Рішення № 98321977, 13.07.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1417/21

Номер провадження: 2/225/464/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

повне

13 липня 2021 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мигалевича В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Голубової О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа», про захист прав споживачів,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа», про захист прав споживачів.

Позов обґрунтовано таким:

ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яка йому належить на підставі договору дарування квартири від 30.07.2013 року.

3 моменту отримання права власності на вказану квартиру між ним та відповідачем існують договірні відносини щодо надання послуги теплопостачання. На його ім`я відповідачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Основні правові, засади діяльності суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання та захисту прав споживачів визначаються, зокрема, Законами України «Про теплопостачання» (далі - Закон про теплопостачання), «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила надання послуг), Правилами надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила постачання теплової енергії).

Законом про теплопостачання передбачено, що державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах формування цінової та тарифної політики, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів, взаємної відповідальності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, встановлення відповідальності суб`єктів теплопостачання за порушення законодавства у сфері теплопостачання.

Згідно із Законом про теплопостачання: споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Відповідно до статті 24 Закону про теплопостачання споживач теплової енергії має право, зокрема, на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії, отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів. Основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема: здійснювати щомісячно оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (стаття 19 Закону про теплопостачання); своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (стаття 24 Закону про теплопостачання); додержання вимог договору та нормативно-правових актів (стаття 24 Закону про теплопостачання).

Відповідно до статті 25 Закону про теплопостачання, теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані: при зміні тарифів/цін на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством (стаття 25 Закону про теплопостачання); забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів. Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 24 червня 2004 року № 1875-ІV) (далі – Закон № 1875) до комунальних послуг, зокрема, належать послуги з централізованого опалення. Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, регулюються Правилами надання послуг, зі змінами, та Правилами постачання теплової енергії.

Відповідно до Правил надання послуг, зі змінами, споживачеві послуги з централізованого опалення надаються згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання відповідних послуг. Основними споживачами послуг з централізованого опалення є фізичні особи, які попередньо уклали в установленому Законом № 1875 порядку договори про надання послуги з централізованого опалення. Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII) (далі - Закон № 2189) виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору).

Згідно зі статтею 5 Закону № 2189 до комунальних послуг, зокрема, належать послуги з постачання теплової енергії.

З 01 травня 2019 року в повному обсязі було введено в дію Закон № 2189. Із цієї дати визнано таким, що втратив чинність Закон № 1875.

Водночас прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2189, зі змінами, було передбачено, що від моменту введення в дію Закону № 2189 (01.05.2019) до моменту укладення між виконавцями комунальних послуг та співвласниками багатоквартирних будинків договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (01.05.2020), чинні договори про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, укладені до введення в дію цього Закону № 2189 (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладених за правилами, визначеними Законом № 2189. Тобто, договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мали бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію Закону № 2189 (тобто до 01.05.2020).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID - 19)» до Закону № 2189 були внесені зміни, згідно з якими не пізніше як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (COVID - 19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирними будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, а виконавці комунальних послуг - укласти з такими співвласниками договори про надання відповідних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (COVID - 19), між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги. Отже, обов`язок укладення між виконавцем комунальної послуги та співвласником багатоквартирного будинків нових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відтерміновується до завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (COVID - 19). Таку позицію також висловив Антимонопольний комітет України у своїх рекомендаціях «Про здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції» ТОВ «ЄВРОРЕКОНСТРУКЦІЯ» від 17 вересня 2020 року № 37-рк

З таким питанням до керівника Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області звертався голова правління ОСББ «Наш будинок Юності 11». ВЦА м. Торецьк звернулася за роз`ясненнями до облдержадміністрації. Департаментом ЖКГ, за Дорученням облдержадміністрації, спільно з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» був розглянутий вказаний запит, проте змістовної відповіді надано не було.

З огляду на вищенаведене, до моменту укладення нових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, споживачам категорії населення нарахування плати за послуги з централізованого опалення повинно здійснюватись відповідно до договорів, укладених до 01.05.2019. Відповідно, до таких споживачів повинні застосовуватись тарифи на послуги з централізованого опалення встановлені уповноваженими органами до 01.05.2019 (тобто Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171»). Проте, теплопостачальна організація з початку поточного опалювального періоду (жовтня 2020 року), передчасно застосовує тарифи встановлені Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 р. №805/5-20 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів". Позивач вважає дії відповідача такими, що йдуть у розріз з нормами діючого Законодавства України і порушують його права споживача. Просить суд:

1. Визнати дії Відповідача неправомірними щодо застосування з жовтня 2020 року тарифу встановленого Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 р. №805/5-20 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів».

2. Зобов`язати Відповідача з жовтня 2020 року і до укладення договору про надання послуг з централізованого опалення за правилами встановленими Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII) застосовувати для розрахунків тариф: встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171».

Відповідно до ухвали суду від 10 березня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі.

Згідно з ухвалою суду від 16 квітня 2021 року, судом ухвалено здійснити перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін до розгляду за правилами загального позовного провадження, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання.

У відповідності до ухвали суду від 18 червня 2021 року, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

26.03.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву про захист прав споживачів, у якому зазначено:

Відповідно до Закону України від 24.06.2004р. №1875 «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №1875), та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених до цього закону постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 (далі - Правила № 630), виконавцями комунальних послуг, для задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), надавалась послуга централізованого опалення. Тариф на цю послугу для Відповідача було встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а саме постановою від 09.06.2016 року №1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.03.2015 року №1171»).

Проте, наразі, вищезазначений Закон №1875 втратив чинність на підставі введення в дію Закону України від 09.11.2017р. № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189), який передбачає надання вже іншої комунальної послуги - послуги з постачання теплової енергії. І, відповідно до положень Закону №2189, для виконавців комунальних послуг має бути встановлено тариф саме на таку послугу.

Для цієї послуги затверджено окремий порядок її надання, та нові моделі договорів зі споживачами такої послуги (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - постанова №830).

Тариф є регульованим, і, відповідно до діючого законодавства, встановлюється для Відповідача обласною державною адміністрацією. Виконавці комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво та надання комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Рішення про встановлення тарифів на комунальні послуги може прийматися лише уповноваженими органами.

Розпорядженням голови обласної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020р. №805/5-20 для Відповідача затверджено нові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів. Зазначена інформація розміщена на офіційних веб-сайтах Відповідача.

А саме, встановлено наступні тарифи на послуги з постачання теплової енергії для населення:

- для споживачів без індивідуальних теплових пунктів - 1930,10 грн./Гкал (з ПДВ)

- для споживачів з індивідуальними тепловими пунктами - 2017,97 грн./Гкал (з ПДВ).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічного обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускаються.

Нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини між виконавцем комунальних послуг та споживачами, є виключно Закон № 2189, ст. 5 якого передбачає, що комунальними послугами є послуги: з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Ч. 1 ст. 12 Закону № 2189 чітко зазначає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (що також визнає позивач).

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину). Свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Проте, закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Так, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 2189 передбачає, що Виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. При цьому п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону №2189 передбачає, що Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Водночас, ч. 4 ч. 13 Закону № 2189 прямо зазначено, що з пропозицією щодо укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Тобто, законодавство надає таке право як споживачу комунальної послуги, так і виконавцю.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст.13 Закону № 2189 якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Реалізація цієї норми Закону №2189 покликана захистити право споживачів на оформлення договірних відносини з виконавцем комунальної послуги, оскільки саме договір детально конкретизує права та обов`язки сторін, вимоги до якості послуг та порядку/строків їх надання, визначає взаємодію між сторонами при наданні та отриманні послуг з постачання теплової енергії.

Враховуючи зазначене, Відповідач, скористався своїм правом, наданим ч. 4 ст.13 Закону № 2189, та уклав з Позивачем типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, згідно до форми, яка затверджена відповідною постановою №830.

П. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189 визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. З чим погоджується й сам Позивач. Відповідач зі своєї сторони звертає увагу, що до укладання договорів в порядку Закону № 2189, у взаємовідносинах зі споживачами підприємство керувалось виключно договорами, які були укладені відповідно до Закону № 1875 (який, як вже зазначалось, втратив чинність на підставі введення в дію Закону № 2189) та застосовувало відповідні тарифи на послугу централізованого опалення. Але, дотримавшись процедури, визначеної Законом №2189, та скориставшись своїм правом на ініціювання укладання договору - було забезпечено укладання договорів вже на підставі Закону №2189. За таких підстав вимагати від Відповідача застосування тарифів на послугу централізоване опалення, коли фактично така послуга вже не надається, і відбувся перехід на нові моделі договорів – неправомірно.

Відповідач при укладанні типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії діяв виключно в межах законодавства, зокрема, Закону №2189. Жодних відступів від визначеного порядку - не здійснювалось. Наявність юридичних колізій між окремими положеннями одного нормативного акту (в даному випадку Закону №2189), - не може свідчити про порушення положень такого акту зі сторони виконавця.

Крім того, ч. 1 ст. 9 Закону № 2189 дуже зрозуміло визначає, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, як і відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, де Судом зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Також, Цивільним Кодексом України (надалі - ЦК України) передбачено, що правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно- правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги. Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та Закону України «Про житлово- комунальні послуги». З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, Відповідач забезпечив укладання договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, дотримуючись при цьому вимог спеціального Закону № 2189. Саме тому доводи Позивача про неможливість застосування Відповідачем тарифу на таку послугу - є безпідставним та таким, що суперечить положенням діючого законодавства.

Сам Позивач у своїй позовній заяві зазначає що «співвласники зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин не пізніше 5 місяців...». Тобто, отримавши пропозицію від Відповідача укласти типовий договір з індивідуальним споживачем, та не відмовившись від нього/не надавши заперечень, Позивач таким чином висловив своє погодження щодо укладання такого договору (фактично прийняв таке рішення).

При цьому, Позивач самостійно робить висновок, що обов`язок укласти договір про надання послуг з постачання теплової енергії «відтерміновується». Проте, сам Закон №2189 про жодне «відтермінування можливості укладати договір» не зазначає. Фактичне відстрочено обов`язок для споживача ініціювати вибір моделі договору, проте це не забороняє виконавцю виступати з такою ініціативою (що підтверджується положенням ч.4 ст.13 Закону №2189). Крім того, положення Закону №2189 взагалі не містять заборони для укладання договору про надання комунальних послуг на період карантину або на інший період. Отже домисли Позивача про «передчасне застосування тарифу» - не обґрунтовані а ні положеннями чинного законодавства, а ні фактичними обставинами.

Крім того, Позивач здійснював оплату наданих йому послуг з постачання теплової енергії (на підставі наданих йому Відповідачем рахунків саме на таку послугу), що відповідно до положень ч. 4 ст. 13 Закону № 2189 - засвідчують його волю до отримання послуги з постачання теплової енергії, та є додатковим підтвердженням укладеності договору.

У даних рекомендаціях Антимонопольного комітету України від 17.09.2020р. №37-рк, Антимонопольний комітет України надав рекомендації ТОВ «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» здійснити перерахунок нарахувань плати за спожиту теплову енергію, у зв`язку із фактичної зміною ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020рр..

Справа, яка наразі розглядається, стосується зовсім інших обставин та не містить жодної аналогії по суті питань.

Що стосується тверджень Антимонопольного комітету України в даних рекомендаціях, варто зазначити, що в них прямо зазначається:

про обов`язок сторін укладати договір про надання комунальних послуг (з чим повністю погоджується і Позивач, і Відповідач);

про регулювання відносин між виконавцем комунальної послуги та споживачем послуг централізованого опалення Правилами № 630 та постановою № 830 (що не відповідає дійсності, оскільки зазначені нормативно-правові акти регулюють надання зовсім різних послуг «централізованого опалення» та «послуги з постачання теплової енергії». Послуги передбачені різними спеціальними законами, один з яких втратив свою чинність на підставі введення в дію іншого, про що вже вище зазначалось);

про обов`язок співвласників багатоквартирних будинків прийняти рішення про обрання моделі договірних відносин не пізніше 5 місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (Відповідач вже вище зазначав, що це відстрочення граничного строку зобов`язання по самостійному визначенню моделі договірних відносин, а не заборона виступати з пропозицією його укладання);

про необхідність виконавця комунальної послуги проводити перерахунок наданих послуг централізованого опалення, при зміні ціни природного газу та необхідність проведення публічного інформування про це споживачів (зазначене питання взагалі не стосується суті поточної судової справи).

Таким чином, вбачається, що в даних рекомендаціях, Антимонопольний комітет України подекуди невірно визначив дію нормативно-правових актів, застосовуючи їх до послуг, яких вони не стосуються. Зазначені рекомендації надавались не Відповідачу, і хоча є очевидними порушення норм матеріального права у зазначених рекомендаціях, вони в будь-якому разі не стосуються Відповідача. Та й обставини для надання рекомендацій, є зовсім іншими, ніж ті, які наразі розглядаються судом.

Щодо зауваження Позивача про неотримання ним «змістовної» відповіді на звернення щодо укладання договірних відносин та здійснених Відповідачем нарахувань, подане до військово-цивільної адміністрації м. Торецьк., Відповідач не наділений повноваженнями надавати оцінку повноті та «змістовності» відповідей на звернення громадян, які надаються іншими особами. В свою чергу, Позивач не звертався безпосередньо до Відповідача із такими зверненнями. Натомість, до Відповідача надходило звернення від Департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОДА, з приводу звернення до них керівника військово-цивільної адміністрації м.Торецьк щодо укладання договорів з мешканцями буд. АДРЕСА_2 , та роз`яснення порядку здійснених нарахувань. Зі своєї сторони Відповідач надав Департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОДА вичерпну відповідь, в межах своїх повноважень.

Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача в повному обсязі.

25.06.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив такого змісту:

З 01 травня 2019 року в повному обсязі було введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 9 листопада 2017 року № 2189-УІІІ) (далі - Закон №2189). Із цієї дати визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ) (далі - Закон № 1875).

Водночас прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2189, зі змінами, було передбачено, що від моменту введення в дію Закону № 2189 (01.05.2019) до моменту укладення між виконавцями комунальних послуг та співвласниками багатоквартирних будинків договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (01.05.2020), чинні договори про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, укладені до введення в дію цього Закону № 2189 (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладених за правилами, визначеними Законом № 2189.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID - 19)» до Закону № 2189 були внесені зміни, згідно з якими не пізніше як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів (перехідний період) щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (COVID - 19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирними будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, а виконавці комунальних послуг - укласти з такими співвласниками договори про надання відповідних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню поширенню короновірусної хвороби (COVID - 19), між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги.

Отже, обов`язок укладення між виконавцем комунальної послуги та співвласником багатоквартирного будинків нових договорів (за новими правилами) з надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відтерміновується до завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (COVID - 19). Укладання нових договорів (за новими правилам в цей період можливе лише у разі прийняття на загальних зборах відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку, відповідно до закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку». Тому під час перехідного періоду застосовувати до споживачів тарифи встановлені Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 р. №805/5-20 «Про встановлення тарифів на теплову енергію її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії постачання гарячої води для всіх категорій споживачів» Відповідач мас право тільки у разі обрання співвласниками відповідного рішення на загальних зборах та укладення договорів за новими правилами.

В будинку позивача відповідно до Закону співвласниками відповідне рішення про укладання договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води не приймалося, загальні збори співвласників не проводилися.

Таким чином до укладення договорів за правилами, визначеними Законом № 2189 Відповідач повинен надавати послугу централізованого опалення та застосовувати тарифи на послуги з централізованого опалення, встановлені уповноваженими органами з 01.05.2019 (тобто Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулюванні сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171»).

Щодо посилання на рекомендації Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 року №37-рк, вважає, що хоча й рекомендації і не стосуються конкретно Відповідача, проте мають в собі аналогію по суті питань цього позову.

Щодо неотримання змістовної відповіді на звернення щодо укладання договірних відносин, зазначає, оскільки відповідь на звернення мешканців буд. АДРЕСА_2 через Департамент житлового-комунального господарства Донецької ОДА надавав саме Відповідач та не надав змістовної відповіді по суті питань щодо підстав та умов укладання договорів за новими правилами вважає, що теплопостачальна організація розуміє неправомірність своїх дій та умисно ухиляється від грунтовної відповіді по суті.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, які відповідають змісту позовної заяви та відповіді на відзив. Додатково зазначив, що позиція сторони відповідача є непослідовною також з огляду на те, що під час дії Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189, в опалювальний сезон 2019-2020 років відповідачем застосовувалися тарифи на послуги з централізованого опалення, встановлені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка є чинною, а в опалювальний сезон 2020-2021 років чомусь застосовуються тарифи встановлені Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву. Також зазначила про невірне обрання позивачем способу захисту, оскільки статтею 16 ЦК України не передбачений такий спосіб захисту порушених прав, як визнання неправомірними дій юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, а вимога щодо зобов`язання застосовувати для розрахунків інший тариф може бути пред`явлена як зустрічна не раніше того, коли виконавцем послуги буде порушене питання про стягнення заборгованості за надану споживачеві послугу. Просила повністю відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву. Крім того доповнила, що на період опалювального сезону 2020 – 2021 років та на даний час відповідач не є ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тому відповідач не мав повноважень застосовувати тарифи, визначені цим регулятором. Отже при застосуванні тарифів у цей спірний період відповідач керувався виключно відповідним Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації, яке є чинним. Відповідачем здійснено інформування споживачів щодо ініціативи відповідача укласти договір про надання послуги з постачання теплової енергії, шляхом надання споживачам для ознайомлення проекту такого договору. Позивач, отримував рахунки вже за надання послуги з постачання теплової енергії, оплачував ці рахунки у повному обсязі, будь-яких заперечень щодо характеру послуги з постачання теплової енергії, якості цієї послуги та її вартості не висловлював, а отже, фактично надав згоду щодо умов нового договору. Просила повністю відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухав пояснення позивача, представників відповідача, дослідив матеріали справи, повно та всебічно з`ясував обставини справи, розглянув надані докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об`єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого:

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідач по справі ОСОБА_1 є споживачем послуги з постачання теплової енергії. Виконавцем цієї послуги є відповідач - Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа». На ім`я позивача оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 . В опалювальний сезон 2020 – 2021 років, відповідачем у повному обсязі була надана позивачу послуга з постачання теплової енергії. Позивачем така послуга була оплачена повністю. Позивач перед відповідачем не має заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії. Зазначені обставини не оспорювалися сторонами. Спірним по справі є застосування відповідачем в період опалювального сезону 2020 – 2021 років тарифів, які встановлені Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 р. №805/5-20 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів".

Отже, між сторонами виникли правовідносини з надання та отримання житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії в опалювальний сезон 2020 – 2021 років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до комунальних послуг віднесено, зокрема, послуги з постачання теплової енергії.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»:

постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Пунктами 2, 6, 13 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Пунктом 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлений обов`язок виконавця комунальної послуги готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено:

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:

1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

2. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

3. Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

Виконавець комунальної послуги за індивідуальним договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача.

Обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії), здійснюються виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору із співвласниками. Капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників.

Порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання визначається договором про розподіл електричної енергії, природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Кошторис витрат на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання є невід`ємною частиною відповідного договору, крім випадку, якщо співвласники технічне обслуговування і поточний ремонт здійснюють самостійно.

Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії) за індивідуальним договором складається з:

1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

3) плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, які забезпечують надання такої послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками.

Плата виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу природного газу, виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу електричної енергії за індивідуальним договором складається з:

1) плати за послугу, що розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом;

2) плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, якщо співвласники прийняли рішення про здійснення таких робіт виконавцем відповідної комунальної послуги.

У разі укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги в багатоквартирному будинку, управління яким здійснює управитель, до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком вносяться зміни в частині зменшення кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на суму витрат на утримання, обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги.

4. Колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Такою уповноваженою особою може бути:

співвласник багатоквартирного будинку;

управитель багатоквартирного будинку;

уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку;

правління житлово-будівельного кооперативу;

інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Колективний договір про надання комунальних послуг підписується на умовах, визначених у рішенні співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Колективний договір про надання комунальних послуг може бути укладений з виконавцем відповідної комунальної послуги, за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який забезпечує загальний облік споживання комунальної послуги у будинку.

Рішення співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) про укладання колективного договору про надання комунальних послуг, прийняте у встановленому законом порядку, обов`язково має визначати умови укладання та виконання такого договору, в тому числі, але не виключно:

а) уповноважену особу, яка від імені та за рахунок співвласників укладає та виконує колективний договір про надання комунальних послуг;

б) порядок ведення уповноваженою особою обліку обсягу спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника;

в) порядок та умови здійснення уповноваженою особою розподілу між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства;

г) визначення та порядок фінансування витрат уповноваженої особи, пов`язаних з укладенням та виконанням колективного договору про надання комунальних послуг;

ґ) порядок перерахування співвласниками на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий уповноваженою особою, коштів для оплати спожитих обсягів комунальної послуги.

Вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором про надання комунальних послуг, складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

У вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором про надання комунальних послуг, не включаються плата за абонентське обслуговування та плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

Технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Співвласники сплачують уповноваженій особі, яка від їхнього імені та за їхній рахунок уклала колективний договір про надання комунальної послуги, плату за організацію укладення та виконання такого договору, розмір якої визначається за погодженням сторін, якщо необхідність внесення такої плати визначена договором.

У разі укладення колективного договору про надання комунальної послуги виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

За наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги виконавець звертається з претензією (позовом) до відповідного співвласника, який, за інформацією, що надана уповноваженою особою на письмовий запит виконавця, не виконав належним чином зобов`язання з оплати комунальних послуг.

У разі якщо на письмовий запит виконавця уповноважена особа не надає такої інформації протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту, виконавець має право звернутися з претензією (позовом) про сплату фактичної заборгованості до такої уповноваженої особи. Уповноважена особа, яка сплатила виконавцю суму заборгованості, має право зворотної вимоги (регресу) до співвласника, який належним чином не виконав зобов`язання з оплати спожитих комунальних послуг, у розмірі виплаченої суми боргу.

5. Уповноважена особа відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком України для відкриття поточних рахунків.

Кошти, що перебувають на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, є власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Уповноважена особа зобов`язана використовувати кошти, що перебувають на такому рахунку, виключно для здійснення оплати комунальних послуг згідно з колективним договором про надання комунальних послуг. Використання зазначених коштів на будь-яку іншу ціль забороняється.

На кошти, що перебувають на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, не може бути накладено арешт та звернено стягнення за виконавчими документами згідно із зобов`язаннями уповноваженої особи, не пов`язаними з укладенням та виконанням колективного договору про надання комунальних послуг, а також із зобов`язаннями співвласників, не пов`язаними з оплатою спожитих комунальних послуг, отриманих за таким договором.

Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.

6. У разі укладення договору про надання комунальної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об`єднання та рішеннями його уповноважених органів управління.

7. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до вимог частини третьої цієї статті з урахуванням таких особливостей:

1) виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги;

3) технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

8. Положення цієї статті можуть застосовуватися до відносин, що виникають при укладанні, зміні та припиненні договорів про надання комунальних послуг споживачам у двоквартирних будинках та в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об`єктами нерухомого майна, за рішенням власників (співвласників) таких будинків (будівель).

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено:

1. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

2. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

3. Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:

1) перелік послуг;

2) вимоги до якості послуг;

3) права і обов`язки сторін;

4) відповідальність сторін за порушення договору;

5) ціна послуги;

6) порядок оплати послуги;

7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;

8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

4. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено:

1. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

2. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.

3. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

4. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

5. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 Розділу VI (ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ) Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Аналіз зазначених норм, дає підстави дійти висновку, що законодавством не встановлено заборон, або будь-яких обмежень у часі, для реалізації виконавцем послуг своїх прав щодо ініціювання та укладання договорів про надання комунальних послуг.

Судом встановлено, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171» встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про теплопостачання», до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать:

розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання;

забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання;

ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках, транспортування її тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

затвердження в установленому порядку ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, з транспортування і постачання теплової енергії та порядку контролю за їх додержанням;

розроблення і затвердження методології (порядку) формування тарифів на теплову енергію у сфері теплопостачання для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках;

встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією;

здійснення загального контролю за додержанням ліцензійних умов; розгляд справ про порушення ліцензійних умов і за результатами розгляду прийняття рішень у межах своїх повноважень;

захист прав споживачів;

інформування громадськості про свою роботу, здійснення у встановленому законодавством порядку видавничої діяльності у сфері теплопостачання.

Статтею 16-1. Закону України «Про теплопостачання», визначено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належать:

ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

здійснення відповідно до своєї компетенції контролю за додержанням ліцензійних умов.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

У відповідності до п. 15 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», районні, обласні військово-цивільні адміністрації поряд із здійсненням повноважень місцевих державних адміністрацій на відповідній території також здійснюють повноваження із встановлення у порядку та межах, визначених законодавством, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 р. №805/5-20 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго»», зобов`язано встановити обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів.

Судом не встановлено того що зазначене Розпорядження було не чинним у спірний період, а саме в опалювальний період 2020-2021 років. Також, судом не встановлено обставин звільнення у цей спірний період, відповідача від обов`язку щодо виконання цього розпорядження, як і не встановлено обставин того, що в цей спірний період відповідач був ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та був зобов`язаний виконувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171».

Отже, судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача в частині застосування тарифів, встановлених для послуги з постачання теплової енергії. Доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а відтак позовна вимога про визнання дій Відповідача неправомірними щодо застосування з жовтня 2020 року тарифу встановленого Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 р. №805/5-20 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів», задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про зобов`язання Відповідача з жовтня 2020 року і до укладення договору про надання послуг з централізованого опалення за правилами встановленими Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII) застосовувати для розрахунків тариф: встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171», також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від першої позовної вимоги.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа», про захист прав споживачів, слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторонами не надано будь-яких доказів щодо понесених судових витрат. Позивачем при поданні до суду цього позову судовий збір не сплачувався, оскільки, згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Отже, суд доходить висновку про відсутність підстав для прийняття рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки такі витрати сторонами фактично не понесені.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 133, 141, 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІНН НОМЕР_2 ) до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84301, Донецька обл., м.Краматорськ, пров. Земляний, 2, ЄДРПОУ 03337119) в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа» (м.Торецьк Донецької області, вул. Світла, 5, ЄДРПОУ ВП 05540971), про захист прав споживачів - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІПерехідних положень ЦПК Українив редакції від 03.10.2017 року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 15.07.2021.

Суддя: