Рішення № 98326691, 15.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2021 р.Справа № 916/1410/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/1410/21 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 17, офіс 204/3; електронна пошта: mpolis@mpolis) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 60154грн. витрат на виплату страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог зазначає про наступне. 06.05.2019р. між ТДВ «СТ «Мегаполіс» та ТОВ «АС Транспорт» укладено договір страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання №93572/18/222, об`єктом страхування згідно даного договору є контейнери лінії ARKAS (страхувальник - ТОВ «АС Транспорт», вигодонабувач - TOB «Аркас Україна»). Договором про надання послуг №181205 від 20.12.2018р. між ТОВ «Аркас Україна» та ТОВ «АС Транспорт» було передбачено організацію перевезення вантажів в контейнерах. 11.05.2019р. ТОВ «Аркас Україна» надало ТОВ «АС Транспорт» контейнер ARKU8401206, останній в свою чергу на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем б/н від 01.06.2016р., переадресував свої обов`язки по перевезенню - ОСОБА_1 , який прийняв контейнер, що підтверджується подорожнім листом №0000000198 вантажного автомобіля від 11.05.2019р. та ТТН №108 від 11.05.2019р. 12.05.2019р. на автодорозі Мар`янське-Берислав 32-й км., біля села Новоолександрівка, Воронцовського р-ну, Херсонської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF CF 85410 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , на якому знаходився контейнер ARKU8401206, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив з`їзд в кювет, що призвело до перекидання автомобіля, чим було завдано механічні пошкодження автомобілю та вищезазначеному контейнеру, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №360982 від 12.05.2019р. Також позивач зазначає, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 09.08.2019р. водія ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні ДТП. Контейнер ARKU8401206 був застрахований по договору страхування відповідальності контейнерного обладнання №93572/18/222 від 06.05.2019р., укладеним між ТДВ «СТ «Мегаполіс» та ТОВ «АС Транспорт». За результатами страхового розслідування даний випадок було визнано страховим, складено страховий акт №016/19 від 19.09.2019р. та сплачено страхове відшкодування ТОВ «АС Транспорт» в сумі 60154грн., що підтверджується платіжними дорученнями №15014 від 19.09.2019р., №15133 від 01.10.2019р., №15422 від 25.10.2019р., загалом на суму 60154грн. Таким чином, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати йому шкоду, в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків в зв`язку з пошкодженням контейнера, але в межах суми, право на вимоги якої, перейшло до ТДВ «СТ «Мегаполіс» у зв`язку із виплатою страхового відшкодування, а отже у розмірі 60154грн.

Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 25.05.2021р. судом було надіслано на офіційну поштову адресу відповідача, що зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 09.07.2021р. Зазначену ухвалу повернуто поштою до суду з поміткою, що адресат за вказаною адресою не знаходиться.

Так, положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, враховуючи, вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи №916/1410/21 засобами поштового зв`язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 25.05.2021р. відкрито провадження у справі №916/1410/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

06.05.2019р. між ТДВ «СТ «Мегаполіс» (страховик) та ТОВ «АС Транспорт» (страхувальник) було укладено договір страхування відповідального перевізника контейнерного обладнання №93572/18/222, за умовами якого сторони домовились про таке: вигодонабувач - ТОВ «Аркас-Україна»; страховий випадок, зокрема - пошкодження або знищення майна (контейнерного обладнання) третьої особи; об`єкт страхування (серед інших) - ARKU8401206; страхова сума по одному контейнеру - 174040,10грн. (або 6500 дол. США); строк дії договору з 06.05.2019р. по 06.08.2019р.

20.12.2018р. між ТОВ «Аркас-Україна» (виконавець) та ТОВ «АС Транспорт» було укладено договір надання послуг №181205, за умовами п.1.1. якого сторони погодили, що замовник уповноважує виконавця, а виконавець, за плату, приймає на себе зобов`язання по організації та виконанню від імені, за дорученням та за рахунок замовника операцій, пов`язаних з морськими та змішаними перевезеннями, транспортно-експедиційним обслуговуванням експортно-імпортних та транзитних вантажів, що перевозяться у контейнерах стандарту ISO. Згідно п.8.1. договору №181205 від 20.12.2018р. він вступає в силу з дня його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018р. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону у письмовому вигляді про розірвання договору, строк його дії вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

01.06.2016р. між ФОП ОСОБА_2 (наймодавець) та ТОВ «АС Транспорт» (наймач) було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, наймодавець зобов`язується передати наймачу в тимчасове володіння та користування транспортні засоби, визначені у цьому договорі, з екіпажем який забезпечує керування і технічну експлуатацію автомобіля, наймач зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування транспортні засоби і зобов`язується сплачувати наймодавцю плату. Під транспортними засобами розуміється: вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, моделі CF 85.410, колір зелений, випуску 2008 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований РЕВ УДАІ УМВС України в Одеській області 29.04.2016р., належним наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Вказаний транспортний засіб сторони оцінюють в 10000грн.; напівпричіп-контейнеровоз-Е, марки KOGEL, моделі SW 24, чорного кольору, випуску 2008 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 09.06.2016р., належний наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 . Вказаний транспортний засіб сторони оцінюють в 5000грн. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем від 01.06.2016р. строк найму становить 2 роки. Якщо сторони у строк в 14 календарних днів до закінчення строку найму не заявлять про намір припинити цей договір, то строк найму автомобіля продовжується на строк передбачений п.4.1. договору. Строк найму може бути скорочено за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору. У разі відчуження наймодавцем майна цей договір припиняється.

Наявні у справі подорожній лист №0000000198 від 11.05.2019р., товарно-транспортна накладна №08 від 11.05.2019р. вказують на те, що водій ОСОБА_2 на автомобілі DAF CF 85410 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , віз контейнер ARKU8401206, який в результаті ДТП на автодорозі Мар`янське-Берислав 32-й км., біля села Новоолександрівка, Воронцовського р-ну, Херсонської області, 12.05.2019р. отримав пошкодження у вигляді дефектів 25 елементів, що призвели до неможливості їх експлуатації.

Як вбачається із постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 09.08.2019р. по справі №523/11508/19, винним у згаданому ДТП визнано ОСОБА_2 .

За наслідками означеної ДТП, ТОВ «АС Транспорт» 05.06.2019р. звернувся до ТДВ «СТ «Мегаполіс» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування по договору страхування №93572/18/222 від 06.05.2019р.

Страховим актом ТДВ «СТ «Мегаполіс» №016/19 від 19.09.2019р. встановлено страхове відшкодування у розмірі 60154грн., яке перераховано ФОП ОСОБА_3 за платіжними дорученнями №15014 від 19.09.2019р. (на суму 30154грн.), №15133 від 01.10.2019р. (на суму 15000грн.), №15422 від 25.10.2019р. (на суму 15000грн.) в якості оплати вартості ремонтних робіт по контейнеру ARKU8401206.

Також позивач до позову додав претензію №90 від 18.02.2020р., однак, не подав доказів її фактичного вручення або надсилання відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення позивача його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Із змісту п.п.1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За положеннями ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ч.ч.1, 3, 4 ст.225 ГК України).

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно зі ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» до

страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Таким чином, як встановлено судом, у ДТП, яка сталась 12.05.2019р. на автодорозі Мар`янське-Берислав 32-й км., біля села Новоолександрівка, Воронцовського р-ну, Херсонської області та спричинила пошкодження контейнеру ARKU8401206, за постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 09.08.2019р. по справі №523/11508/19 визнано винним ОСОБА_2 , який, як зазначено у договорі найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем від 01.06.2016р. є власником ТЗ, на яких здійснював перевезення контейнеру ARKU8401206.

За страховим актом №016/19 від 19.09.2019р. ТДВ «СТ «Мегаполіс» здійснило виплату на користь особи, контейнеру якої завдано пошкоджень, у розмірі 60154грн.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 60154грн. витрат на виплату страхового відшкодування підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню судом, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270грн. підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 17, офіс 204/3; електронна пошта: mpolis@mpolis) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 60154грн. витрат на виплату страхового відшкодування.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 17, офіс 204/3; електронна пошта: mpolis@mpolis, 34348559) 60154 (шістдесят тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. витрат на виплату страхового відшкодування, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 липня 2021 р.

Суддя І.А. Малярчук