснюючи розрахунок застосувала положення пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України де зазначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Власник нежилого приміщення (його частини) сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 Податкового кодексу України).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд у постановах від 29.01.2020 у справі № 638/13423/18 та від 22.04.2020 у справі № 826/12431/16.

Щодо застосування позивачем при здійсненні розрахунку ставки річної орендної плати в розмірі 4%, суд зазначає наступне.

Рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка вводиться в дію з 01.01.2020.

Відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.16р. затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1 Порядку).

Відповідно до п. 4.1. Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення), порядок розрахунку орендної плати, встановлений розділом II цього Положення, не розповсюджується на землі, перелік яких наведений в таблиці (вказана таблиця міститься у самому положенні).

Згідно даної таблиці, для земель промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлено особливий режим розрахунку орендної плати, що полягає у застосуванні ставки річної орендної плати при здійсненні розрахунку у розмірі - 4%.

Пунктом 2.6. Положення встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.

Строк оренди, роки Відсоток від орендної плати 1-10 років 100% 11-15 років 90% 16-20 років 80% 21-25 років 70% 26-50 років 60%

В даному випадку договір оренди у період з 01.01.2020 по 28.03.2021 не укладався (не перевищує 10 років), внаслідок чого застосована вихідна ставка у розмірі 100%.

Таким чином, усі твердження відповідача щодо безпідставності та необґрунтованості доводів позивача спростовується вищенаведеним.

Слід зауважити, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 ЗК України).

Статтею 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, міськими радами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК Кодексу, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об`єкт цивільних прав (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та від 09.04.2019 у справі № 922/652/18).

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, такими, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 435324,89 грн.

У справі "Трофимчук проти України"Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 16, 1212-1214 Цивільного кодексу України; ст.ст. 79-1, 80, 120, 122-125, 152, 189, 206 Земельного кодексу України; ст. ст. 14, 16, 269, 270, 286, 287 Податкового кодексу України; ст. ст. 21, 31, 34, Закону України "Про оренду землі"; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 79, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (37606, Полтавська область, м. Миргород, вул. Київська, 42-А, кімн. 4, код ЄДРПОУ 31707522) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код класифікації доходів бюджету 24062200, рахунок (IBAN) UA698999980314090611000020649, код отримувача 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 435324,89 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 по пр. Московський, 259 у м. Харкові у період з 01.01.2020 по 28.02.2021.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (37606, Полтавська область, м. Миргород, вул. Київська, 42-А, кімн. 4, код ЄДРПОУ 31707522) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: отримувач: Харківська міська рада, реєстраційний рахунок: UA518201720344240012000032986; Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у сумі 6529,87 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "14" липня 2021 р.

Суддя Л.В. Шарко